рівні між собою у відношенні розділення між ними шлюбного співіснування, тому що крім кісм (припис закону) є шлюбним правом кожної жінки». Проте чоловікові надається право самому обирати спосіб шлюбного співжиття, тобто він за власним бажанням може послідовно жити по одному дню чи більше з кожною з дружин. Треба зазначити, що під обов’язковим рівномірного розподілу співжиття розуміється спільне перебування, яке не завжди передбачає статеві стосунки, оскільки останні залежать від ерекції дітородного органу, не завжди підвладної чоловікові. [ 29, c. 31]
Шлюбне співіснування залежить також і від різниці станів. Так, якщо у мусульманина дві дружини, з яких одна вільна, а друга рабиня, то дві частини часу чоловік повинен жити з вільно народжено й тільки одну – з рабинею. Саме так за переказами робив Алі. Дотримання кісму не обов’язкове під час поїздок чоловіка. Він може брати із собою будь-яку дружину. Проте в мусульманському праві перевага надається жеребкуванню [ 29, c. 33].
Таким чином, правосуддя на основі норм шаріату здійснюють мусульманські судочинними – каді. У більшості ісламських країн і нині діють шаріатські суди, в компетенції яких – справи ритуального, родинного, приватного, частково карного права. За нормами шаріату застосовують тілесні покарання (биття ціпками по п’ятках) [ 29, c. 35].
Шаріат вимагає від жінки коритися чоловікові, носити спеціальний одяг, дотримуватися припису самітництва [ 3, c. 101].
Розділ ІІ.
Обряди життєвого циклу мусульман
2.1. Родинна обрядовість і виховання дітей в
мусульманських сім’ях
Народження на світ дитини мусульмани вважають не «випадковістю», а великим дарунком Аллаха. Можливість мати дітей – велика благодать, яку нажаль, не всі цінують. Своїх новонароджених мусульмани зразу ж привчають до молитви. Через сім днів після народження немовлятам бриють голову і роздають біднякам грошові суми, еквівалентні вазі зстриженого волосся. А також приносять в жертву тварин – це дуже давній ритуал. Двох тварин за хлопчика, а одну – за дівчинку. М’ясо тварин роздають біднякам.
Вибір імені досить є важливим для мусульманських сімей. Найпоширенішим чоловічим ім’ям на сьогодні є Мухамед, за ним Алі. Мухамед сказав: «Якщо хочете вгодити Аллаху, давайте своїм дітям ім’я Абдула («раб Аллаха»), або Абдуррахмана («раб милостивого»). Якщо перша частина чоловічого імені складається зі слова «Абдул» («Раб»), то друга його частина обов’язково повинна бути одною із дев’яносто дев’яти епітетів Аллаха. Наприклад, Абдул-Карим («раб Великодушного»). Мусульманин – це раб тільки Бога і тому дітям не дають таких імен як Абдул-Мухамед («раб Мухамед»), дівчат частіше за все називають іменами жінок із сім’ї Пророка – Айша, Фатіма, Рукайя [ 16, c. 242].
Щодо релігійного виховання мусульман, то це вже здійснюється у ранньому віці, дітей привчають до вивчення Корану. Коли виповнюється п’ять років виконують обряд, який має назву «Бісмала», запрошується віруючий родич, або сам Емам і пропонують дитині прочитати суру «Аль-Фітіха», якщо дитина успішно виконує випробування, тоді вона стає щасливою, тому що пройшла випробування.
Таким чином, релігійне виховання все ще обов’язкове у школі. Тут навчаються дівчата і хлопці, тільки окремо один від одних. Ісламську релігію потрібно вивчати і вивчати правильно. В багатьох мечетях викладають юнакам і дівчатам основи ісламської дисципліни, організовують спеціальні уроки, по вечорам або в кінці тижня. Багато мусульман хотіли би бути присутніми у мечеті на обов’язкових п’ятиразових молитвах, однак іноді не можуть залишити школу, або робоче місце. Деякі роботодавці дозволяють своїм підлеглим піти на пару годин і здійснити обов’язкову молитву. В школі мусульманам інколи є можливість зібратися на спільну молитву, однак не завжди для нього є необхідні умови, наприклад, нема де здійснити обливання перед молитвою [ 4, c. 84-86].
Також важливим є той факт, щоб хлопчики і дівчата вчилися окремо, і хлопців навчав – чоловік, а дівчат – жінка. Саме така система досить розповсюдженою в ісламських країнах.
2.2. Стовпи ісламу, як обов’язок поведінки мусульман в сім’ї
Першим стовпом ісламу є шахада, або істинність віри. Ця істинність складається із двох частин: „Нема Бога крім Аллаха, і Мухамед («нехай буде мир з ним») – Пророк Його”. «Шахада» - що означає «я заявляю» або «я засвідчую». Люди, які дійсно істинно вірять в це всім серцем, стають мусульманами. Церемонія, така як хрещення, в ісламі не існує.
Інколи людина готується стати мусульманином, обговорює всі подробиці з імам (учителем), або проходить короткий курс навчання; як тільки вона розуміє, що вона є мусульманином, першим що вона повинна зробити, це публічне виголошення про свою віру, в присутності двох свідків. З цього моменту людина законно стає мусульманином. Хоча цього зовсім не вистачає, потрібна велика віра у Аллаха. Люди, які стають мусульманами, повинні повністю відмовитись від продуктів із свинини, всяких тваринних продуктів, які недозволені (харам), алкоголю, від відвідування барів, нічних клубів, ресторану, нескромного одягу і тому подібне. Також вони повинні позбавитися від самолюбства, брехні [ 23, c. 198].
Молитва є другим стовпом ісламу. Молитва означає пізнання Бога і розмову з ним тим чи іншим способом, і мусульмани стараються підтримувати атмосферу молитви весь день, ні на хвилину не забуваючи про Бога. Салят – це особливий ритуал, який складається із жестів і слів, молитва – одна із п’яти обов’язків мусульманина. Аллах потребує від віруючих виконувати молитву п’ять разів на день в певний час доби. І хоча точний час не встановлений Кораном, але те, що їх є п’ять, ясно вказано в двох місцях Одкровення. Час