Як правило, це були молоді люди, що відслужили армію, живуть з родиною або після весілля орендують «куток». Усі сімейні проблеми, матеріальне забезпечення тощо, вирішувалися самостійно цією парою. Основні сімейні союзи укладалися молоддю, що приходила з армії або, що закінчила підготовче відділення. За роки спільного навчання молодь пізнавала один одного і вже на перших-других курсах одружувалася. Шлюб в інституті між слухачами підготовчого відділення був дуже розповсюдженим явищем, але зараз він вже не є типовим. Сьогодні сміливо починають будувати сім’ю студенти всіх курсів, впевнені, що навіть з дитиною на руках вони зможуть закінчити інститут, стати спеціалістом з вищою освітою.
Як бачимо, студентська сім’я – достатньо складний та ще маловивчений об’єкт дослідження. У нашому посібнику під студентською сім’єю мається на увазі сім’я, в якій молодята – студенти денного відділення вищого навчального закладу. Це молода родина, у котрій молодятам не більше 28 років, стаж сімейного життя не перевищує 5 років.
Сьогодні дослідники студентської сім’ї відмічають, що сімейні студенти вчаться не гірше інших студентів і виховують дітей не гірше досвідчених батьків. Незалежно від нашого бажання кількість одружених студентів росте, і це стійка тенденція, а не виняток.
У наш час немає й не може бути національного або якого-небудь іншого, наприклад, соціального бар’єру для укладення шлюбу. Тому, вибираючи собі супутника по життю, юнак або дівчина прагне знайти в ньому риси характеру, що імпонують йому або їй.
Як правило, одруження для студентської молоді не є необачним рішенням. Буває, звичайно, що одружуються й 18-19- літні. Зрозуміла тривога батьків за долю своїх дітей. Але страх того, що, створивши родину, студенти обов'язково залишать навчання, не має лякати батьків. У ході опитування студентів Харківської юридичної академії, політехнічного інституту з'ясувалося, що наміру залишити навчання після одруження або після появи дитини немає ні в кого із сімейних студентів.
Статистика свідчить, що до віку 25 років у шлюб вступають більш 80% жінок і близько 70% чоловіків. Студенти не є виключенням. Крім того, серед студентів більше половини дівчат, і зрозуміле прагнення останніх створити родину в найбільш сприятливі для цього роки.
За даними "служби сім’ї", сьогодні до 20 років виходять заміж більше 55% дівчат. Головною причиною ранніх шлюбів (за даними опитування, проведеного працівниками одного із РАЦС) серед дівчат є страх залишитися самотньою. Якщо ще врахувати, що в країні кожний четвертий - п'ятий самотній, і ця обставина досить серйозна, то зрозуміти молодь неважко.
Студенти укладають шлюби найчастіше на старших курсах, коли наближається час закінчення вищого навчального закладу й розподіл на роботу (хоча б для одного з подружжя). Вік одруження в чоловіків 22-24 року, у жінок – 20-22. Студенти вважають, що під час навчання у вищому навчальному закладі міста легко створити сім'ю, особливо жінкам, оскільки згодом їх шанси помітно зменшуються (із збільшенням віку, із зміною місця проживання, де контингент чоловіків або жінок недостатньо відповідний тощо).
Студентська сім'я створюється в результаті активного пошуку молодими людьми близької, дорогої людини, необхідної для щасливого, повноцінного життя. Характер майбутнього шлюбу значною мірою визначається мотивами, причинами, які зумовили укладення шлюбного союзу. Було доведено, що переважним мотивом укладення шлюбу у студентської молоді є любов і близькі до неї духовні, етичні і естетичні цінності і чекання.
Створення молодої студентської сім’ї ми щиро вітаємо, тому й головне завдання цього посібника – допомога вам у цьому питанні.
Юридичні аспекти створення сім’ї
За сімейним кодексом України, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Відсутність хоча б однієї з перелічених ознак свідчить про відсутність сім'ї у правовому її розумінні.
Враховуючи можливість різних життєвих ситуацій, Сімейний кодекс визначає, що подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, ро-ботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. А дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли з певних причин спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має також одинока особа.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Право на створення сім'ї має особа, яка досягла шлюбного віку. Але інколи, у випадках, передбачених законодавством, сім'ю може створити особа, яка не досягла шлюбного віку. Це стосується особи, яка народила дитину. Вона незалежно від віку може створити сім'ю.
У сімейному законодавстві вперше визначено правовий статус дитини, якою є особа до досягнення нею повноліття.
Малолітньою вважається дитина, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, а неповнолітньою - дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Істотно змінені існуючі в нашій державі за-гальні засади правового регулювання сімейних відносин. На відміну від Кодексу про шлюб та сім'ю України, який передбачав правове регулювання шлюбних і сімейних відносин лише державою, Сімейним кодексом дозволяється регулювати сімейні відносини у два способи.
По-перше, Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
По-друге, за домовленістю (договором) сторін. Це стосується не тільки тих учасників договору, відносини між якими регулює Сімейний ко-декс, а й осіб, які проживають однією сім'єю, а також родичів за походженням, відносини яких не врегульовані ним. Договір має бути укладений у письмовій формі. Він обо-в'язковий до виконання, якщо тільки не суперечить чинному законодавству та моральним засадам суспільства.
Держава захищає сімейні права та інтереси членів сім’ї. Кожен учасник сімейних відносин, який досяг