§  видатним спортсменам – переможцям Олімпійських ігор, чемпіонам і рекордсменам світу і Європи;

§  космонавтам та членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;

§  матерям, які народили семеро і більше дітей та виховали їх не менш як до восьмирічного віку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку. 

Пенсії встановлюються: 1) за віком (встановлюється надбавка 50-80% пенсії за віком); 2) по інвалідності (встановлюється надбавка 50-80%); 3) у разі втрати годувальника (70-90% від пенсії померлого годувальника). Закон передбачає в разі смерті цих осіб встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною членам їх сімей.

У разі вчинення пенсіонером умисного злочину або виявлення помилкових чи неправдивих даних, на підставі яких було призначено пенсію за особливі заслуги, рішенням Комісії пенсіонер позбавляється призначеної пенсії. Сума пенсії, виплачена пенсіонерові надміру внаслідок зловживань з його боку, стягується у порядку, встановленому законом.

Питання призначення пенсій за особливі заслуги вирішує Комісія з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України. Клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги порушується Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, міністрами та керівниками інших центральних органів виконавчої влади, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, головами обласних, Київської і Севастопольської міських рад.

Пільги для осіб, що мають значні заслуги перед Україною у більшості аналогічні пільгам, що мають ветерани війни, а також слід додати: а) першочергове поліпшення житлових умов при наданні житла у будинках державного, у тому числі відомчого, і громадського житлового фонду з наданням при цьому додаткової житлової площі до 20 квадратних метрів; б) позачергове і безплатне обладнання житла засобами позавідомчої охоронної сигналізації; в) щомісячна виплата грошової компенсації витрат на автомобільне паливо з розрахунку 50 літрів високооктанового бензину на місяць відповідно до діючих цін на паливо за наявності особистого транспортного засобу; г) безоплатне навчання і перенавчання нових професій за місцем роботи в учбових закладах системи державної підготовки і перепідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і на курсах; д) першочергове безоплатне особисте і членів сім'ї (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів та видів, госпіталізація і лікування у стаціонарах, госпіталях, лікарнях тощо. 

9. Статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Це питання регулюється Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(19.12.1996, із змінами на 2002 р.). Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Закон встановлює поділ території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на чотири зони, в залежності від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і соціально-побутових відносин:

§  зона відчуження – це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

§  зона безумовного (обов'язкового) відселення – це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довго живучими радіонуклідами;

§  зона гарантованого добровільного відселення;

§  зона посиленого радіоекологічного контролю.

В'їзд у зони відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення для постійного проживання забороняється.

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках – не менше 30 календарних днів;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи – громадяни, включаючи дітей (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за: 1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою; 3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою.

Для встановлення пільг і компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються 4 категорії осіб в залежності від наслідків щодо їх здоров’я та термінів перебування, проживання у різних зонах. Також до цих категорій відносяться громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, та громадяни, які захворіли на променеву, хворобу, або захворювання яких пов'язане з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих.

Держава встановлює такі компенсації та пільги: 1) безоплатне придбання ліків за рецептами лікарів; 2) безплатне позачергове зубопротезування; 3) першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках; 4) позачергове щорічне безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання за їх бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні; 5) щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах; 6) переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників а також на працевлаштування;