Як бачимо, попри декларації та риторику боротьба точиться не за двомовність (рівність статусу та функціонального поширення обох мов), а за те, якій саме мові бути панівною. Водночас соціологічні дослідження стабільно фіксують позитивне ставлення суспільства до підвищення статусу російської мови. Як свідчать дані Центру економічних та політичних досліджень імені О. Разумкова та Київського міжнародного інституту соціології, за проголошення російської другою державною висловилося 56,2% опитаних, а проти – 35,9% . Звернімо увагу на те, що серед прихильників ідеї підвищення статусу російської значну частину становлять представники української мовної групи. Залишивши поза розглядом тут питання співвідношення між наданням російській мові статусу державної та реальної рівноправності двох мов і поінформованість щодо цього значної частини опитаних, зауважимо прихильність більшості населення до ідеї рівноправного співіснування двох мов. Цей факт, вочевидь, створює сприятливі передумови для реалізації державної політики в інтересах обох мов і для зменшення конфліктності мовного питання. Джерела: 1 Щоправда, численні приклади нерозуміння "російськими росіянами" української мови (на відміну від "українських росіян") свідчать про ще один важливий чинник: досвід перебування в середовищі, де так чи інакше були присутні обидві мови. 2 Думка громадян України стосовно задоволення національно-культурних потреб російськомовного населення// УНІАН. – 2003. – 21 червня. 3 Там само. 4 Zhurzhenko T. "Language Politics" in Contemporary Ukraine: Nationalism and Identity Formation //Questionable Returns. Ed. A. Bove. – Vienna: IWM Junior Visiting Fellows Conferences, 2002. – Vol. 12. – P. 12. 5 Кириченко І. Ксенофобія: випробування чужим // Дзеркало тижня. – 2005. – 1 жовтня. – С. 20. 6 Біланюк Л. Мовна критика і самовпевненість: ідеологічні впливи на статус мов в Україні // Державність української мови і мовний досвід світу. Матеріали міжнародної конференції. – К., 2000. – С. 57–63. 7 Рябчук М. "У ліжку зі слоном", або Колоніальна спадщина і постколоніальна спадковість // Дзеркало тижня. – 2005. – 4–10 червня. 8 Див., наприклад: Грицак Я. Двадцять дві України // Критика. – 2002. – Ч. 4. 9 Гилюн Л.А. Общее и особенное в этнической самоидентификации студентов Центрального Приднепровья//Диалог украинской и русской культур в Украине. Материалы IV Международной научно-практической конференции. – К., 1999. – http://www.niurr.gov.ua/ukr/ dialog_1999/Gilun.html. 10 СДПУ(о) заявляє про дискримінацію за мовною ознакою // Українська правда. – 2005. – 12 вересня. – http://pravda.com.ua/news/2005/9/12/ 33292.htm. 11 Залізняк Г. Мовна проблема в столиці за оцінками експертів // Розбудова держави. – 2001. – № 1–6. – С. 88. 12 Кириченко І. Ксенофобія: випробування чужим // Дзеркало тижня. – 2005. – 1 жовтня. – С. 20. 13 Захаров Е. Взрывоопасная игра власти // Українська правда. – 2000. – 3 травня. –http://www.pravda.com.ua/ru/podiji/2000/may/30_5.htm. 14 Шумлянський С. Мовне питання у президентській виборчій кампанії 2004 року та перспективи державної мовної політики в Україні // Наукові записки НаУКМА (готується до друку). 15 Видання "майбутніх указів Президента Ющенка" було одним із заходів його передвиборної кампанії перед другим туром виборів. Зазначалося, що ці документи будуть підписані В. Ющенком одразу після обрання Президентом. 16 Манько И. "Непросвещенное" двуязычие // Зеркало недели. – 2005. – 20–26 августа. 17 Президента просять виконати обіцянки щодо української мови // Гаряча лінія. – 2005. – 4 квітня. – http://hotline.net.ua/content/view/25626/112. 18 Червак Б. Хто вирішить "українське питання"? // Українська правда. – 2005. – 5 квітня. – http://www2.pravda.com.ua/archive/2005/april/5/3.shtml. 19 Гнаткевич Ю. Президент узявся за мову, та не з того боку // Майдан – Пульс Громадянської Дії України. – 2005. – 28 вересня. – http://maidan.org.ua/static/mai/1127906375.html… 20 56% українців – за надання російській мові статусу другої державної // Інститут масової інформації. – 2005. – 9 червня. – http://imi.org.ua/?read=8819:1.
№1 (2006) |
Аспірантура
Мовна ситуація: виміри конфліктності
Попри значну актуальність мовних проблем в українському суспільстві державної політики (тобто цілісної стратегії й комплексу заходів) у цій сфері поки що не проголошено. Водночас спостерігається відсутність інституційних і комунікативних можливостей для узгодження позицій суспільних груп, між якими існує конфлікт. |