2.1.Основні соціальні проблеми.

В умовах ринкового виробництва й посилення конкуренції міняється роль реклами. При новому підході реклама входить у комплекс засобів “public relations”, представляючи собою найструктурованішу оплачувану частину. Слід зазначити, що на даному етапі розвитку нашого суспільства соціальна сфера як така не досяглася достатнього рівня пропаганди. Більше того, на сьогодні поширене надзвичайно мало інформації порівняно із країнами Заходу щодо напрямків діяльності соціальних служб, видів надаваної допомоги й ін. Особливістю реклами розвинених країн є надзвичайна поширеність соціальної реклами, яка настирливо пропагує здоровіший спосіб життя, організовану охорону навколишнього середовища, правослухняну модель поведінки, а також позитивні цінності й еталони громадському життя.

В Україні через ряд обставин на соціальну рекламу доводиться надзвичайно низький відсоток. Соціальна реклама вважається фінансово невигідної і як наслідок є мало розповсюдженим і незначущої. Дана проблематика психологічних особливостей реклами в об'єднанні з її соціальним аспектом визначає актуальність і ориґінальність зазначеної теми. Як наслідок, ми маємо дуже незначну кількість людей, здатних чітко окреслити коло проблем, розв'язком яких займаються соціальні служби в Україні. Частина людей навіть не знає про існування в Україні подібних закладів; значний відсоток населення не має чіткої вистави про діяльність соціальних служб, її цілі, завдання й методи їх роботи. Однак, рекламна діяльність у сфері соціального життя суспільства є надзвичайно необхідної, адже саме реклама як засіб комунікації завдяки своїм особливостям здатна за короткий проміжок часу в короткій лаконічній формі поширити інформацію, необхідну для популяризації діяльності соціальних служб України. Дана рекламна інформація повинна сприяти окресленню цілей і основних завдань діяльності соціальних служб, проблем, які здатна розв'язати соціальна служба, методів і форм роботи. Також реклама в соціальній сфері повинні сприяти поширенню інформації щодо результатів діяльності соціальних служб України. Крім того, за допомогою реклами можливо й необхідно поширювати інформацію щодо наявної сітки закладів соціальної допомоги, їх місця знаходження й контактних телефонів, а також годин роботи. При цьому, потрібно підкреслювати найсуттєвіші моменти рекламного повідомлення. Наприклад, служби телефонної допомоги повинні працювати цілодобово. Тому в рекламнім повідомленні ( чи те рекламний ролик, чи те рекламний плакат) щодо надання невідкладної телефонної допомоги потрібно особливо наголосити на тому, що дана служба працює цілодобово й у будь-який момент готова надати відповідну допомогу.

Соціальна реклама зв'язана не тільки з інтересами окремих фірм і окремих товаровиробників, а й з більш глобальними суспільними проблемами: екологічними, політичними, з охороною здоров'я. Основні вимоги, які коштують перед соціальною рекламою, відображені в статтях рекламного кодексу й у законі про рекламу. Соціальна реклама вимагає більш емоційного або гострого стилю. Реклама для невеликих некомерційних груп і фірм робиться безкоштовно або ж за незначну плату. Агентствам подобаються такі клієнти, оскільки вони надають повну волю творчості без обмежень, зв'язаних зі стратегією або бюджетом.

Соціальна реклама – це інформація державних закладів ( соціальних служб для молоді) з питань здоровішого способу життя, охорони здоров'я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту й безпеки населення, яка не носить комерційного характеру й спрямована на дітей, підлітків, молодь, жінок, різні категорії родин. У такій рекламі не повинна згадуватися конкретна продукція і її виробники. Тобто, можна виділити таку керівну функцію соціальної реклами, як підняття й формулювання соціальних проблем. При чому, піднімається проблема значима для суспільства в цілому (широкомасштабність соціальної реклами), яка потребує негайного вирішення (поліпшення матеріального добробуту пенсіонерів; допомога безпритульним; пропаганда здоровішого способу життя середовищ молоді й ін.).

Слід зазначити, що існує розроблений Г. Блумером, М. Спектором і Дж. Китсьюзом підхід, по якім соціальна проблема існує насамперед з тієї точки зору, якої вона визначається й сприймається в суспільстві. Тобто, соціальні проблеми – це більш швидке проекції колективних почуттів, настроїв, думок, чому прості відображення об'єктивних умов у суспільстві. Тому одні умови визначаються суспільством як проблеми, привертаючи до себе серйозна суспільна увага, тоді як інші, однаково пагубні або небезпечні, залишаються без подібної уваги. Отже, вид і вирішення соціальних проблем залежить від того, які формулювання будуть прийняті, якими функціонерами, з якими намірами щодо цих проблем і на яких публічних аренах. Даний підхід відзначає, що існують перешкоди, з якими зустрічаються всі соціальні проблеми в них боротьбі за визнання, і визначає їх як принципи відбору: інтенсивна конкуренція за основний простір, потребу в драматичності й новизні, небезпека насиченості, ритм організаційного життя, культурні переваги й політичні страсті.

Необхідно сказати, що соціальні проблеми конкурують між собою одночасно на двох рівнях. По-перше, це конкуренція за місце між сутнісно відмінними проблемами, яка розвертається разом із установленням пріоритетів: які проблеми важливі й заслуговують місця на публічних аренах. По-друге, у межах цієї самостійної арени ведеться боротьба між альтернативними формулюваннями проблем, тобто конкуренція щодо визначень. Ці два типи конкуренції взаємодіють між собою. Щодо суспільної уваги, яким користуються соціальні поблеми, те вона розподілена надзвичайно нерівномірно між ними:

· значне число соціальних проблем досягає надзвичайного успіху й стає головними темами публічного дискурсу;

· дещо більше число досягає помірного успіху й користується певною суспільною увагою;

· величезна кількість потенційних соціальних проблем залишається поза або на самому краї публічного