рад. Служби у справах неповнолітніх створюються відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Їх головними завданнями є розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності, громадськими організаціями заходів щодо забезпечення прав, свобод, законних інтересів неповнолітніх, контроль за виконанням цих заходів; координація зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності у вирішенні питань соціального захисту неповнолітніх; здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю неповнолітніх на підприємствах, в установах та організаціях тощо.
Служби у справах неповнолітніх мають право: приймати з питань, віднесених до їх компетенції, рішення, які є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Постановою Кабінету Міністрів України №2136 від 25 листопада 1999р. були затверджені типові положення про служби у справах неповнолітніх. Саме ці комісії, згідно зі ст.198 КЗпП, уповноважені надавати згоду на звільнення неповнолітніх працівників. Крім того, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. передбачено створення комісій у справах неповнолітніх при виконкомах міських рад (крім міст районного значення), які також виступають суб'єктами надання згоди на звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника. Контроль за додержанням законодавства про охорону праці неповнолітніх здійснюють також ті державні органи та службові особи, на яких це покладено законодавством: органи прокуратури, комітети неповнолітніх при виконкомах міських рад, місцеві державні адміністрації, комітет по нагляду за охороною праці, державні інспекції праці тощо.
Охорона праці – це діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці. Виходячи з того, що молодь – це майбутнє держави, життєво важлива складова успішного економічного розвитку суспільства в майбутньому, охорона праці неповнолітніх потребує значної уваги з боку влади. У сучасний період молодь займає проміжне становище між дитинством і зрілістю, починає своє трудове життя у важких умовах: відсутність роботи, а при її наявності – низька заробітна плата, немає власного житла та деякі інші негаразди. При цьому виникає невдоволеність через помилки, допущені при виборі професії, спеціальності, роботи. Соціальне становище молоді дає можливість передбачити майбутнє суспільства.
Народження дитини
Народження дитини є однією з причин укладання шлюбу молодятам. Народження-це щаслива мить у сім’ї. Пам’ятайте! При народженні дитини ви маєте право на отримання допомоги .
Перелік документів, які необхідно подати для призначення державних допомог сім'ям з дітьми.
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами.
1. Листок тимчасової непрацездатності, виданий лікувально-профілактичним закладом. А також довідка:
1) з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить,навчається;
2) ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена по ліквідації;
3) державної служби зайнятості про те, що жінка зареєстрована в ДСЗ як безробітна;
4) довідка ЖЕКу про те, що жінка не працює.
Одноразова допомога при народженні дитини,
1. Заява, паспорт, ідентифікаційний номер, ощадна книжка.
2. Копія свідоцтва про народження дитини.
3. Копії трудових книжок обох батьків.
4. Довідка з місця служби (навчання).
5. Довідка про склад сім'ї батьків про те, що не працюють.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років.
Призначається з дня звернення.
1. Заява матері, паспорт, ідентифікаційний номер, ощадна книжка.
2. Виписка з наказу за місцем служби про надання відпустки.
3. Копія свідоцтва про народження дитини.
4. Довідка з місця проживання заявника про те, що з ним проживає дитина.
5. Копія трудової книжки матері.
6. Довідка з місця навчання – для осіб, які навчаються.
7. Непрацюючі особи подають довідку ДПА про те, що не займаються підприємницькою діяльністю, а також довідку з державного центру зайнятості про те, що не перебувають на обліку. У разі перебування на обліку в ДЦЗ - довідку про те, що виплата допомоги по безробіттю не проводиться, а також довідку з місця проживання про те, що заявник не працює (видається ЖЕКом).
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – у розмірі, не меншому від 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб (не менше 120,75 грн), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Мінпраці затвердив Наказ від 06.12.2006 р. №453 «Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення», відповідно до якого: з 1 січня 2007 р. виплата допомоги при народженні дитини та по догляду за нею до досягнення трирічного віку (на підставі відповідних документів) здійснюватиметься органами праці та соціального захисту населення.
З 1 січня 2008 року суттєво збільшилась матеріальна допомога при народженні дитини. Покращиться також і соціальний захист дітей з малозабезпечених сімей.
Збільшення допомоги при народжені передбачено в Законі «Про державний бюджет на 2008 рік». Згідно з документом, виплати при народжені першої дитини відтепер складатимуть 12 тисяч 240 гривень, другої – 25 тисяч, третьої та наступних дітей – 50 тисяч гривень. Надання допомоги здійснюватиметься у кілька етапів. Спочатку буде виплачено біля п'яти тисяч гривень. Іншу частини коштів можна буде отримати при