Шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрова-ний у державному органі реєс-трації актів цивільного стану. Таке законодавче визначен-ня шлюбу важливе з огляду на правові наслідки, оскільки за новим законом проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу ( так званий “цивільний шлюб”), не дає законних підстав для подружніх прав та обов'язків між ними. Умовами укладання шлюбу є взаємна згода осіб, які всту-пають у шлюб, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік для жінки встановлю-ється у сімнадцять, а для чоловіка - у вісімнадцять років. Цього віку вони ма-ють досягти на день реєс-трації шлюбу. Шлюбний вік може бу-ти знижений тільки су-дом. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, їй може бути надане право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Але наша порада у цьому не поспішати, хоч закон і дозволяє створення сім’ї у ранньому віці, адже ми зацікавлені, щоб створена сім’я існувала довгий час, а не руйнувалася. Адже статистика свідчить, що створені шлюбно-сімейні відносини у ранньому віці найбільше схильні до руйнування, що є джерелом страждань, болю та ненависті, що є неприємним випадком для нашого суспільства.

Соціологічні дослідження показують, що раннє укладення шлюбу є важливим чинником, що впливає на задоволеність стосунками між чоловіком та жінкою. Створити сім'ю можна у 18 років, але найбільш сприятливий з медичної точки зору вік вступу до браку – 20-22 роки для дівчат і 23-28 – для хлопців (тут враховується той факт, що чоловічий організм досягає повної зрілості пізніше жіночого). При вивченні вдалих і невдалих шлюбів (до вдалих відносяться ті, де обох молодят задовольняють їх стосунки і вважають свій шлюб міцним) з'ясувалося, що в групі вдалих сімей лише 43% жінок одружилися до 21 року, у невдалих – 69%. Важливим моментом, що забезпечує адаптацію подружжя в родинному житті, є співвідношення їх віку. Сексологи стверджують, що сім'ї, в яких дружина старша за чоловіка, в переважній більшості не міцні. При цьому, чим старше вік молодих людей, що вступають до шлюбу, тим на більшу кількість років чоловік має бути старшим за дружину. Якщо наприклад, жінці, яка вступає в шлюб 20-22 роки, то чоловікові може бути 24-26; якщо жінці 25 років, то чоловікові – близько 30. Проте, максимальний розрив у віці подружжя не повинен перевищувати 8-12 років.

Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї. Це говорить про те, що Сімейний кодекс України не робить привілеїв щодо статі. Тому якщо ваш чоловік говорить про свою перевагу над вами у сім'ї, пам'ятайте, що це носить моральний характер, а не юридичний. Останнім часом назріла актуальна необхідність аналізу гендерної нерівності, її причин і впливу на обидві статі ( підкреслюєм, на обидві ). Зрозуміло, що жінка залишається в нерівних умовах у багатьох сферах життя, вона часто буває жертвою різних утисків та агресій, які йдуть від «чоловічого світу». Це пояснює розвиток фемінізму. Безумовно, потрібна праця з чоловіками та змішаними групами з метою висвітлення дійсного стану: пояснення проблеми зі всебічним її аналізом; викриття факторів, які породжують нерівність як з боку чоловіків, так і жінок; демонстрація шкідливості нерівності для чоловіків з метою попередження або зміни такої поведінки чоловіків, що сприяє посиленню нерівності; визначення – де, коли і як блокуються в чоловіках певні людські схильності та з’ясування можливості усунення цих блоків.

У шлюбі між собою не можуть перебувати особи: які є родичами прямої лінії споріднення; рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра; двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця відповідно. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.

Шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Якщо при реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував їхній шлюб, або відповідного органу за місцем їхнього проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя.

Закон передбачає недійсність шлюбу за таких умов:

1. За заявою зацікавленої особи (орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб у таких ви-падках):

1) з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;

2) з особою, яка визнана недієздатною;

3) між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, братом та сестрою. 2. За рішенням суду:

1) якщо шлюб був зареєстрований без вільної згоди чоловіка чи жінки (зокрема, коли особа у момент реєстрації була в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в ре-зультаті чого