По-п'яте, вчення про приреченість. За цим вченням людина не має свободи волі, позаяк Ал-лах визначив іще до створення світу не тільки зем-ну, а й потойбічну долю людей. Фаталізм є стриж-нем мусульманської релігії.

По-шосте, вчення про священну війну з невірни-ми — джихад або газават. Згідно з цим ученням, джихад є війна на захист ісламу, в якій повинен брати участь кожний мусульманин. Насправді ж поняття "джихад" є значно ширшим, і в такому значенні воно вживається зараз у мусульмансько-му світі, означаючи духовне самовдосконалення.

По-сьоме, вчення про безсмертя душі. Як і представники інших релігій, мусульмани вірять у те, що душа створена Аллахом, вона не залежить од тіла, а тому безсмертна. Після смерті людини душа перебуває вічно в раю чи пеклі. [ 3, c. 235]

Ці основні положення релігії знає кожний му-сульманин. Послідовники ісламу знають також і "п'ять стовпів" ісламу, п'ять головних обов'язків віруючого. Перший обов'язок — вірити в те, що Аллах — єдине божество, а Мухаммед — його по-сланник. Трикратне виголошення шахади (віри) "нема ніякого божества, крім Аллаха, і Мухам-мед — посланник Аллаха" є головною частиною ритуалу прийняття ісламу дорослим адептом (немусульманином від народження).

Другий обов'язок — відправляти молитву (салят, намаз). Мусульмани зобов'язані здійснювати ритуал молитви п'ять разів на день: від світанку до пізнього вечора. Молитва складається з ракатів — комплексу релігійних формул, молитов-них поз і рухів тіла. Виконуючи ракат, віруючий нахиляється, стає на коліна, падає долілиць (ниць), виголошує при цьому молитовні слова Ал-лахові, його імена, першу суру Корану, шахаду та ін. Творити молитви можна і вдома, і в мечеті, і в полі. Молитві передує ритуальне омивання. П'ят-ниця є днем спільної молитви, коли всі мусульма-ни мають зібратися на колективну молитву до головної мечеті села, кварталу чи міста. Молитви в п'ятницю супроводжуються проповіддю.

Мечеть (масджид) — релігійно-культова спо-руда, в якій моляться мусульмани, читають уголос Коран, виголошують публічні проповіді й диспу-ти, викладають релігійні догмати. Головне місце в мечеті — міхраб, ніша, яка вказує напрямок на мекканську Каабу. До неї повертаються обличчям віруючі, біля неї стоїть керівник молитви — імам. Поруч із міхрабом знаходиться мінбар (кафедра проповідника), з якого по п'ятницях читають про-повідь. У мечеті є також книгосховище, примі-щення для ритуальних омивань. Підлогу всере-дині мечеті покривають килимами або циновками, а перед входом до неї знімають взуття. Молитву на майдані біля мечеті здійснюють на молитовних килимах. Кожна мечеть має один або декілька мінаретів. Це — башти (круглі чи прямокутні), з яких муедзін проголошує заклик до молитви.

Третій обов'язок — додержання посту. Му-сульманський піст вимагає утримання від пиття, їжі, задоволень і розваг протягом світлового дня. Під час посту віруючий, ритуальне чистий мусуль-манин, повинен молитися, читати Коран, інші релігійні твори. Головним та обов'язковим для всіх, окрім хворих чи вагітних жінок, подорожніх є піст у місяць рамадан (рамазан; дев'ятий місяць мусульманського календаря). Недотриманий з по-важних причин піст надолужується в зручний час. Згідно з легендою, цього місяця пророкові було пе-редано перше об'явлення. Кінець рамадану, а зна-чить, і місячного посту, відзначається святом роз-говіння (Ід аль-фітр, Ураза-Байрам), що передба-чає спеціальну спільну молитву, після якої влаш-товуються святкова трапеза і роздавання милос-тині жебракам, відвідування могил предків.

Четвертий обов'язок — здійснення хаджу — паломництва в Мекку до головної святині ісламу Кааби. Кааба (куб) — це будівля в центрі подвір'я мекканської аль-Масджид аль-Харам (Священної мечеті), в південно-західному куті якої в кладку вмуровано "чорний камінь". За легендою цей камінь був посланий Аллахом із неба. Паломники, одягнувшись в білий одяг, сім разів обходять нав-коло Кааби і цілують "чорний камінь", п'ють воду зі священного джерела Замзам. Сама Кааба вкрита кісвою - - чорним покривалом, на якому золотом вишито аяти з Корану. Під час хаджу чорну кісву замінюють білою. Після церемоній біля Кааби влаштовуються урочисті процесії та моління біля пагорбів і долин навколо Мекки, пов'язаних із ле-гендою про перебування в цих місцях праотця Ібрагіма (Аврама), першого проповідника єдино-божжя» [ 5, c. 249].

Кааба як святилище була відома задовго до ви-никнення ісламу; їй поклонялися племена, що жили навколо Мекки, Після перемоги ісламу вона стала його головною культовою спорудою. Викона-ти завіт пророка для кожного мусульманина озна-чає" пройти до Кааби і торкнутися губами "чорного каменя".

Взагалі Кааба — звичайна чотирикутна цегля-на будівля заввишки до 10 м і завширшки майже 15 м, з пласким дахом без вікон. Усередині спору-ди, куди можна ввійти крізь двері в західній стіні, також немає нічого примітного, там порожньо і темно о У східній частині в стіну вмонтований об-рамлений у срібло "чорний камінь" — головний об'єкт поклоніння. Згідно з переказом "чорний камінь" — білий яхонт, що почорнів через гріховність людей, — був посланий Аллахом Ада-мові. Останній збудував над ним споруду, яка після руйнації під час потопу знову була відбудо-вана Ібрагімом та Ісмаїлом. Під час хаджу частина мусульман відвідує також Медину, де знаходиться могила пророка. Взагалі молитву будь-де Аллах почує лише тоді, коли мусульманин повернеться обличчям до Кааби та Медини.

Садж завершується святом Ід аль-адха (Кур-бан-Байрам), під час якого в пам'ять про жертву, принесену Ібрагімом Аллахові, ріжуть жертовних тварин. Закінчення