Важливість питань гуманітарного розвитку не підлягає сумніву, адже в результаті взаємозалежної взаємодії особи, суспільства і держави, яка виявляється з одного боку у спрямованості на людину, покращенні умов її життя, а з другого боку – на залучені людини до державотворчих процесів, а в більш широкому розумінні – до світового співробітництва і розвитку виконується головне завдання гуманітарної політики – створення умов для всебічного розвитку творчого, освітнього, наукового, культурного потенціалу кожної особистості й суспільства в цілому, послідовній інтелектуалізації як головного резерву прогресу, збагачені та піднесені духовності.

Висновок.

Ми живемо у суспільстві, що переживає епоху бурхливих змін. Реформується економічна сфера, правова, політична, не залишається осторонь цих процесів і гуманітарна складова суспільного життя.

Дуже важливим є усвідомити роль держави в ході цих перетворень. Ким вона має бути? Зацікавленим спостерігачем чи активним учасником, а можливо і натхненником і творцем нових реалій? Яким має бути місце державної гуманітарної політики в сучасних умовах?

Результатом є усвідомлення тієї особливої, без сумніву вирішальної ролі, яка належить органам державної влади і в центрі, і в регіонах при здійсненні в країні гуманітарної політики, головним завданням якої є створення умов для всебічного розвитку творчого, освітнього, наукового, культурного потенціалу кожної особистості й суспільства в цілому, послідовної інтелектуалізації суспільства як головного резерву його прогресу. Збагачення та піднесення його духовності.

Вивчення проблем гуманітарного розвитку є неможливим без аналізу його головних складових як кожної зокрема. Так і їх взаємозв’язків і взаємо залежностей з врахуванням впливу на них визначальних принципів гуманітарної політики. При цьому пріоритетними в її здійсненні є саме інтереси людини, а не держави.

Список використаної літератури

Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. –С.141.

Основи законодавства України про культуру // Голос України. – 27.03.1992. – С. 11-12.

Основи законодавства України про охорону здоровя // Голос України – 15.12.1992. – С. 9-13.

Постанова Кабінету міністрів України “Про структурну перебудову освіти” // Урядовий курєр. – 14.03.1998. – С.4.

Биренбер Б.М. Организация управления народным хозяйством в регионе. – К.: Наукова думка. 1989.

Богиня Д., Волинський Г. Державне регулювання перехідних процесів // Економіка України. – 1989. -№5. – С. 12 – 17.

Васьков С.Г. Териториальное управление в новых хозяйственных условиях. – М.: Экономика, 1990.

Волков О. Національна гуманітарна політика від ідеї до втілення // Освіта і управління. – 1997. - №2. – С.8.

Волошин А. Чи йдуть реформи в медицині? // Урядовий курєр. 2000. - №7. – С. 8 – 9.

Вопросы экономического планирования и прогнозирования развития общеобразовательной школы. – М.: Издательство АПН СССР, 1990.