результативність здійснюваних заходів. Цим зумовлені чіткі вимоги до організації відповідної діяльності, а також фахової компетентності та особистісних якостей соціальних працівників і соціальних педагогів.
Сучасний розвиток суспільних інституцій в Україні зумовив створення соціальних служб для молоді – спеціальних закладів, уповноважених державою брати участь у реалізації державної молодіжної політики шляхом здійснення соціальної роботи з дітьми та молоддю. Однією із важливих умов забезпечення цієї роботи, на наш погляд, є організаційно-педагогічна діяльність.
Досвід Великобританії у цій галузі має особливе значення для України, оскільки обидві держави об’єктивно впливають на формування інваріантних соціально-етичних пріоритетів майбутнього суспільства. Всебічне вивчення та аналіз цього досвіду - важливий чинник осмислення процесів взаємодії, взаємозбагачення соціальних систем, пошуку механізмів стимулювання інтеграційних процесів, адже Великобританія має великий досвід практичної діяльності.
В цілому, проблеми соціально-педагогічної роботи з дітьми активно досліджуються українськими (О. Безпалько, І. Звєрєва, А. Капська, Г. Лактіонова, І. Мигович, Л. Міщик, Н. Ничкало, В. Панок, С. Толстоухова, С. Харченко, І. Цушко ін.) та російськими (Г. Бочарова, Ю. Василькова, М. Галагузова, В. Курбатов, Ф. Мустаєва, І. Петрова, С. Тетерський, Є. Холостова, В. Ярська та ін.) дослідниками. Методологічним підгрунттям організаційно-педагогічної діяльності соціальних служб є теоретично обґрунтовані положення щодо функціонування педагогічної системи (В. Афанас’єв, С. Гончаренко, В. Давидов, Т. Ільіна, І. Раченко та ін.) та організації педагогічного процесу (Ю. Бабанський, В. Сластьонін, В. Ягупов та ін.).
Останніми роками дослідження цього феномена особливо активізувались як у зв’язку з посиленням уваги до вивчення і розв’язання проблем сучасної молоді (О. Балакірєва, В. Криворученко, В. Лісовський, М. Міщенко, В. Павловський, О. Яременко та ін.), державної молодіжної політики (М. Головатий, І. Ільінський, Г. Купріянов, С. Толстоухова та ін.), проблем формування виховного середовища (М. Боритко, О. Кузьменко, С. Кульнєвич, С. Пальчевський та ін.), а також теорії і методики соціальної роботи з дітьми, зокрема, у Великобританії (Т. Нехаєва, О. Татарінов, І. Петрова, В. Ярська та ін.) та Україні (І. Звєрєва, А. Капська, І. Ковчина, Г. Лактіонова, І. Трубавіна та ін.). У контексті вивчення зарубіжного досвіду з даної проблематики цінними є дослідження російських (Т. Волгіна, І. Сізова, Т. Трегубова та ін.) та українських (І. Козубовська, Н. Лавриненко, В. Поліщук, Л. Пуховська та ін.) науковців.
Як показало наше дослідження, у сучасних гуманітарних науках проблеми, пов’язані з вивченням організації соціальної роботи з дітьми, здебільшого лише окреслені й недостатньо проаналізовані. В Україні спостерігається певне відставання теоретичного осмислення зарубіжного досвіду соціальної роботи з молоддю, водночас зазначимо, що вивчення можливостей вирішення соціальних проблем дітей в інших державах дозволяє скласти більш точне й адекватне уявлення про світові тенденції, а також теоретично обґрунтувати перспективи розвитку вітчизняної системи. Дослідження з цього напряму становлять науковий і практичний інтерес і мають цінність саме в перехідний період, коли у всьому світі, у тому числі й в Україні, відбуваються глибокі якісні зміни сутнісних характеристик, зміна парадигм, бачення завдань і ролі освіти та виховання, зокрема, глибокого внутрішнього зв’язку соціального становлення дітей з національною специфікою, культурно-історичною самобутністю, народною педагогікою. Спостерігається також деяка невизначеність науково-поняттєвого апарату, який потребує актуального теоретико-методологічного обґрунтування з урахуванням результатів досліджень, специфіки і потреб інформаційно-технологічного суспільства.
Наведене вище дозволяє стверджувати, що розв’язання означеної проблеми має неабияку актуальність як у теоретичному, так і в практичному аспекті. Це зумовило вибір теми дослідження – «Порівняльний аналіз діяльності служб у справах дітей України та Великобританії».
Об’єкт дослідження: соціальна робота як цілісна соціальна система.
Предмет дослідження: порівняльний аналіз діяльності служб у справах дітей України та Великобританії.
Метою дослідження є політико-правовий аналіз особливостей соціальної роботи з дітьми в умовах формування та розбудови соціально орієнтованого суспільства в Україні.
Для досягнення мети дослідження необхідно розв’язати такі завдання:
1. Провести аналітичний огляд наукових джерел з досліджень проблем соціалізації та соціального становлення дітей.
2. Проаналізувати концептуальні засади державної політики України щодо організації соціальної роботи з дітьми.
3. Розглянути сучасний стан соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки на основі світового та вітчизняного досвіду.
4. Виявити й охарактеризувати особливості системи організаційно-педагогічної та культурної діяльності соціальних служб у Великобританії.
5. Дослідити основні напрямки діяльності соціальних служб у Великобританії та виявити суть їхніх функцій.
6. Розробити рекомендації щодо вдосконалення роботи соціальних служб у справах дітей України на основі творчого використання досвіду соціальних служб Великобританії.
Методологічну основу дослідження становлять: провідні положення теорії наукового пізнання; теорій вікової та педагогічної психології; теорії конфліктів; принципи культуровідповідності, полікультурності, єдності національного і загальнолюдського, а також системний та хронологічний підходи до аналізу педагогічних явищ та процесів; концептуальні ідеї порівняльної педагогіки; теорії та методики професійної освіти й часткових методик (викладання соціальної роботи, соціальної педагогіки, соціальної політики, соціальної психології). На різних етапах наукового пошуку враховувалися положення декларацій, концепцій і рекомендацій міжнародних організацій, законодавчих актів, нормативно-правових й інструктивно-методичних документів і матеріалів з питань соціальної роботи та професійної освіти у цій галузі.
Теоретичною основою дослідження стали положення та висновки наукових праць, що розкривають: методологічні засади філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень та ін.); основні положення щодо функціонування педагогічної системи (С. Гончаренко, Н. Ничкало, В. Сластьонин, В. Ягупов та ін.); концептуальні ідеї порівняльної педагогіки (З. Малькова, Л. Пуховська, О. Сухомлинська та ін.); основні положення соціальної педагогіки та соціальної роботи (В. Бочарова, М. Галагузова, І. Звєрєва, А. Капська, І. Козубовська, Г. Лактіонова, А. Мудрик, І. Мигович, В. Панок, С. Харченко, Є. Холостова та ін.); результати окремих досліджень з проблем молоді (М. Головатий, І. Ільінський, Г. Купріянов, С. Толстоухова, О. Яременко та ін.). Враховувалися нормативно-правові документи Міністерств освіти і науки Сполученого Королівства та України.
Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз наукової літератури, що стосується об’єкта дослідження, порівняння, вивчення та узагальнення організаційно-педагогічного досвіду, контент-аналіз, обґрунтування та визначення організаційно-педагогічних форм та методів діяльності соціальних служб у справах дітей, узагальнення та формулювання висновків; емпіричні - вивчення досвіду організаційно-педагогічної діяльності служб для молоді різних рівнів, педагогічне спостереження, прогнозування, самооцінка.
Джерельна