професії);*
далека перспективна професійна мета (мрія), узгоджена з іншими життєвими цілями (сім’я, рівень матеріального добробуту та ін.);*
ближні професійні цілі (як етапи і шляхи досягнення далекої мети);*
резервні варіанти та їх ієрархія;*
знання професій і відповідних професійних навчальних закладів;*
знання своїх можливостей для досягнення поставленої мети (реальна самооцінка внутрішніх і зовнішніх факторів вибору професії);*
знання шляхів підготовки до досягнення поставленої мети і шляхів роботи над собою;*
реальна підготовка до досягнення мети і реалізація окремих компонентів професійного плану в ході пробних пошукових дій;*
при потребі – інший варіант професійного плану, новий професійний вибір у випадку невідповідності можливостей і вибраних перспектив.
Професійне самовизначення слід розглядати як елемент більш широких систем:
1) соціального самовизначення, яка передбачає пошук молодою людиною свого місця в житті, в соціальній структурі суспільства;
2) життєвого самовизначення – специфічної форми суб’єктно-об’єктної взаємодії, в якій особистість виступає справжнім суб’єктом життєвого процесу, тобто свідомо включається в хід подій, опосередковуючи його творчим ставленням до життя і беручи на себе відповідальність за свої вчинки та дії як їх автор.
Завдання професійного самовизначення:
1) сформувати установку на власну активність та самопізнання як основу професійного самовизначення;
2) ознайомити зі світом професій, потребами ринку праці, правилами вибору професії;
3) забезпечити самопізнання та сформувати “образ-Я” як суб’єкта майбутньої професійної діяльності;
4) сформувати вміння зіставляти “образ-Я” з вимогами професії до особистості та потребами ринку праці, створювати на цій основі професійний план і перевіряти його;
5) сформувати вміння аналізу різних видів професійної діяльності, враховуючи їх спорідненість за психологічними ознаками та схожістю вимог до людини;
6) створювати умови для перевірки можливостей самореалізації в різних видах професійної діяльності шляхом організації професійних проб;
7) забезпечити розвиток професійно важливих якостей;
8) сформувати мотивацію та психологічну готовність до зміни професії і переорієнтації на нову діяльність;
9) виховувати загальнолюдські та загальнопрофесійні якості, розумні потреби.
Етапи професійного самовизначення особистості
Існують різні підходи до виділення етапів професійного самовизначення особистості.
З точки зору психології розвитку (вікових особливостей учнів) професійне самовизначення можна поділити на 4 етапи:
1) дитяча гра – виконання певних професійних ролей і окремих елементів пов’язаної з цими ролями поведінки в процесі гри;
2) підліткова фантазія – уявлення себе в мріях представником тієї чи іншої професії;
3) попередній вибір професії – сортування різних видів діяльності та їх оцінка з точки зору інтересів, здібностей, системи цінностей особистості;
4) прийняття остаточного рішення – вибір рівня кваліфікації, об’єму й тривалості професійної підготовки, вибір спеціальності.
З точки зору педагогіки професійне самовизначення включає наступні етапи:–
емоційно-образний – характерний для дітей старшого дошкільного віку;–
пропедевтичний – характерний для учнів молодшого шкільного віку (1-4 класи);–
пошуково-зондуючий – характерний для молодших підлітків (4-7 класи);–
період розвитку професійної свідомості (8-10 класи);–
період уточнення соціально-професійного статусу (10-11 класи);–
період входження в професійну діяльність (учні та студенти професійних навчальних закладів);–
саморозвиток фахівця безпосередньо у професійному середовищі.
Показники сформованого професійного самовизначення:–
інформованість учня про структуру народного господарства, потреби ринку праці, зміст і умови праці з обраної професії , навчальні заклади, в яких можна отримати професію;–
сформованість професійних інтересів і намірів;–
сформованість мотиваційної сфери при виборі професії;–
наявність спеціальних здібностей;–
наявність практичного досвіду у вибраній сфері діяльності;–
узгодженість інтересів, здібностей і нахилів із вимогами професії;–
відповідний стан здоров’я, відсутність протипоказань.
3. Основні суперечності процесу професійного самовизначення:*
між прагненням молодої людини до самостійності та потребою у кваліфікованій допомозі дорослих (учителів);*
між соціальною орієнтацією молоді переважно на престижні професії та потребою держави у спеціалістах;*
між бажанням продовжувати освіту після закінчення школи та зниженням інтересу до навчання в більшої частини сучасної молоді;*
між професійними намірами школярів і можливостями їх реалізації;*
між професійними намірами та здібностями;*
між прагненням молоді до самостійності та відсутністю вміння обґрунтовано прийняти рішення щодо вибору професії;*
між усвідомленням рівня свого загального розвитку та можливістю менш кваліфікованої праці;*
між бажанням спробувати свої сили та відсутністю такої можливості у школі;*
між станом здоров’я та медико-фізіологічними вимогами професії;*
між сучасними вимогами до спеціаліста і діючими формами та методами професійної підготовки;*
між професійними намірами молоді з високим рівнем освіти і значною часткою малокваліфікованої ручної праці.
4. Місце мотивації у свідомому виборі професії
Мотивація свідомого вибору професії – це система мотивів, спрямованих на реалізацію потреби в оволодінні певним видом професійної діяльності. Мотив – спонукальна причина дій і вчинків людини. Мотивація формується в людини в міру усвідомлення нею суспільної значимості обраної діяльності і правильної оцінки своїх індивідуальних нахилів і здібностей. Тому мотивацію вибору професії, як і будь-яке психічне явище, дуже важливо розглядати в розвитку, із врахуванням вікових змін. При цьому важливо не лише краще зрозуміти характер зміни мотивації, але й побачити, які її сторони на певному етапі розвитку потребують виховного впливу.
Мотиви вибору професії можна звести до трьох основних комплексів:
1) Інтерес.
Професійні інтереси школярів можна поділити на дві основні групи:–
безпосередні інтереси, які виникають на основі привабливості змісту та процесів конкретної діяльності;–
опосередковані інтереси, зумовлені деякими організаційними, соціальними та іншими характеристиками професії.
Безпосередні професійні інтереси включають:*
професійно-специфічний інтерес – інтерес до предметів, до процесів праці, що характеризують її основні функції, а також до результатів, виражених у створених продуктах, наданих послугах і т. п.*
загальнопрофесійний інтерес виникає на основі привабливості найбільш загальних властивостей професії, з якими школяр має можливість ознайомитись у повсякденному житті.*
романтичний інтерес базується на уявленні про незвичайність даної професії.*
ситуативний інтерес формується на основі випадкових , нетипових для даної професії ознак і пояснюється вузькістю професійного кругозору учня.
Опосередковані професійні інтереси включають:*
професійно-пізнавальний інтерес базується на прагненні до пізнання певних природних, технічних, гуманітарних та інших процесів і явищ.*
інтерес до самовиховання проявляється в прагненні до духовного