виховних концепцій. Але, не зважаючи на цей закон і його пункт про обов’язкове членство молодих людей у “гітлер-югенді”, останній формально залишався організацією з добровільним вступом. Це можна оцінити, як свого роду пропагандистський прийом: відмова від примусових видів роботи тотальної молодіжної організації ще не означало відмову від всеохоплюючого примусу молоді взагалі.
У грудні 1936 року було введено перше велике дисциплінарне положення для “гітлер-югенду”, яке було замінено лише в 1940 році на військову службу. Це дисциплінарне положення остаточно закріплювало централізацію керівництва “гітлер-югенду”, що давало можливість для зв’язку з поліцією та іншими службами рейху.
Підсумовуючи все вище сказане, перш за все потрібно відмітити, що найбільший вплив на соціальне життя німецької молоді тоталітарної доби справила мілітаризація усіх сфер життя і зокрема, мілітаризація освіти, духовного життя, спорту тощо.
Так, це явище спостерігається на протязі всього десятиліття, а саме найбільш грунтовної підготовки країни до агресивного наступу на інші держави світу. Хронологічні рамки цього явища можна вмістити в 1928/29 - 1939/45 роки. Виховне завдання нацизму, яке було сформульоване Гітлером, під-креслює присутність мілітаризації освіти, релігії, спорту в 30-х роках у Німеччині – “культ здорового тіла”, проголошення ідеї створення “кола чоловіків”, кожен з яких “чистий арієць” і обов’язково повинен пов’язати свою долю з мілітаризмом, а для цього потрібно пройти жорстку школу від “юнгфольку” (10-15 років), “гітлер-югенду” (15-18 років) до одержання “військового посвідчення”.
Саме така тоталітарна система дозволила гітлерівцям створити до 1939 року п’ятимільйонну армію, підготовану за допомогою спорту і багаточисельних спортивних та загальноосвітніх молодіжних організацій до початку однієї із найкровопролитніших воєн світової історії.