допомогу дітям, підліткам та їхнім батькам. Подібні центри виступають «лінійними» структурами соціальних служб. Наприклад, центр, що спеціалізується на допомозі підліткам, котрі мають ускладнення в спілкуванні з дорослими; центри, орієнтовані лише на допомогу родині; центри, які надають допомогу підліткам, схильним до алкоголю та наркотиків. «Лінійні» структури надають психотерапевтичну допомогу, забезпечують соціальний захист відвідувачів центра, підтримують зв'язок з юридичними службами, організаціями охорони здоров'я, службами соціального забезпечення тощо. Між структурами налагоджено тісний зв'язок, тому різні фахівці «ведуть» дитину від народження до повної самостійності, забезпечуючи соціальний захист, дотримання юридичних норм, організацію психологічної і педагогічної допомоги, а також координують свої дії із службами освітнього департаменту, які відповідають за організацію дозвілля молоді. Соціальний захист дитини складається з упливу на умови та оточення, де вона росте, а також із надання підтримки її вихователям. За практичне здійснення захисту у Великобританії відповідають місцеві соціальні служби. Разом із наданням загально-побутових послуг (догляд за дітьми в денний час, обслуговування вдома тощо) вони підтримують дитину й сім'ю індивідуально. Так, наприклад, у передмісті Лондона є мережа центрів для дітей раннього віку, які нагадують дитячі садки в Україні. Принципова відмінність – це обов'язкова робота з батьками. Тут вони можуть отримати консультації щодо виховання дітей. А ті батьки, чиї діти перебувають на вихованні у прийомній сім'ї, можуть поспілкуватися (під наглядом соціального працівника) із своїми дітьми. Головний принцип надання соціальної допомоги дітям у Великобританії - це сприйняття дитини як частини сім'ї. Тут діє система судів, які мають право винести рішення про обов'язкове відвідування батьками та дітьми відповідних центрів або про закріплення за сім'єю (ідеться про проблемні сім'ї, де є ризики для дітей) соціального працівника. Завдання такого працівника полягає в тому, щоб надати батькам кваліфіковану методичну допомогу щодо корекції недоліків виховання.
8.На особливу увагу заслуговує функціонування прийомних сімей у Великобританії та діяльність соціальних служб щодо їх підтримки. Прийомна (фостерна) сім'я у Великобританії - це сім'я або окрема особа, котра взяла на утримання й виховання дитину, позбавлену батьківського піклування, чи сироту. Незалежно від кількості власних дітей вона має право взяти одну, дві чи три дитини, але не більше.
9. Перспективними напрямами соціальної роботи є створення мережі центрів матері та дитини, використання потенціалу прийомної сім’ї; організація тренінгових програм для юних вагітних та матерів з підготовки до пологів та відповідального батьківства, розвитку дитини раннього віку; проведення соціальних рекламних кампаній щодо популяризації здоров’я, а також навчання підлітків навичкам збереження репродуктивного здоров’я, створення умов для продовження ними освіти, отримання професії.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Конституція України. Закон України “Про внесення змін до Конституції України”. – К.: Велес, 2005. – 48 с.
Конвенция ООН о правах ребенка // .
Кодекс про шлюб та сім'ю України. – К.: Атіка, 2001. – 56 с.
Закон України Про державні соціальні стан-дарти та державні соціальні гарантії” (від 05.10.2000 № 201) / .
Закон України Про соціальні послуги (від 19.06.2003 № 966–IV) / .
Закон України Про соціальну роботу з дітьми та молоддю (від 21.06.2001 № 2558–III) / http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей від 11.07 2005 № 1086 // .
Указ Президента України «Про проведення в Україні у 2006 році Року захисту прав дитини» // .
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 267 "Про затвердження положення про дитячий будинок сімейного типу // Право України. – 1997. – № 7-8.
Правила опіки і піклування, зареєстровані в Мінюсті 17 червня 1999р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 26.
Захист і забезпечення прав дітей: тематична Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2001 року. – К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2002. – 160 с.
"Діти вулиці". Методичні рекомендації по роботі з "дітьми вулиці" / Упор. Зінченко А. Г. – К.: УДЦССМ, 1999. – С. 88.
Актуальні проблеми теорії та практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія // Соціальна робота. Книга 1. – К.: УДЦССМ, 2001. – 344 с.
Актуальні проблеми теорії та практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія // Соціальна робота. Книга 1. – К.: УДЦССМ, 2001. – 244 с.
Аркин А.А. Психологическое развитие детей, воспитивающихся вне семьи. – М., 1957. – С.121.
Артюшкіна Л.М., Поляничко А.О. Сирітство в Україні як соціально-педагогічна проблема (соціально-правовий аспект). – Суми: СумДПУ, 2002. – 268 с.
Бевз Г.М. Дитина в прийомній сім’ї . – К, 2001. – 101 с.
Беляков В.В. Сиротские детские учреждения России: исторический очерк. – М., 1993. – С.146.
Брутман В. Социальное сиротство: по пути отчаяния // Народное образование. – 1994. – № 9-10.
Брутман В. И., Панкратова М. Г., Ениклопов С. Н. Некоторые результаты обследования женщин, отказавшихся от своих новорожденных детей // Вопросы психологии. – 1994. – № 5. –С.31-36.
Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи. – М., 1988. – 208 с.
Варывдин В. А., Клемантович И. П. Управление системой социальной защиты детства. Учебное пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2004. – 192 с.
Василькова Ю. В., Василькова Т .А. Социальная педагогика. – М., 1999.
Вінгловська О. Діти України потребують правового захисту // Право України. – 1996. – № 4.
Волинець Л. С., Комарова Н. М. та інші. Соціальне сирітство в Україні: експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. – К.,1998.
Волинець Л. С.