Соціологія як наука про соціальні спільності. Предмет соціології

Намагання пізнати, осмислити суспільство, реалі-зувати своє ставлення до нього супроводжувало людс-тво на всіх етапах його історії. На цій хвилі й постала у 30-х роках XIX ст. соціологія як наука про функціо-нування і розвиток суспільства та його структурних елементів.

Термін «соціологія» походить від латинського сло-ва «socientas» (суспільство) та грецького «logos» (слово, вчення). Впровадив його до наукового вжитку у 30-х роках XIX ст. французький філософ, соціолог Огюст Конт (1798-1857), який ототожнював соціоло-гію з суспільствознавством, що охоплює всі галузі знань про суспільство. Філософія О. Конта, будучи од-ним із провідних напрямів тогочасного суспільство-знавства, отримала назву «позитивізм».

Позитивізм - філософська течія, представники якої єдиним джерелом знання вважали емпіричні (засновані на чуттєвому досвіді) дані, заперечували пізнавальну цінність теоретичного мислення, філософських знань.

Сформувався він на противагу абстрактному со-ціально-філософському теоретизуванню. Головне для позитивізму - відмова від абстрактних тлумачень су-спільства, створення позитивної (ґрунтованої на досві-ді людини) соціальної теорії, такої ж доказової та загальнозначущої, як і природничі теорії. «Позитивна філософія» О.Конта зводилася до простого нагрома-дження висновків окремих наук. Цей принцип він поширював і на соціологію, роль якої вбачав у спосте-реженні, описі й систематизації фактів, процесів су-спільного буття. Філософське їх осмислення заперечу-вав як «схоластику» й «метафізику».

Точка зору О. Конта на соціологію панувала до кі-нця XIX ст. Наприкінці XIX - на початку XX ст. у наукових дослідженнях суспільства, поряд з економіч-ним, демографічним, правовим та іншими аспектами, став виокремлюватися й соціальний. Відповідно пред-мет соціології обмежувався вивченням соціальних аспектів суспільного буття.

Першим застосував «вузьке» трактування соціоло-гії як науки Еміль Дюркгейм (1858-1917) - францу-зький соціолог і філософ, який створив так звану фран-цузьку соціологічну школу. Завдяки йому соціологія зосередилася на вивченні соціальних процесів і со-ціальних явищ суспільного життя, тобто оформилася як галузь знань, що межує з іншими суспільними нау-ками - історією, філософією, політекономією тощо.

Розбіжності у поглядах на соціологію існують і до-нині, свідченням чого є майже 100 її визначень. Не вщухають дискусії і щодо предмета соціології. Попере-дні трактування підкреслювали об'єктивний характер соціологічної дійсності, соціальної структури суспільст-ва, культивували ідею закономірностей, акцентували увагу на розмежуванні відображеного й відображаючо-го, об'єктивного і суб'єктивного чинників, до яких відносили надбудову, в тому числі й ідеологію.

Наприкінці XX ст. стала домінувати активістська соціологія, яка в трактуванні предмета науки на пер-ше місце висунула активний чинник у соціальних від-носинах - суб'єкт дії, виділила поняття «соціальна спільнота» як основоположну категорію соціологічно-го аналізу. У її руслі окреслилися різні підходи до ви-значення предмета соціології. Одні автори стверджу-ють, що соціологія - наука про соціальні відносини; інші, пропонуючи істотні уточнення до трактування поняття «соціальні відносини», вважають, що соціоло-гія повинна не тільки сконцентровувати зусилля на аналізі суб'єктів історичної дії, а й бути інструментом самопізнання суспільства і людини. Побутує думка, що при з'ясуванні предмета соціології необхідно брати до уваги філософську орієнтацію науки, прогрес нау-кових знань, рівень соціологічної думки, культурно-історичні традиції, постійно змінювані потреби су-спільства.

Предмет та об'єкт соціології, як і будь-якої іншої науки, не тотожні. Об'єктом є все, на що спрямоване дослідження. Один і той самий об'єкт можуть вивчати різні науки. Предмет завжди чітко окреслює сферу й мету дослідження. Тому предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об'єкта дослідження. Сучасне тлумачення предмета соціології має врахову-вати насамперед те, що вона є специфічним науковим знанням про суспільство, яке відрізняється від інших суспільних наук і має свій самостійний предмет.

Соціологія - наука про становлення, розвиток і функціону-вання суспільства, його елементів, соціальних відносин і со-ціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Будучи нефілософською наукою, спираючись на узагальнення соціальних чинників, соціологія визна-чає свій предмет на рівні макротеоретичного аналізу. Тому вона тісно пов'язана з соціально-філософським рівнем знань.

Окрім загальнотеоретичного осмислення свого предмета, соціологія охоплює соціологічні теорії, які вивчають особливі стани і форми буття соціальних спільнот – соціальну структуру, культуру, соціальні

Кожна з галузей науки має предмет, що розкривається в змісті, системі теорій, законов, категорій, принципів і т.п. і виконує особливі функції по відношенню до практики, досліджує певну сферу громадських відносин, ті або інші явища, процеси, загалом все суспільство. Існує певна взаємозалежність між предметом, змістом і функціями науки. Якщо, абстрагируючись від інших наук і від тих, що розуміються в широкому значенні потрібностей практики, то не можна не з'ясувати функції окремої науки. Бо потреби практики висувають на кожному етапі життя суспільства нові вимоги до гуманітарного знання в цілому за окремими його галузями. Але сучасне суспільство - не механічне з'єднання різних механізмів управління, властних інститутів і структур, соціальних сфер політики, економіки, як дещо ціле. Виникає потреба саме в галузі знань, котра вивчає суспільство у всіх його аспектах. Такою наукою є соціологія - наука про суспільство.

Адже соціологія вивчає суспільство, соціальні відношення і соціальні спільності, їх діяльність, а філософія хоча і вивчає особу і соціальні спільності як об'єкти і суб’єкти діяльності, але робить це на високому рівні відокремлення на рівні розкриття їх суті, а не в розгортанні буття насправді, виявленні життя у всьому її противоречивому існуванні як це робить соціологія. Поступово, в міру накопичення соціальних знань, відбувалося зростання теоретичних соціологічних концепцій, кожна з яких обосновувала певний аспект соціальних відносин, давала інтеграцію соціального, що виступає головною категорією соціології.