2. Співробітництво, співпраця, коли учасники ситуації приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін; прагнення разом з партнером підійти до ефективного розв'язання ситуації, конфлікту. Важливо досягти результату, який задовольняє обидві сторони, тому увагу звернено на партнера по взаємодії, на взаємне узгодження цілей, мотивів, вчинків. У цьому випадку розбіжності у поглядах та інтересах не травмують, позиція партнера перестає дратувати.

3. Компромісго – згода у поглядах на що-небудь, яка досягається між людьми за рахунок їх взаємних поступок. У конфліктних ситуаціях партнери здатні не загострювати стосунки. Поступитися, не поглиблювати конфлікт — це непогано, проте часто партнери відразу відступають, не бажаючи ускладнювати життя боротьбою, навіть за свої природні права. Такий спосіб є найбільш поширеним серед конструктивних способів вирішення сімейних конфліктів.

4. Уникання, для якого характерна, як відсутність прагнення до кооперації, так і відсутність тенденції до досягнення власних цілей. Партнер всіма силами намагається відсунути проблему якомога далі, сподіваючись, що все вирішиться само собою. У цьому є частка здорового глузду, бо справді «поганий мир краще від доброї сварки». Проте є суперечності, які від тривалого нерозв'язання тільки посилюються. І рано чи пізно конфлікт спалахне, тільки з новою, руйнівною силою

5. Пристосування, що означає в протилежність суперництву, принесення в жертву власних інтересів ради іншого; якщо за умови співробітництва головним є досягнення результату, який влаштовує обох партнерів, то в даному випадку йдеться про взаємне притирання, прилаштування.

К. Томас вважає, що при уникненні конфлікту жодна із сторін не досягає успіху; при таких формах поведінки, як конкуренція, пристосування і компроміс, або один з учасників виявляється у виграші, а інший програє, або обидва програють, оскільки йдуть на компромісні поступки. І лише в ситуації співпраці обидві сторони виявляється у виграші.

В своєму опитувальнику по виявленню типових форм поведінки К.Томас описує кожний з п'яти перерахованих можливих варіантів 12-ма судженнями про поведінку індивіда в конфліктній ситуації. В різних поєднаннях вони згруповані в 30 пар, в кожній з яких респонденту пропонується вибрати ту думку, яка є найбільш типовою для характеристики його поведінки.

Також для нашого дослідження було використано тест-опитувальник на задоволення шлюбом, він призначений для експрес-діагностики рівня задоволеності – незадоволеності шлюбом, а також узгодження – неузгодження задоволеності шлюбом в конкретній подружній парі. (див. Додаток Б)

Опитувальник може проводитися, індивідуально, так і масово для виявлення задоволеності шлюбом в тій, чи іншій соціальній групі. Даний опитувальник являє собою одномірну шкалу, яка складається з 24 твержень, які відносяться до різних сфер: розуміння себе і партнера, думки, оцінки, установки. [45, c.57]

Отже, стиль поведінки в кожному конкретному конфлікті визначається ступенем прагнення задовільнити власні інтереси (діючи пасивно чи активно) та інтереси протилежної сторони учасників конфлікту (діючи спільно чи індивідуально).

3.2. Результати дослідження

Результати дослідження стилів спілкування шлюбних партнерів подані в таблиці №1 та малюнку №1.

Таблиця №1

Особливості стилей спілкування чоловіків та жінок.

№ | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10

1 | Суперництво | ч | VЙЙЙ | ЙЧ | | VЙЙ

ж | ЙЧ | ЙЧ | Ч

2 | Співробітництво | ч | Ч | VЙЙ | VЙЙЙ

ж | Ч | Ч | ЙЧ

3 | Компроміс | ч | ЙЧ | Ч | VЙЙЙ | VЙЙ | ЧЙ

ж | ЙЧ

4 | Уникнення | ч | VЙЙЙ

ж

5 | Пристосування | ч | VЙЙЙ | VЙЙ

ж | ЙЧ | Ч | ЙЧ | Ч

Таким чином шість сімей використовують тактику суперництва, п’ять – тактику співробітництва, сім – тактику компромісу, п’ять – тактику пристосування, та одна – тактику уникнення. Тобто 50% чоловіків-респондентів намагаються досягти згоди за рахунок взаємних поступків, 40% жінок-респонденток приносять в жертву власні інтереси заради чоловіка, прилаштовуються під їхні інтереси. 60% респондентів використовують співпрацю, як спосіб врегулювання конфліктів, що повністю задовільняє інтереси обох та не травмують партнера, 60% респондентів прагнуть добитися задоволення своїх власних інтересів, намагаються стати центром ситуації, яка назріла у сім’ї, 10% респондентів намагаються відсунути проблему якомога далі, думаючи, що все вирішиться саме собою.

Таблиця №2

Оцінка шлюбу. (результати анкетування)

№ | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10

1 | Щасливий | ч | + |

+ |

+

ж | + | + | + | + | + |

+ | + |

+ | +

2 | Достатньо добрий | ч | + |

+ |

+ |

+ |

+ |

+

ж | +

3 | Конфліктний | ч | +

ж

Роки у шлюбі | 1 | 1 | 8 | 3 | 1 | 1 | 2 | 7 | 3 | 1

Як видно з таблиці 90% жінок вважають свій шлюб щасливим і тільки 30% чоловіків притримуються такої ж думки, 60% чоловіків та 10% жінок вважають свій шлюб достатньо добрим, 10% чоловіків вважають, що їх шлюб є конфліктним. Щасливим свій шлюб назвали тільки ті чоловіки, які живуть подружнім життям один рік.

Рисунок №1

Графік характеристики шлюбу та стилю спілкування. (результати анкетування)

Таблиця №3

Оцінка взаємин в сім’ї. (результати анкетування)

№ | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10

Оцінка | ч | ЙЧ | ЙЧ | VЙЙЙ | Ч | Й | Ч | VЙЙЙ