військово-морських сил» (1917 — 1918) — також дуже відомий не тільки в США, але й в інших країнах і дотепер входить у колекцію кращих соціальних плакатів першої світової війни. За допомогою соціальних плакатів це-го роду у війни створювався образ чогось простого, природнього й навіть не страшного. У ній було нормальне, буденно брати участь. Ця соціальна реклама без великої праці створювала в громадян мотив участі. Багато плакатів у всіх ворогуючих сторін створювали образ ворога й військових злочинів. Іноді цей образ був дуже натуралистичным, іноді був вибудуваний чисто графічно, напівнатяком. Американський плакат 1917 р. Купуй біль-ше бонди для звільнення», створений відразу після оголошення США війни Німеччини, являє типовий приклад використання міфологізованих стереотипів, які лежали в основі багатьох зразків політичної пропаганди того часу. Природно, що образ ворога містив лиховісні риси або навіть фізіологічно відразливі. Большин-Ство плакатів часів першої світової війни відрізняються емоційним зарядом їх обра-заклик, які викликають симпатію й спонукують глядача до активних дій. Більшість із військових плакатів цього часу сприяли збору засобів, пожертвувань пораненим, допомоги військам. Деякі із плакатів того часу критикувалися за зображення наси-лія й жорстокості. Але не можна не захоплюватися такими дизайнерами, як Дж. Прайс, який особисто проїхав по Бельгійському фронту з літографічним устаткуванням у своїй машині й прямо на місці подій малював сцени, свідком яких він став. Він малював навіть під обстрілом. Це, природно, робило його малюнки щирими й спонтанними.
Емоційність деяких плакатів того часу вражає й сьогодні. Одні з них із закликом купувати військові бонди й у такий спосіб зібрати сили для остаточного удару по німецькій армії зображує сцену вбивства багнетом німецького солдата. Автор цього плаката Ф. Бренгуин добре знав ціну людських жертв у війні. Він глибоко переживав, що його рідний племінник у США відгукнувся на один з його рекрутинговых плакатів у ВМС і був убито шість тижнів через. У Росії соціальна реклама також негайно від-реагувала на початок першої світової війни. Буквально вже через кілька днів худож-нику Л. Пастернаку був замовлений плакат «На допомогу жертвам війни», який викликав біль-шой емоційний відгук. Його активно розклеювали перед благодійними мероприя-тиями. Багато художників того часу працювали безоплатно. Військові позики, також як і в інших європейських країнах, стали темою соціальної реклами в Росії. Більша частина в-енных витрат покривалася з їхньою допомогою.
По емоційному впливу на населення всі ці плакати сильно різнилися. Деякі з них були засновані на гуморі, інші викликали почуття співпереживання геро-ям, намальованим досить натуралистично. В. Маяковський і К. Малевич створювали плакати в жанрі лубка вже в 1914 р. Вірші й малюнки на них були дуже доступні й легко засвоювалися малограмотним населенням. Тандем художника й поета породив целую серію таких плака-тов. Їхні малюнки й текст відтворювалися на листівках і обкладинках журналів. В. Маяків-Ский співробітничав у цьому жанрі також і з іншим художником- І. Машковым.
Плакати на тему пожертвувань нерідко опиралися на символічні в Росії образи російських святих — Георгія Переможця, Дмитра Донського, а також богатирів. Відомі російські художники К. Коровин, Д. Васнецов створили цілий ряд таких плакатів, тим самим вносячи свій внесок не тільки в збір засобів для жертв війни, але й у розвиток росіянці соци-альной реклами.
Б. Кустодиев також працював у жанрі соціального плаката, націленого на рекламу в-енного позики. Символіка плаката «Заемь волі» ґрунтувалася на реалістичному образі російського солдата з багнетом, однак гипертрофированно великого по розмірах по сравне-нию з іншими солдатами на плакаті.
Плакат невідомого художника зображує останній удар багнетом по ворогові, темати-чески перегукуючись із англійським плакатом Ф. Брэнгуина. І хоча на ньому не є присутнім фи-гура супротивника, він викликає безумовну реакцію прогнозування останнього удару. Він також призиває до военному зайому.
Уважається, що перша світова війна стала переломним моментом в історії социаль-ний реклами в жанрі плаката. Згодом А. Гітлер в «Майн кампф» в 1926 р. визнав британську соціальну рекламу дуже ефективної по частині «емоційного шантажу»,
Важке економічне становище Радянської Росії відбивалося на технічному ис-полнении плакатів. Іноді не було можливості виконати їхньою повнобарвною печаткою. Не-Рідко вони друкувалися всього однієї фарбою. С. Хан-Магомедов у книзі «Піонери радянського дизайну» відзначає, що «в епоху настання Юденича на Петроград, у двадцять чотири години був викинутий плакат «Грудьми на захист Петрограда».
Після Жовтневого перевороту в 1917 р. радянський уряд створив специаль-ную програму по виробництві соціальної реклами. Особливістю цієї програми була орієнтація на неписьменне міське населення, селян, яких потрібно було заразити революційними ідеями.
В 1919 р. з'явилися «Вікна РОСТУ», у яких політичні плакати являли собою розташовані послідовно сюжети на зразок коміксів. Найбільш відомі з них супроводжувалися текстами В. Маяковського. Для деяких соціальних плакатів того часу як і раніше був характерний дизайн лубка, у якім працювали також художники М. Ларионов, Н. Гончарова.
Авангардистські художники й дизайнери внесли великий вклад у першу радянську рекламу. Вікна РОСТУ добре сприймалися населенням завдяки спрощеній формі подачі інформації й використанню вузького кола стереотипів.
С. Хан-Магомедов наводить слова В. Маяковського із приводу «Вікон РОСТУ»: «...фантастична річ. Це обслуговування жменею художників, вручну стопятидесяти-мільйонного народища». Це плакати, які перед боєм дивилися червоноармійці, іду-щие в атаку.
Плакати часів цивільної війни породжували в населення установки на фізичне знищення ворога, виражену класову ненависть і ксенофобію поряд з антирелиги-озными переконаннями.
Їхніх усіх поєднує слоган «Необережні розмови коштують життя людей». Кожний з них відображає побутову