Аналіз зарубіжних джерел показує, що частіше всього соціологія визначається як наука про різні соціальні суспільності, соціальні групи, їх поведінку, відносини між ними і усередині них. Одні американські соціологи визначають соціологію як науку про суспільство, соціальні групи і соціальну поведінку. Інші вважають, що соціологія вивчає не ізольованих індивідів, а людей в суспільстві або в соціальних умовах. Мета такого вивчення - зрозуміти і пояснити причини соціальної поведінки або взаємодії соціальних суспільних груп і їх результати. На думку бельгійського соціолога Міха де Костра, соціологія вивчає відносини між людьми, що складуються в процесі їх діяльності. Так, соціологія ставить метою дати відповіді саме на життєві питання людей. Адже в сучасних умовах багато людей переживають почуття страху. Вони бояться можливості ядерної війни, перспективи безробіття, хрупкості людських відносин. І що робить їх страх особливо жахливим - це те, що вони нічого про це не знають. Соціологія і ставить за мету: допомогти людям розібратися самим в складних проблемах життя. Адже соціологія - це розуміння суспільства. Люди, що створюють суспільство, в якому живуть, поза сумнівом, мають можливість змінити та перетворити його лише тоді, коли пізнають його. Тут-то на допомогу і приходить наука соціологія.

Сучасна соціологія - це безліч течій і наукових шкіл, які по-різному пояснюють її предмет і роль, по-різному відповідають і на питання що таке соціологія. Існують різні визначення соціології як науки про суспільство. „Короткий словник по соціології” дає визначення соціології як науки про закони становлення, функціонування, розвитку суспільства, соціальні відносини і соціальні суспільності: «Соціологічний словник» визначає соціологію як науку про закони розвитку функціонування соціальних суспільностей та соціальних процесів, про соціальні відносини як механізми взаємозв'язку та взаємодії між суспільством і людьми, між суспільностями, між суспільностями і особою. У книзі „Введення в соціологію” наголошується, що соціологія - це наука, в центрі уваги якої знаходяться соціальні спільності, їх генезис, взаємодія і тенденція розвитку. Кожне з визначень має раціональне зерно. Більшість вчених схильні вважати, що предметом соціології є суспільство або певні суспільні явища. Проте, тут можно заперечити. Суспільні явища вивчаются не тільки соціологією, але і рядом інших наук - теорією права, політичною економією, історією, психологією, філософією і ін. Соціологія, у протилежність спеціальним наукам, вивчає не ті або інші соціальні явища, окремі спеціаьні сторони або ряди суспільних явищ, а вивчає найбільш загальні родові їх властивості, які не вивчаються ні однією з них. Політекономія вивчає тільки господарську діяльность суспільства. Правові галузі знань досліджують тільки право. Теорія мистецтва - тільки мистецтво і т.п. Жодна з наук не вивчає ті загальні властивості, які є в господарських, правових, художніх і релігійних явищах і т.п. з огляду на те, що вони є приватними видами суспільної діяльності, то у всіх повинні бути загальні родові риси і в житті повинні виявлятися загальні всім соціальним явищам закономірності. Ось ці-то найзагальніші властивості і закономірності, які присущі всім соціальним явищам і що не вивчаються жодною соціальною наукою, і є найближчий об'єкт соціології.

2. Функції соціології та її роль в житті суспільства.

Соціологія безпосередньо включається в життя через виконання нею певних соціальних функцій. До них у першу чергу належать:

- теорєтико-пізнавальна (соціологія на всіх своїх рівнях і в усіх своїх складових компонентах забезпечує прирощення нового знання про різні сфери соціального життя, розкриває перспективи соціального розвитку, виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень і змін тощо);

- описово-інформаційна (соціологи проводять систематичний опис і накопичення матеріалу, на основі якого у подальшому робляться практичні висновки, приймаються управлінські рішення, законодавчі акти, здійснюється соціальний контроль над соціальними процесами; інформація соціологів допомагає проаналізувати стан соціольно-психологічного клімату і напруги у трудових колективах, навчальних групах, установах, запобігти виникненню і вибуху соціальних конфліктів);

- функція соціального планування (соціологи надають результати своїх досліджень для планування розвитку різноманітних сфер суспільного життя, завдяки чому соціальне планування здійснюється в усіх країнах світу незалежно від соціальних систем; воно охоплює різні галузі, починаючи від процесів життєдіяльності світового співтовариства, окре-мих регіонів і країн і закінчуючи соціальним плануванням життя міст і сіл, окремих підприємств, колективів тощо);

- прогностична функція (соціологія здатно виробляти науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів і спільнот в майбутньому; особливо важливо мати такі прогнози у перехідні, як зараз, епохи розвитку суспільства. В цьому аспекті соціологія може визначати діапазон можливостей і вірогідностей; подати декілька сценаріїв можли-вих процесів, пов'язаних з кожним із обраних сценаріїв; розрахувати ймовірні втрати по кожному з обраних варіантів, визначити побічні ефекти, а також довготермінові наслідки).

За