| VЙ | VЙЙ | ЙЧ
ж | ЙЧ | VЙЙЙ | VЙЙ | Ч | V | Ч | ЙЧ | Ч | Ч | Ч
50% жінок та 20% чоловіків оцінюють свої взаємини з партнером на 10 балів, 20% жінок та 30% чоловіків – на 9 балів, 10% жінок та 20% чоловіків – на 8 балів, 10% жінок та 10% чоловіків – на 7 балів, 10% чоловіків – на 6 балів, 10% жінок – на 5 балів та 10% чоловіків – на 1 бал.
Таблиця №4
Оцінка прийнятності наявних взаємин в сім’ї. (результати анкетування)
№ | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10
Оцінка | ч | VЙЙЙ | VЙЙЙ | VЙЙЙ | Ч | Й | Ч | VЙ | VЙ | V | ЙЧ
ж | ЙЧ | VЙЙ | V | Ч | Й | Ч | VЙЙЙ | Ч | Ч | Ч
50% жінок та 20% чоловіків задоволені своїми взаєминами на 10 балів, 10% та 10% відповідно на 9 балів, 10% жінок та 30% чоловіків – на 8 балів, 10% жінок– на 7 балів, 20% чоловіків – на 6 балів, 10% жінок та 10% чоловіків – на 5 балів, 10% чоловіків та 10% жінок – на 1 бал.
Таблиця № 5
Оцінка задоволеності шлюбом (чоловіки)
(Результати анкетування)
№
п/п | 0-16 бл авав555 | 17-22 бл | 23-26 бл | 27-28 бл | 29-32 бл | 33-38 бл | 39-48 бл
1 | | 1
2 | 1
3 | 1
4 | 1
5 | 1
6 | 1
7 | 1
8 | 1
9 | 1
10 | 1
За допомогою методики на визначення задовеленості власним шлюбом, яка проводилася окремо для чоловіків, було визначено, що 10% чоловіків вважають свій шлюб скоріше неблагополучним; 30% – перехідним; 30% –
скоріше благополучним; 20% – благополучним; 10% – абссолютно благополучним;
Таблиця № 6
Оцінка задоволеності шлюбом (жінки)
(Результати анкетування)
№
п/п | 0-16 бл авав555 | 17-22 бл | 23-26 бл | 27-28 бл | 29-32 бл | 33-38 бл | 39-48 бл
1 | | 1
2 | 1
3 | 1
4 | 1
5 | 1
6 | 1
7 | 1
8 | 1
9 | 1 | 1
10 | 1
Це ж саме опитування яке проводилась для жінок, дало такі результати:
10% жінок оцінюють свій шлюб перехідним; 40% – скоріше благополучним; 30% – благополучним; 20% – абсолютно благополучним.
Оскільке опитування недало негативних результатів, можна вважати, що як чоловіки так і жінки вважають свої взаємини в подружньому житті цілком нормальними, а саме благополучними.
Висновки до ІІІ розділу
Отже, стиль поведінки в кожному конкретному конфлікті визначається ступенем прагнення задовільнити власні інтереси (діючи пасивно чи активно) та інтереси протилежної сторони учасників конфлікту (діючи спільно чи індивідуально).
Таким чином шість сімей використовують тактику суперництва, п’ять – тактику співробітництва, сім – тактику компромісу, п’ять – тактику пристосування, та одна – тактику уникнення. Тобто 50% чоловіків-респондентів намагаються досягти згоди за рахунок взаємних поступків, 40% жінок-респонденток приносять в жертву власні інтереси заради чоловіка, прилаштовуються під їхні інтереси. 60% респондентів використовують співпрацю, як спосіб врегулювання конфліктів, що повністю задовільняє інтереси обох та не травмують партнера, 60% респондентів прагнуть добитися задоволення своїх власних інтересів, намагаються стати центром ситуації, яка назріла у сім’ї, 10% респондентів намагаються відсунути проблему якомога далі, думаючи, що все вирішиться саме собою.
За допомогою методики на визначення задовеленості власним шлюбом, яка проводилася окремо як для чоловіків так ы для жінок, було визначено, що 10% чоловіків вважають свій шлюб скоріше неблагополучним; 30% – перехідним; 30% – скоріше благополучним; 20% – благополучним; 10% – абссолютно благополучним;10% жінок оцінюють свій шлюб перехідним; 40% – скоріше благополучним; 30% – благополучним; 20% – абсолютно благополучним
Оскільке опитування недало негативних результатів, можна вважати, що як чоловіки так і жінки вважають свої взаємини в подружньому житті цілком нормальними, а саме благополучними.
Також, якщо порівнювати результати опитування, випливає, що жінки є більш поступливіші у конфліктних ситуаціях ніж чоловіки, які в свою чергу, є більш воєвничиші, і будь-яку ціну прагнуть добитися позитивного для себе результату, що виникає в конфліктній ситуацї.
ВИСНОВКИ
Таким чином, суспільство (а його теж можна назвати великою сім’єю) прямо пропорційно залежить від здоров'я сім’ї, так само як і здоров'я сім’ї від суспільства. Сім’я це один з механізмів самоорганізації суспільства, з роботою якого зв'язане твердження цілого ряду загальнолюдських цінностей. Тому сім’я сама має ціннісне значення й убудована в суспільний прогрес. Звичайно ж, кризи суспільств, цивілізацій не можуть не деформувати сім’ю: ціннісний вакуум, соціальна апатія, нігілізм і інші соціальні розлади показують нам, що саморуйнування суспільства неминуче стосується сім’ї. Але в суспільства немає майбутнього поза прогресом, а прогресу немає без сім’ї. Сім’я дає укорінення в соціумі: самотня людина або замикається в собі, або розчиняється в суспільстві, у роботі, у виконанні суспільних справ (при цьому, як правило, відчуття непотрібності самому собі не проходить), а сім’я робить людину носієм інтересів багатьох половозрастных груп населення і навіть повноцінним споживачем.
Проблема конфлікту цікавить багатьох людей, оскільки життя без них не обходиться. Конфлікт виникає здебільшого тоді, коли відбувається зіткнення інтересів окремих осіб або груп людей. Ці інтереси можуть виявлятися в прагненні оволодіти одними й тими ж цінностями, простором, речами, соціальними ролями тощо. При цьому велике значення