Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Правила страхування повинні містити: 1) перелік об'єктів страхування; 2) порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат; 3) страхові ризики; 4) виключення із страхових випадків і обмеження страхування; 5) строк та місце дії договору страхування; 6) порядок укладання договору страхування; 7) права та обов'язки сторін; 8) дії страхувальника у разі настання страхового випадку; 9) перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків; 10) порядок і умови здійснення страхових виплат; 11) строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат; 11) причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; 12) умови припинення договору страхування; 13) порядок вирішення спорів; 14) страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя; 15) страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя; 16) особливі умови.

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику. Укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Підставами для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

§  навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку;

§  вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

§  подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

§  отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

§  несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків і т. ін.

На сьогоднішній день у багатьох країнах світу системою страхування покриті практично всі сфери життєдіяльності людини. Страхують як добровільно, так і примусово (у багатьох країнах відсутність автомобільної страховки є забороною щодо його експлуатації), всі і практично все: від окремих органів людини, її життя, – до автомобілів, нерухомості тощо.

Система страхування в Україні знаходиться лише на етапі становлення і потребує розробки нових законопроектів та внесення змін до вже існуючих. 

4. Пенсії в Україні

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового   державного   пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (09.07.2003).

Пенсія (лат. pensio – платіж) – регулярна грошова виплата у якості матеріального забезпечення та старості років, інвалідності, за вислугу років, при втраті годувальника.

Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів:

§  Перший рівень - солідарна  система  загальнообов'язкового державного пенсійного страхування солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду;

§  Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат;

§  Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з  метою отримання громадянами додаткових пенсійних виплат.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять  систему  загальнообов'язкового  державного пенсійного страхування. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального   пенсійного забезпечення. Громадяни України можуть бути учасниками та отримувати пенсійні виплати одночасно з різних рівнів системи пенсійного забезпечення в Україні.

Непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

У разі якщо сукупність зазначених виплат разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.

Право на отримання пенсій та соціальних  послуг  із солідарної системи мають:    

1) громадяни України, які застраховані згідно із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та досягли пенсійного віку чи визнані інвалідами  в  установленому  законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей та інші особи, передбачені законодавством;    

2) особи, яким була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених законодавством, - члени їхніх сімей.

За рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів Накопичувального фонду, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснюються такі пенсійні виплати:

1) довічна пенсія з установленим періодом;

2) довічна обумовлена пенсія;

3) довічна