Реферат

Демографічна ситуація в Україні

і проблеми медико-генетичної служби

Загострення економічної кризи в Україні призвело до подальшого погіршення демогра-фічної ситуації. Вперше за повоєнний період, починаючи з 1993 p., чисельність населення вкрай зменшилась. Фактором, який цьому сприяв, було природне зменшення населення. Якщо до 1990 p. в країні спостерігався ще деякий природний його приріст, то з 1991 p. в результаті перевищення числа померлих над кількістю народжених невпинно зростає природне зменшення населення.

Катастрофічне зниження життєвого рівня пере-важної більшості населення в останні роки, невирішеність екологічних проблем, загострених наслідка-ми Чорнобильської катастрофи, невпевненість у зміні ситуації на краще призвели до відновлення тенденції падіння народжуваності. Її сучасний рівень наймен-ший за весь період існування України і найнижчий серед країн, розташованих на території колишнього СРСР. В 1997 p. середнє число дітей, народжених жінкою за все життя, становило 1,4 при необхідних 2 2

Pi ікс зниження народжуваності розпочалось і 1986 року

1986 р 15,5 на 1000 населення

1990р. 10,0

1996p 9,1

1997p 8,7

II,i процеси у наступні роки набули кризового характеру

Загальна смерт ніс гь 12,0 13,6 14,0 13,8

Роки Народжуваність

1991 12,1

1994 10,0

1996 9,1

1997 8,7

Неіаіивної тенденції набули і спеціальні показ-ники народжуваності, зокрема, середнє число народ-жених диеи на 1000 жінок віком 15-49 років

ті р 50

1994р 43 1996 р 42 1997p 42

Смертність дітей першого року життя, як основ-ний інтегральний показник соціально-економічного розвитку країни, її культурної о рівня, подання ме-дичної допомоги, з 1976 до 1990 р. постійно зменшу-валась:

1976 р. — 20,1 на 1000 народжених живими

1990р.—12,8

Починаючи з 1990 p., відмічається зростання показника малюкової смертності з деякою стабілі-зацією в 1997 році.

1990р.- 12,9 1994р 14,5

1991 p. - 13,9 1995р. 14,7

1992р. - 14,0 1996p. 14,3

1993р. 14,9 1997p. 14.0

Не має тенденції до зниження в останні роки і материнська смертність:

1990р. -32,4 1993р. 32,8

1991р. 29,8 1994р 31,2

1992р. 31,3 1997p. 30,9

Сигуація ускладнюєіься тим. що поряд з депо-пуляцією відбуває гься погіршення якісних характе-ристик населення, зокрема його здоров'я. Надзвичай-но скрутні умови відтворення переважної більшості населення призвели до того, що в останні роки спос-іерігається зниження показника середньої тривалості життя, за яким Україна перебуває у 5-му десятку се-ред країн світу. Погіршує і ьсядемовідтворюва-тьний і заіальносоціальний ноіенціа і сімейної структури населення знижується рівень показників шлюбності, дії носі і сімей та підвищує гься рівень розлученості. Все більше число сімей обмежується народжуванням лише однієї дитини. Так, питома вага дітей, народ-жених першими, підвищилась від 49% в 19<S9 p. до 58°/' в 1997 р , а народжених друї ііми, навпаки, зни-зилась від 37 до 26%.

Рівень народжуваності в Україні слід оцінити як вкрай недостатній, оскільки він забезпечує заміщен-ня попереднього покоління насгупним лише на 79".:! (в місі ах 70%).

Підвищується питома вага дітей, народжених поза шлюбом (12,1%і), що погіршує умови їх утри-мання і виховання У важкому сгановищі перебува-юіь багатодітні сім'ї

Негативно впливають на народжуваність змен-шення числа шлюбів і збільшення числа розлучень. Внаслідок розлучень щороку понад 150 тисяч дітей залишаються без одного з батьків.

За останні роки значно погіршилась ситуація в с4іері здоров'я народу України. Ріст смертності на-селення значною мірою зумовлений процесом по-старіння населення — збільшенням частки осіб пен-сійного віку, яка у 1997 p. становила 26%. Суттєво зростає смертність населення в працездатному віці, особливо чоловіків. Порівняно з 1989 p. смертність чоловіків в працездатному віці збільшилась від 663 до 823 померлих на 100 тис. жителів.

Як наслідок постаріння населення погіршився показник "демографічного навантаження" у бік підвищення частки осіб пенсійного віку і зниження частки дітей.

Кількісна т а якісна оцінки здоров'я дітей свідчать про стійке погіршення їх фізичного та психічного розвитку, що ставить під загрозу існування нації. Сьогодні в Україні близько 70% новонароджених з перших днів життя мають ті чи інші відхилення у стані здоров'я.

Здоров'я матерів є одним із вирішальних фак-торів, які визначають рівень здоров'я народжених ними дітей.

У свою чергу, здоров'я жінок дітородного віку формується упродовж всього попереднього періоду життя і особливо в підлітковому віці. Аналіз рівня здоров'я дівчат-підлітків показав, що серед цієї гру-пи населення зростає частота серцево-судинних зах-ворювань, анемій, захворювань нирок і статевих органів. Щороку в репродуктивний вік (15 років) вступає 13-14 тисяч дівчат з тяжкою соматичною патологією, які потім під час вагітності та пологів формують групи високого ризику материнської і пе-ринатальної смертності.

Кризовий стан демографічної ситуації в Україні вимагає перегляду конкретних напрямів демографі-чної політики. Сформувалась об'єктивна необхід-ність переорієнтації демографічної політики. Пере-несення центру її ваги з стимулювання народжува-ності, яке не під силу суспільству в сучасних умовах, на збереження здоров'я. Здоров'я має розглядатись як найважливіший пріоритет нації. Висока дитяча смертність, підвищення повікової смертності, більш висока смертність сільського населення порівняно з міським — це ті найважливіші орієнтири, довкола яких повинна сьогодні формуватися система заходів, спрямованих на оздоровлення умов відтворення на-селення України.

Орієнтація України на побудову ринкової еко-номіки вимагає дотримання таких засад у матеріаль-ному забезпеченні відтворення населення:

посилення ролі доходів сім'ї в системі джерел і засобів матеріального забезпечення відтворення на-селення;—

підхід до соціального захисту населення, як важливого засобу демографічної політики, посилен-ня демографічної спрямованості заходів соціально-го захисту, підвищення їх адресності та ефективності;—

створення принципово нової системи креди-тування населення взагалі та молодих сімей;—

створення нової ефективної системи охорони материнства і дитинства, яка забезпечує реалізацію пріоритетів сім'ї, дитини.

Відомо, що генетичний компонент у формуванні