Процес надання підтримки прийомним сім’ям здійснюється шляхом соціального супроводу.

Учасниками супроводу прийомних сімей є:

представники органів державної влади;

соціальні працівники;

прийомні батьки та їхні діти;

прийомні діти;

біологічні батьки прийомних дітей;

залучені спеціалісти;

супервізор.

Важливими організаційними заходами з підтримки прийомних сімей та прийомних дітей є:

аналіз дотримання державних гарантій прийомним сімей та забезпечення прав прийомних дітей;

щорічний огляд функціонування сім’ї та розвитку прийомної дитини;

організація заходів щодо надання благодійної допомоги прийомним сім’ям;

сприяння розвитку груп взаємодопомоги прийомних батьків;

організація навчання членів прийомних сімей.

Соціальний супровід прийомних дітей – вид соціальної роботи, система комплексних заходів для підтримки , реабілітації та соціалізації прийомних дітей [Бевз Г.М, Кузьмінський В.О, Нескучаєва О.І, 2003, 31].

«Соціальний супровід – це цілеспрямована діяльність соціального працівника (або групи соціальних працівників) по створенню необхідних умов для оптимального функціонування прийомної сім’ї і розвитку дитини» [4,с.7].

За своїм змістом соціальний супровід виходить за межі індивідуальної або групової соціальної роботи. Певною мірою методика соціального супроводу схожа з методом довготермінового ведення випадку стосовно конкретної сім’ї.

У системі функціонування інституту прийомних сімей основне місце займають, як уже зазначалося, соціальна служба та її фахівці, які забезпечують такі фази роботи з прийомними сім’ями:

- відбір сімей;

- оцінка потенційних прийомних батьків;

- затвердження кандидатів.

До осіб, які є потенційними прийомними батьками, висуваються певні медико-педагогічні вимоги, які певною мірою можна розглядати як гарантію створення у родині необхідних умов повноцінного виховання та розвитку прийомної дитини. Кандидатура батьків розглядається експертними комісіями при органах опіки та піклування до складу яких входять психологи, педагоги, працівники освіти, органів опіки та піклування.

Фінансування на утримання дітей у прийомній сім’ї гарантоване державою. Воно здійснюється за рахунок місцевого бюджету .

Згідно із змінами , внесеними у Положення про прийомну сім’ю та дитячий будинок сімейного типу, організацією створення забезпечення діяльності цих форм влаштування дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в регіонах покладено на центри соціальних служб для сім’ї , дітей та молоді та служби у справах неповнолітніх [Яковенко В.С., 1997, 100].

Інститут прийомної сім’ї розрахований також на тимчасову опіку над дітьми ( на короткий, обумовлений термін – від кількох тижнів до двох – трьох років, доки батьки перебувають в ув’язнення, на лікуванні тощо). Така форма опікування дає змогу здійснювати соціальний захист інтересів і прав дитини, яка тимчасово позбавлена батьківської опіки, порівняно з опікою, що, як правило, встановлюється до повноліття дитини .

Звичайно, інститут прийомних сімей має на шляху свого розвитку безліч проблем. Основні з них можна згрупувати так:

1. Організаційні : виникають через невизначеність розмежування відповідальності місцевих виконавчих органів та прийомних сімей у цьому питанні, відсутність чітких обов’язків кожного. Необхідно розробити єдину державну політику щодо створення нових форм сімейної опіки та їх запровадження; не можна допускати, щоб через матеріальні проблеми окремих територій формувалася теза про непопулярність серед населення таких форм опіки.

2. Нормативно-правові: досі у правовому порядку не визначено статус прийомної сім’ї. положення про прийомну сім’ю має враховувати всі досягнення та проблеми існування дитячих будинків сімейного типу, як однієї з форм сімейної опіки.

3. Психолого-педагогічні: пов’язані з труднощами у вихованні розвитку та соціалізації дітей (корекція та компенсація недорозвитку, запущеність здоров’я дитини, подолання психічних душевних травм).

Дослідження засвідчило, що прийомне батьківство є процесом задоволення потреб. Даний феномен виявився властивим людській спільноті і його рівень коливається від мінімального до пропорційно зростаючого при сприятливій історій, в період загального лиха ( наприклад Велика вітчизняна війна 1941 – 1995 рр.). Тривалість функціонування прийомних сімей, свідчить природність та життєздатність біологічно нерідною дитиною .

2.2.Технологія створення прийомних сімей

Оцінювання потенційних можливостей кандидатів у прийомні батьки.

Процес оцінювання потенційних можливостей кандидатів у прийомні батьки відбувається у декілька етапів:

1. Первинне оцінювання кандидатів у прийомні батьки.

Первинне оцінювання передбачає збір даних на кожного з кандидатів у прийомні батьки щодо його стану здоров’я, особистих якостей, основних соціально-демографічних характеристик (власних та його сім’ї), а також згоду всіх дорослих членів сім’ї і дітей у віці старше 10 років на створення прийомної сім’ї. Необхідно мати рекомендації, характеристики на кожного з кандидатів: з місця нинішньої або попередньої роботи; за місцем проживанням; з навчальних закладів, де навчаються діти (якщо вони є); від друзів та знайомих (названих потенційними прийомними батьками), які можуть поручитися за сім’ю; від дільничних медичних працівників, тобто осіб, що спілкуються з дорослими і дітьми потенційної прийомної сім’ї як особисто, так і за службовими обов’язками, а отже мають інформацію про соціальний стан родини.

Для первинного оцінювання кандидатів у прийомні батьки соціальний працівник обов’язково відвідує родину, розмовляє з дорослими членами сім’ї та дітьми. Таку зустріч краще за все організовувати у невимушеній обстановці, відмовившись від установок ”контролю” та “перевірки”.

Основні позиції, на яких необхідно акцентувати увагу при зборі інформації про кандидатів у прийомні батьки, такі: настільки благополучною є родина; коло інтересів і друзів, як організоване довкілля; стан здоров’я кандидатів та членів їх родин; освітній, професійний рівень дорослих членів родини, заняття на даний період часу; мотивування членами родини рішення про прийом на виховання дитини-сироти; наявність позитивного досвіду виховання власних дітей (за умови якщо вони є); в разі повторного шлюбу батьків, з’ясувати причини розірвання попереднього; чи були у членів родини проблем из правоохоронними органами, судимості, якщо так, з яких причин; згода усіх членів родини на прийом у сім’ю вихованця; матеріальне забезпечення родини, що враховує не лише прямі доходи професійної діяльності