В області діє 7 молодіжних агенств зайнятості та Молодіжний центр праці, молодіжний бізнес-центр, 2 молодіжні інтернет-центри, налагоджується робота бізнес-інкубатора на базі молодіжного громадського центру “Еталон”. Для молоді, яка не навчається і ніде не працює щотижня діє клуб психологічної підтримки безробітної молоді “Шанс” та Молодіжні агентства зайнятості. Діє рада молодих підприємців.

В області напрацьована система з патріотичного виховання молоді, формування державної ідеології, національної самосвідомості. Результати роботи впродовж 2004-2008 років є:

- збільшення кількості осіб, які охоплені різними формами патріотичного виховання;

- значне збільшення культурно-масових заходів, метою проведення яких є духовно-патріотичне виховання дітей, молоді, зокрема, Всеукраїнський фестиваль патріотичної пісні “Воля”, вечір пам’яті героїв Крут, літературно-мистецьке свято до Дня народження Тараса Шевченка, національна акція “Українська мова – мова єднання”, свято Перемоги, свято Державного прапора України, урочистості з нагоди прийняття Конституції України, свято духовної музики “Духова криниця”, відзначення Незалежності України, урочистості з нагоди створення УПА та дня українського козацтва, пісенно-поетичне свято ім. Романа Шухевича, Міжнародний телефестиваль “Різдво в Карпатах”, молодіжна патріотична науково-пізнавальна програма “Чорний ліс” (реалізовується впродовж 10-ти років, щорічно охоплюється до 2000 молодих людей), студентська науково-пізнавальна експедиція “Повстанськими стежками”;.

- збільшення кількості молодіжних об”єднань, статутним завданням яких є патріотичне виховання молоді, формування громадянської позиції;

- розширення мережі громадських організацій та їх чисельності;

- проведення вишкільно-оздоровчих таборів молодіжних організацій НСОУ “Пласт”, СУМу, УМХ, “Сокіл”, “Рід”, “Козачата” й ін.

На особливому контролі діти та молодь з особливими потребами. Державна допомога молодим інвалідам нараховувалась та виплачувалась своєчасно. До їх послуг 3 будинки-інтернати ІІ, ІІІ, ІV профілів з розгорнутою ліжко мережею на 400 місць, санаторії, профілакторії, бази відпочинку. Впродовж 3 років активізувалася робота з організації дозвілля та занять за інтересами цієї категорії людей. Це і курси з ужиткового мистецтва, курси само та взаємодопомоги, проведення районних та обласного фестивалю “Повір у себе”, організація літнього відпочинку та оздоровлення та ін. Велика увага приділяється наданню благодійної грошової та матеріальної допомоги. Традиційними стали організація відзначення релігійних та державних свят, зустрічей, круглих столів й ін. Запроваджено шефство над установами, які опікуються над людьми з особливими потребами [49, c.38].

Вирішенню соціальних проблем молоді сприяє діяльність центрів соціальних служб для молоді через роботу спеціалізованих служб “Родинний дім” та “Мобільний консультативний пунк”. Спеціалістами надається юридична, психологічна, медична допомога молоді різних категорій. З метою попередження куріння, токсикоманії, наркоманії, вживання алкоголю серед неповнолітніх та молоді структурами у справах сім’ї та молоді постійно проводяться консультування, бесіди, лекції, тренінгові заняття, діють мобільні консультативні пункти ЦССМ області, здійснюється правова освіта.

2. 3. Дослідження рівня національної самосвідомості молоді.

Згідно з документами про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні ми розглядаємо завдання формування національної самосвідомості молодої людини як першочергове. У цьому аспекті основними світоглядними цінностями стали:

- визначення рівня національної самосвідомості молоді

- усвідомлення людиною себе, як субєкта національної спільноти;

- визначення рівня сформованості громадянських якостей молоді;

- зясування наявності стереотипів та усвідомлення готовності до міжнаціональних контактів.

Аналіз теоретичних джерел дав можливість для узагальнення базового поняття “національна самосвідомість”, яке у нашому дослідженні розглядається як процес осмислення особистістю власної етнічної ідентичності, опанування нею морально-світоглядними цінностями, усвідомлення власної ролі у житті національної спільноти та вияву готовності до національно-культурної рефлексії. Педагогічною основою виховання національної самосвідомості є комплекс взаємозалежних та взаємодоповнюваних сфер її вияву: інформаційно-когнітивної, емоційно-чуттєвої та рефлексивної, основним змістом яких виступають знання та уявлення особистості про український етнос, позитивне емоційно-оцінне ставлення до нього, реалізація власного національного “Я” у практичній діяльності.

Проаналізований педагогічний досвід виховання школярів показав, що провідними тенденціями національного виховання сучасних освітніх систем в Україні та за рубежем в умовах реформування стали ідеї збереження етнічної ідентичності особистості; забезпечення розвитку шкільної освіти на засадах поєднання сучасних та традиційних культурних цінностей етносу; впровадження національного компонента у зміст освіти.

Узагальнення існуючих педагогічних підходів (О.Вишневський, Т.Левченко, Н.Мещерякова, Ю.Руденко, Д.Тхоржевський та ін.), необхідних для забезпечення ефективності національного виховання школярів, дозволили виявити основні вимоги до організації цього процесу: наявність національного змісту виховання школярів; залучення учнів до системи національних цінностей; формування морально-етичного знання; наявність професійної компетентності у педагога до національного виховання школярів.

Проведений науковий аналіз започаткував методологічну основу дослідження і дозволив обґрунтувати такі положення:

- національна самосвідомість є динамічним утворенням, яке формується з урахуванням взаємозалежності зовнішніх (соціально-культурних) впливів та внутрішніх (педагогічно-детермінованих) чинників, що розкривають духовний світ людини;

- ефективність виховання національної самосвідомості старшокласників залежить від цілісного і системного впливу змісту і педагогічних технологій, організації етнокультурного середовища як комплексу психолого-педагогічний умов.

Науково-дослідницька робота проводилася на базі Отинійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Усього до процесу дослідження було залучено 68 респондентів, учнів старших класів, віком від 15 до 17 років.

З результатів дослідження ми дозволили зробити висновок про те, що національна самосвідомість старшокласників виявляється у дисбалансі її складових: інтелектуальної, емоційної, поведінкової. Водночас із високими показниками емоційної складової національної самосвідомості, в яких переважна більшість учнів ідентифікують себе з українським етносом (80,7%); відчувають любов до України (65,9%); підтримують державну незалежність (83,4%) та небайдужі до майбутнього країни ( 88,7%) - лише половина респондентів пов’язують свої життєві плани з Батьківщиною.

Аналіз інтелектуальної складової національної самосвідомості учнів показав недостатній рівень знань про українську націю (42,2%); свій рід (27,06%). При цьому лише половина опитаних (52,6%) виявили потребу у знанні свого походження; розуміння таких понять як “національна самосвідомість” (14,2%),