2.4.Соціальний плакат у різних країнах

Соціальна реклама в різних країнах сильно відрізняється як по ступеню використання шоку так і по ступеню її сприйняття людьми.

У Бразилії:

Дана кампанія покликано нагадати людям про Правила Дорожнього Руху й дозволити на наочному прикладі переконатися, що може відбутися при їхньому недотриманні. Погодитеся, на звичайного пішохода подіє набагато действенней червоного сигналу світлофора або попереджуючих табличок.

Австралійська ж реклама часто буває неприємної — грубої, кривавої, відвертої, зухвало провокаційної, що й могутньо б'є по емоційній сфері людини:

"Міжнародний фонд захисту тварин" (International Fund for Animal Welfare - IFAW), провів в Австралії рекламну інсталяцію (2007), показавши кишки від китів.
Зовнішня кампанія IFAW проти винищування китів пройшла під слоганом "Огидно, чи не так?". Агентство Republic of Everyone розміщало разом з постером муляжі кишков, а також червону рідину, схожу на кров.
Дуже яскрава інсталяція. У деяких точно викличе фізичні рефлекси.

Насильство в родині — одна з найстарших і найбільш серйозних проблем суспільства.

Захисники прав дітей у Великобританії в черговий раз нагадали про те, що не слід втрачати контроль над собою. Таке нагадування точне прийде в забуття не швидко.

Звичайні попереджуючі написи на сигаретних пачках не занадто ефективні, чого не скажеш про подібні фотографії. Саме вони тепер будуть красуватися на пачках, які продаються у Великобританії

,

закличні пристібатися за кермом, зі слоганом

"Одне клацання може змінити ваше майбутнє. Пристібайтеся".

Особливості соціального плаката в Росії:

Іноді можна чути думка, який соціальний плакат у Росії в порівнянні із західним досить м'який, що дизайнери там не бояться шокувати й лякати народ, от давайте й ми будемо робити те ж саме. Але не слід забувати, що "м'який" - не значить "поганий і неефективний", і крім страху в людини є й інші сильні емоції - хоча б настільки властивий російській людині жалість. А рівень жорстокості, який нам подають російські ЗМІ, надзвичайно високий. Тому соціальна реклама не завжди виявляється досить ефективною.

Побачивши плакати, представлені нижче, російська людина пошкодує дітей представлених на них, а потім піде далі по своїх справах... так нічого й не помінявши у своєму житті.

Люди навчилися захищатися від найбільш страхаючих сторін дійсності, і найчастіше сюжет, здатний повалити в жах середнього благополучного європейця, у нас попросту пройде непоміченим. Ще один мінус шоку в соціальних плакатах - вони одноразові. Враження від побаченого буде сильним, якщо побачити його один раз, а при багаторазовому повторі ефект швидко зійде на немає.

Висновок

Реклама виконує функцію каталізатора в торгівлі, допомагаючи товарові швидше опинитися у користувача. Виявляється, виникла вона давно, а тепер процвітає. Виробникові реклама надає додаткові можливості для продажу та популярності товарів. Користувачів вона знайомить з товарами та дає можливість вибрати річ потрібної якості. 
Рекламні оголошення використовувалися ще в часи Аристотеля. А сьогодні реклами навколо так багато, що ми мимохіть завчили її напам’ять. Миючи засоби тепер здатні відмити будь-що і будь-кого, йогурти корисні за все інше на світі, банки надають безліч послуг майже задарма, пиво „п’ється легко ще й з друзями”, а чипси, чи то чіпси - мало не амброзія. 
Цікаво, що і у 1893 році, і у 1900 існувала подібна до сучасної реклама, вона розповідала, де і в кого можна купити креолінове чи борно-тимолове мило, яке змиє з вас не лише бруд, а й ластовиння, засмагу, вугрі тощо. Креми проти зморшок рекламувала не тільки Клеопатра. В Україні така собі княгиня Крапоткіна закликала купувати крем для обличчя, що робить шкіру свіжою та привабливою, який можна було придбати в магазинах добродія С.Н. Бродовича.

Отже ще здавна народ збагнув, що реклама – рушій прогресу і для просування товару на ринок реклама потрібна, як повітря. Головним чином, реклама розрахована на товари, призначені для масового споживача, а не для вершків суспільства, еліти і просто дуже заможних осіб. У їхньому світі своя реклама і свої товари, які здебільшого реклами не потребують, адже коли товар найвищої якості (а отже дуже дорогий), він і без реклами матиме попит.
За прогнозами підприємцям невдовзі доведеться платити за рекламу вдвічі більше, ніж тепер. Із затвердженням Закону „Про рекламу” найближчим часом рекламу алкогольних напоїв та тютюнових виробів цілковито заборонять. Тим самим галузь втрачає половину свого обігу, оскільки вкладати гроші у здоровий спосіб життя чомусь ніхто не хоче. Не дивно, що рекламісти б’ють на сполох, адже половина, а то й більше, рекламних роликів та оголошень – пиво та горілка. 
Ще додайте величезний податок, який згодом доведеться сплачувати, адже у Проекті Закону „Податковий Кодекс України” передбачається збільшити податковий тиск на зовнішню та внутрішню рекламу вдесятеро. Закордонні урядовці та політики знають, що реклама — це галузь, яка безпосередньо пов’язана з виробництвом і споживанням. Її завдання — інформувати громадян не лише про кандидатів в Президенти, а й про якісні товари, одночасно збагачуючи бюджет країни. 
А проте вітчизняних рекламованих товарів не так вже й багато, і тому збагачується не український бюджет, а кишені приватних підприємців та іноземних замовників. Однак наші урядовці не поспішають виправляти ситуацію, адже гроші, що сплачуються за рекламу, можна виміряти словами: космічно багато і захмарно багато. В чиї кишені вони пливуть, вголос не розповідають.
Інша справа - соціальна реклама. Та в Україні вона перебуває у зародковому стані і критикувати поки що немає чого. От що дійсно могло б мати неабиякий вплив, а ще добряче допомагати у вирішенні різноманітних наболілих соціальних та