Контрольні запитання набули широкого розповсюдження у практиці соціологічних досліджень. їх призначення - перевірка достовірності даних.

Запитання також поділяються на відкриті та закриті залежно від того, чи пропонуються після їх формулювання можливі відповіді.

До закритих відносяться запитання, в яких респонденту пропонується одна чи декілька можливих відповідей Йому може бути запропоновано якимось чином помітити чи підкреслити обрану

відповідь в анкеті, при інтерв'ю можливі відповіді зачитуються чи показуються на картках. Існує декілька видів закритих запитань, "так-ні", альтернативні та "запитання-меню".

Напівзакрите запитання. Якщо немає впевненості в тому, що для вираження своєї думки опитуваному достатньо наведеного переліку можливих відповідей, доцільно застосування напівзакритого запитання. Воно надає опитуваному можливість чи ухилитися від вибору саме цих альтернатив, якщо є альтернативи "не можу сказати точно", "не замислювався над цим", "не пам'ятаю", чи відповісти по-своєму (альтернатива "запишіть, будь ласка, свою думку, якщо приведеш варіанти Вас не задовольняють").

Відкрите запитання. Вони не пропонують можливих варіантів, і відповіді на них повністю записуються інтерв'юером чи самим опитуваним.

Кількість вільного місця чи кількість ліній, які залишені для відповіді, допомагають респонденту визначитися, наскільки велику відповідь від нього хочуть отримати.

Змістовні запитання. Вони поділяються на 1) запитання про факти; 2) запитання про знання; 3) запитання про думки, настанови, мотиви поведінки.

За характером взаємодії можна виділити два основних види опитування: анкету чи інтерв'ю, кожний з яких зустрічається в численних різновидах.

За ступенем охоплення сукупності, що вивчається, опитування може бути суцільним чи вибірковим. При суцільному - опитують усю сукупність, що вивчається. При вибірковому опитуванні ті. кого опитують складають тільки визначену частину від загальної кількості членів сукупності. У переважній більшості соціологічних досліджень використовуються вибіркові опитування

За частотою проведення розрізняють одноразове і панельне опитування Панельне застосовують при вивченні динаміки суспільних явищ, наприклад, при дослідженні формування громадської думки. При цьому одні запитання залишаються постійними, а інші оновлюються залежно від зміни суспільних явищ.

За способом комунікації між дослідником і досліджуваним анкета поділяється на пресову, поштову і роздавальну, а інтерв'ю - на особистісне і телефонне.

Список використаної літератури

Піча В.М. Соціологія. Навчальний посібник. – К., 1999.

Руденко І.П. Соціологія: Курс лекцій. – Харків, 1996.

Соціологія. Навчальний посібник / Упорядник П.П.Марчук. – Тернопіль, 1998.

Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. проф. Городяненка В.Г. – К., 1999.

Соціологія. Курс лекцій / Під ред. І.Ф.Безродного. – К., 1994.