навчання і виховання у британській системі освіти зорієнтована на врахування джерел і механізмів засвоєння статевих моделей жіночої поведінки, на розвиток відповідних статі здібностей, умінь і особистісних якостей.
Найбільш важливими чинниками, що впливають на жіночу освіту й виховання, забезпечують її комплексність та різноманітність у Великій Британії є:
урядова політика;
соціоекономічний розвиток держави;
культурні, етнічні особливості та релігія;
єдність впливів освітньо-виховних установ;
диференційований підхід у вихованні хлопчиків-підлітків і дівчат-підлітків;
рівень особистісного розвитку дівчат-підлітків;
поведінка та ставлення вчителів і батьків.
Здійснивши теоретичний аналіз підходів до проблеми виховання дівчат-підлітків Великої Британії, виявивши психологічні особливості дівчат-підлітків та їх вплив на формування ціннісних орієнтацій та врахувавши результати історико-генетичного аналізу становлення та розвитку гендерного виховання дівчини-підлітка у Великій Британії, М. Зубілевич дійшла висновків, що головними психолого-педагогічними умовами гендерного виховання дівчат-підлітків у Великій Британії є:
створення сприятливого мікросередовища для гендерного виховання дівчат-підлітків;
врахування соціокультурних факторів країни при організації гендерного виховання дівчат-підлітків;
орієнтація та врахування в процесі виховання психологічних та вікових особливостей дівчат-підлітків, специфіки становлення гендерної самосвідомості і ціннісних орієнтацій;
взаємодія всіх соціальних інститутів, координація їх діяльності у формуванні гендерної культури дівчини-підлітка;
підвищення гендерної культури суспільства, зокрема, педагогів та батьків, використання педагогічної спадщини народів британських островів у гендерному вихованні дівчини-підлітка.
Ефективність гендерного виховання дівчат-підлітків Великої Британії забезпечується:
а) її державною підтримкою й обов’язковим статусом, проголошеним Національним навчальним планом;
б) єдністю урочних, позакласних та позашкільних форм організацій гендерного виховання дівчат-підлітків;
в) взаємодією школи, громадських об’єднань, сфери дозвілля у гендерній соціалізації особистості дівчини-підлітка.
Творче осмислення і впровадження принципів гендерного виховання дівчат-підлітків, до яких відносяться принцип неперервності, міждисциплінарності, гендерної ідентичності, гендерного самовизначення, а також нових технологій гендерної освіти, які застосовуються в середніх школах та молодіжних організаціях Великої Британії, може стати важливим чинником подальшого вдосконалення системи гендерного виховання жіночої молоді в Україні у період її національного відродження і розбудови з урахуванням традицій шкільної освіти, напрямів її реформування, гендерної культури та станом проблем жіночої частини українського суспільства.
За результатами дослідження головними завданнями гендерного виховання дівчат-підлітків в Україні мають бути:
відновлення та збагачення в суспільстві взірців жіночої поведінки, сфер їх реалізації, які є основним джерелом статевої ідентифікації, формування гендерної свідомості дівчат;
урізноманітнення джерел і механізмів засвоєння гендерних моделей жіночої поведінки в межах навчально-виховного процесу;
врахування вікових особливостей на кожному періоді навчання і виховання дівчини-підлітка, що забезпечить розвиток психофізіологічних якостей, здібностей та навиків, необхідних для успішного забезпечення гендерної рівності особистості в родинному і громадському житті.
У процесі реформування національної системи освіти, зокрема удосконалення сфери гендерного виховання, доцільним є врахування таких пропозицій:
Міністерству освіти та науки України враховувати в процесі розробки навчальних планів і програм гендерну диференціацію статі, актуалізувати і включити до змісту навчальних предметів, спецкурсів, факультативів гендерну проблематику.
Рекомендувати вчителям середніх шкіл впроваджувати сучасні педагогічні технології як засіб оптимізації процесу гендерного виховання дівчат-підлітків, а саме застосовувати комплексні навчально-дослідницькі проекти, кейс-технології, дидактичні ігри, тренінги, комп’ютерні ігри та моделювання.
Удосконалювати професійну підготовку вчителів та викладачів та підвищувати їх обізнаність у гендерній проблематиці у відповідності з важливістю та необхідністю впровадження гендерної освіти в педагогічну систему України.
У вищих навчальних закладах України започаткувати проведення системних досліджень гендерних проблем освітнього простору та активізувати підготовку фахівців із гендерної психології та педагогіки; організовувати і проводити заняття із гендерного виховання, а саме лекції, розповіді, пояснення, бесіди, демонстрації, семінари, практичні заняття з використанням таких активних методів, як дискусія, диспут, ділова гра, психотехнічна гра, тренінг; організовувати і проводити тьюторські заняття, а саме філософічні групові заняття, етичні групові заняття, заняття, спрямовані на самовиховання особистості дівчат.
У педагогічній пресі та засобах масової інформації організовувати інформаційні кампанії з гендерної грамотності, видавати спеціальну науково-популярну літературу; відновлювати та збагачувати українське суспільство взірцями жіночої поведінки, сферами їх реалізації, які є основним джерелом гендерної ідентифікації та формування гендерної свідомості дівчат-підлітків.
2.3. Формування у молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії
В усьому світі визначена необхідність соціально-педагогічної допомоги батькам, опікунам та іншим людям, котрі беруть на себе турботу про дітей і відіграють головну роль у їх вихованні. Складовою допомоги стає поширення та впровадження засад усвідомленого батьківства, яке є умовою зростання й розвитку дітей в атмосфері щастя й любові, безпечному та стабільному середовищі.
На особливу увагу щодо концепції усвідомленого батьківства, практики підтримки молодих сімей та раннього дитинства заслуговує вивчення досвіду Північної Ірландії. У цій країні за досить короткий строк склалася, існує й розвивається сформована система підтримки сім’ї та функціонують спеціально розроблені проекти й програми, спрямовані на підвищення педагогічної освіти батьків, формування навичок усвідомленого батьківства, надання допомоги щодо проблем розвитку дитини на різних вікових етапах її життєдіяльності. Громадські організації, серед яких, перш за все, слід відзначити північноірландську Асоціацію з питань забезпечення дітей дошкільного віку NIPPA (Northern Ireland Pre-School Provision Association), Центр розвитку й навчання дітей раннього віку CECDE (The Centre for Early Childhood Development and Education), Центр сім’ї CFF (Centre for Fun and Families), відіграють провідну роль у розробці й упровадженні різнопланових програм соціально-педагогічної підтримки сім’ї, охоплюючи більш ніж 50% населення країни.
Отже, вивчення досвіду Північної Ірландії з питань соціально-педагогічної підтримки молодої сім’ї, діяльності громадських організацій і визначення шляхів практичної реалізації цього досвіду може значно збагатити сучасну українську педагогічну науку й практику за умови врахування національних особливостей нашої країни. Також відкривається можливість для поліпшення якості виховної діяльності батьків, усвідомлення важливості періоду раннього дитинства як фундаменту для подальшого життя дитини, упровадження ефективних форм та методів соціально-педагогічної