Крім того, слід зазначити, що рівень суспільної уваги, яким користується певна соціальна проблема, досить непостійний: соціальні проблеми, які досяглися певного успіху, постійно перебувають у небезпеці падіння й витиснення. У той час як певний соціальні проблеми можуть ростити, падати, а потім знову з'являтися, далеко не всім вдається підтримувати високий рівень уваги до себе протягом багатьох років. За винятком того випадку, коли пропускна здатність публічних арен міняється, ріст однієї соціальної проблеми має тенденцію супроводжуватися падінням однієї або декількох інших.

Соціальні проблеми пов'язані із глибокими міфічними темами або широко розповсюдженими культурними перевагами, володіють більш високою конкурентоспроможністю на всіх публічних аренах. Усім публічним аренам властивий ті або інші політичні упередження, які визначають прийнятний діапазон дискурсу на даній арені. Соціальні проблеми, які виявляються поза або на краю цього діапазону, мають невисокі шанси успішно витримати конкуренцію:

· більшість публічних арен перебуває під величезним впливом пануючих політичних і економічних груп, внаслідок чого визначення соціальних проблем згідно з такими страстями мають більш високі шанси на успіх;

· на відбір соціальних проблем впливають зрушення в політичний культурі, які міняють прийнятний діапазон публічного дискурсу.

Виходячи із зазначеного, можемо зробити висновок: у піднятті, визначенні й формулюванні суспільно значимих соціальних проблем великий вплив має правляча еліта країни, культуральний аспекти розвитку суспільства. Співтовариства функціонерів утворюються навколо соціальних проблем. Найбільш великі з них формуються навколо традиційних для суспільства проблемних макрокатегорій, які є передбаченим джерелом нових соціальних проблем: злочинність, війна і мир, ситуації в економіці, права громадян і ін. Отже, підняття й формулювання соціальних проблем в Україні залежить у першу чергу від того, як вона визначається й сприймається керуючими ланками держави: усвідомлення ними проблем пропаганди здоровішого способу життя серед населення, профілактики негативних суспільних явищ і ін.

2.2. Способи боротьби із соціальними проблемами.

Соціальна реклама в Україні є сьогодні найменш развитой областю в сфері маркетингових і суспільно-політичних комунікацій. На теперішній час загальний витрати на соціальну рекламу становлять на рік суму близько 200 млн. грн., що в 9-12 раз нижче чому в країнах Євросоюзу. Виходячи із зазначеного вище показника можна прорахувати, що на кожного громадянина України в рік доводиться соціальної реклами на 4 грн. 17 копійок.

У цілому спостерігається позитивне відношення до соціальної реклами з боку центральних і місцевих органів влади й навіть мають місце певні декларації щодо податкових пільг для рекламодавців соціальної реклами. Разом з тим процедура одержання відповідного статусу рекламного повідомлення й преференцій у фінансовому плані, є досить складною процедурою, яка не має чіткого механізму закріпленого у відповідних нормативних актах. Останнє приводить до непорозумінь і відповідним до зловживань, які прохолоджує бажання зацікавлених сторін (державні, комерційні, суспільно-політичні структури й виробники соціальної реклами) працювати в зазначеному напрямку.

Недоліки й недоліки розвитку сфери соціальної реклами значною мірою обумовлені відсутністю відповідних досвіду, наробітків, доступу до найкращих іноземних розробок і загальної координації дій усіх зацікавлених сторін.

У результаті впровадження Концепції розвитку в Україні сфери соціальної реклами й Національної програми розвитку соціальної сфери повинні бути створена прозора, динамічна, гнучка система координування процесів розробки й розміщення соціальної реклами за допомогою відповідних комунікаційних засобів.

Метою Концепції є створення в Україні розгалуженої сфери соціальної реклами шляхом створення всіх необхідних правових, економічних і організаційних умов для розвитку конкурентноспроможної динамічно прогресуючої інформаційно-комунікаційної області.

Для досягнення зазначеної мети необхідно розв'язати такі базові завдання:

провести комплексне загальнонаціональне дослідження щодо потенційних можливостей і перспектив розвитку в Україні сфери соціальної реклами;

розробити й реалізувати Національну програму розвитку соціальної реклами в Україні;

визначити джерела фінансування процесів розвитку соціальної реклами в Україні;

внести зміни в чинний профільний законодавство розширивши понятійний апарат, границі й практичні важелі застосування принципів створення й використання соціальної реклами й відкоригувати вже існуючі відповідні відомчі нормативно-правові акти;

залучити фахівців з питань соціальної політики, комерційної реклами, рекламістів, економістів, суспільних діячів і фахівців з питань державного керування до розробки теоретичних основ соціальної реклами – термінологічного й понятійного апарата;

залучити фахівців з питань соціальної політики, комерційної реклами, дизайнерів, економістів, суспільних діячів і фахівців з питань державного керування до розробки національних стандартів і правил створення соціальної реклами;

вивчити міжнародний досвід регулювання питань розвитку сфери соціальної реклами, роблячи особливий акцент на країнах, які мають наближену до України суспільно-економічну модель;

створити незалежну профільну громадську організацію й покласти на неї обов'язок відслідковувати ситуацію в сфері соціальної реклами, контролювати дотримання стандартів і представляти інтереси розроблювачів і рекламодавців соціальної реклами;

зусиллями всіх зацікавлених сторін, на базі незалежної профільної суспільної організації, почати системну роботу щодо інформування, навчання й професійного розвитку розроблювачів соціальної реклами;

Пріоритетними напрямками розвитку сфери соціальної реклами в Україні є:

1)                Регулярне проведення цільових загальнонаціональних досліджень щодо потенційних можливостей і перспектив розвитку сфери соціальної реклами в Україні, а також системного моніторингу ситуації – шляхом:

загальнонаціонального щорічного соціологічного дослідження щодо визначення відносини громадян України до соціальної реклами, визначення актуальних тем і комунікаційних каналів повідомлення відповідної до інформації;

галузевого аналізу ситуації, можливостей і потреб усіх зацікавлених у розвитку сфери соціальної реклами сторін;

щомісячного моніторингу ситуації щодо розвитку сфери соціальної реклами зі складанням щомісячного, щоквартального, піврічного й річного звіту;

2)                Створення прозорого й зрозумілого правового поля, яке б чітко визначало границі й можливості операторів і розроблювачів соціальної реклами - шляхом:

розширення й уточнення положень Закону України „ Про рекламу”, що стосуються питань пов'язаних з регулюванням сфери соціальної реклами;

узгодження, розробки й уточнення існуючих відомчих нормативно-правових актів, які регулюють питання створення,