Розглядаючи інфраструктуру соціальної роботи, назвемо деякі її компоненти, що забезпечують підготовку соціальних кадрів – інститути виконавчої влади (від міністерства до регіональних центрів), навчальні заклади, факультети, кафедри соціальної роботи, методологічні і науково-практичні семінари, лекції, стажування, наукові центри тощо.

Наступним елементом системи соціальної роботи є соціальна інфраструктура. Як ми вже зазначили, вона є самостійною системою нижчого рівня (по відношенню до всієї системи соціальної роботи), одним із елементів якої є інфраструктура соціальної роботи – штучно створений об’єкт нашого теоретичного дослідження. Одразу необхідно наголосити на тому, що про розгляді всього суспільства, мова йде про соціальну інфраструктуру. Якщо ж мова йде про соціальну роботу, то говоримо про інфраструктуру соціальної роботи. Функціонування останньої спрямовується, перш за все, на реалізацію соціальних прав кризової людини, розвиток людського й соціального капіталів, формування потужної соціальної солідарності в громадах і трудових колективах виробничих фірм.

Створити умови існування і відтворення населення шляхом всебічного задоволення його соціовітальних потреб покликана діяльність системи установ, закладів, організацій та інших об’єктів користування, тобто інфраструктура соціальної роботи як система інформаційно-речовинних та енергетичних засобів. Зазначимо, що на цьому етапі інфраструктура має потенційну форму, тобто віртуальний характер свого існування. Вона проявляє себе за наявності певних зовнішніх умов. Актуальною або реальною вона постає ззовні, має свій прояв у часі й просторі, а згодом, як будь-яке утворення, поступово зникає, залишаючи свій об’єктивований відбиток.

Наступним елементом системи соціальної роботи є орган управління. Сутністю управління є координація роботи інших людей, тобто вертикальний поділ праці. Головною функцією органу управління у системі соціальної роботи є організація та координація зусиль всіх частин взаємодії у даній системі. Ми вважаємо за доцільне визначити головні принципи, на яких має базуватися управління соціальною роботою.

Принцип соціальної детермінації в управлінні закла-дом ґрунтується на розумінні керівництвом державної соціальної політики, суспільної ідеології соціальної роботи на конкретному етапі історичного розвитку держави. Соціальна детермінованість управління враховує реальні сус-пільні відносини, що складаються на даному історичному етапі, визначає толерантну позицію стосовно різних політичних течій і явищ, виходячи з гуманних пріоритетів.

Принцип гуманізації вимагає на всіх етапах управлінсь-кої діяльності орієнтації на людину, її потреби, інтереси, цінності. Самореалізація кожного з учасників процесу управління на ниві соціальної роботи, в закладах і системі в цілому виступає про-відною метою управління.

Елементна база інфраструктури соціальної роботи також має людиноорієнтовний вигляд. Цей принцип закладений в процес розробки обладнання, техніки, інфраструктури й дозволяє надавати допомогу людині з найменшими болісними відчуттями, не заподіюючи страждань.

Принцип науковості в управлінні установами соціальної роботи вимагає оволодіння керівником теоретичними основами і технологією діяльності в цій сфері, управлінської психології, су-часної політології, соціології та менеджменту. Науковий підхід вимагає у процесі управління спиратися на досягнення психології щодо всебічного розвитку особистості, за-стосування діагностичних методик, попередження конфліктів, сти-мулювання і мотивації колективу, вдосконалення стилю керівниц-тва.

З точки зору взаємовідносин суспільства й науки, головною функцію є практична, прикладна її функція. Призначення науки полягає не лише у поясненні світу, а й у його перетворенні, можливості стати безпосередньо продуктивною силою суспільства. Практична функція науки знаходить концентроване відображення в умовах науково-технічного прогресу. Реалізація цієї практичної функції спричинила до формування системи ланок, необхідних для втілення відкриттів фундаментальних наук у технічні пристрої для впровадження їх у виробництво. Це дозволяє нам стверджувати, що зі зміною наукового мислення людини змінюються засоби виробництва та організація мережі засобів і змінюється інфраструктура, набуваючи сучасного технологічного рівня своїх елементів.

Принцип колегіальності вимагає широкого залучення працівників до обговорення та підготовки рішення в поєднанні з особистою відповідальністю керівника за прийняття та виконання управлінського рішення.

Принцип інформаційної достатності обумовлює її вирі-шальну роль на всіх етапах управлінського циклу: планування, прийняття рішення, організації виконання, мотивації та контролю. Функціонування будь-якої організації прямо й безпосередньо залежить від системи збирання, обробки й аналізу інформації. Збір, обробка та інтерпретація інформації – найважливіші етапи організації роботи, оскільки від вірогідності інформації залежить характер прийнятих рішень, а відтак, і ефективність управління будь-яким об’єктом.

Принцип аналітичного прогнозування в управлінській діяльності відображає моделюючі процеси різного рівня, що мають відбуватися в керованій соціальній системі, якою є заклад соціальної роботи. Плани й програми розвитку повинні базуватися на реальних мож-ливостях установи, її кадрах, матеріальному забезпеченні в май-бутньому, на врахуванні психології виконавців, стереотипів інертності мислення у розв’язанні принципово нових завдань. Для цього за-стосовуються методи системного підходу, структурно-функціональ-ного аналізу тенденцій функціонування всіх підрозділів закладу, екстраполяції на них закономірностей розвитку подібних соціаль-них систем з інших сфер діяльності.

Принцип мотивації праці вимагає врахування в уп-равлінській діяльності різноманітності мотивів, які приводять лю-дей до роботи в соціальній сфері. Адже лише в тому випад-ку, коли заохочування (стимулювання) буде зорієнтоване на значимі для кожного працівника внутрішні потреби (заради задоволення яких він працює), управління може розраховувати на успіх, а управлінські рішення на підтримку та свідоме їх вико-нання.

Крім розвитку сучасних форм та методів матеріального і морального стимулювання, не останнє значення для мотивації праці соціального працівника має поліпшення умов праці завдяки сучасному обладнанню, тобто інфраструктурі соціальної роботи. Функціями останньої в такому аспекті можна вважати: механізацію та автоматизацію ручних та важких робіт, створення оптимальних кліматичних та санітарно-гігієнічних умов, застосування раціональних режимів праці та відпочинку, виробничої естетики, функціональної