Магістерська робота

«Зв’язки з громадськістю у формуванні позитивного іміджу органів державного управління»

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………................6

Розділ 1 Теоретико-методологічна складова паблік рилейшнз

як комунікативного процесу в державному управлінні ……..13

1.1. Поняття категорії паблік рилейшнз: наукова рецепція і

визначення…………………………………………………...….13

1.2. Проблеми теоретичного осмислення структури і функцій

паблік рилейшз в державному управлінні ...……………......24

Розділ 2 Формування іміджу органів державного управління

засобами паблік рилейшнз………………………………..…...37

2.1. Механізм формування іміджу органів державного

управління засобами паблік рилейшнз…………………….....37

2.2. Технологія формування власного позитивного іміджу

органами державного управління………………………..........53

Розділ 3 Напрями формування іміджу органів державного

управління…………………………………………………........66

3.1. Удосконалення діяльності служби паблік рилейшнз в органах

державного управління ……………………………………....66

3.2. Паблік рилейшнз як засіб формування громадської

думки щодо діяльності органів державного

управління……………………………………………………....78

Висновки………………………………………………………………….......87

Список використаної літератури………………………………………......95

Додатки…………………………………………………………………….....107

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сьогодні органам державної влади й управління з метою оптимізації своєї діяльності необхідна підтримка громадськості, ефективний зворотний зв'язок між державою та суспільством. У межах вирішення цього завдання особливої актуальності набуває використання засобів, методів, прийомів та процедур інноваційної для України соціально-культурної технології "паблік рилейшнз" - зв’язки з громадськістю, - спрямованих на забезпечення діалогових відносин між державою та її громадянами, урахування та цілеспрямоване формування громадської думки, стимулювання громадянської активності та підвищення авторитету і довіри до органів державної влади й управління. Нове демократичне українське суспільство потрeбує активної інформаційної політики з боку органів державної влади. Позитивний імідж останньої в демократичному суспільстві є одним з елементів довіри населення до неї. Розробка нових комунікативних форм і методів органами державного управління та наявність зворотного зв’язку з громадськістю повинні сприяти, з одного боку, формуванню позитивного іміджу влади, а з другого – адекватному сприйняттю, прогнозованій реакції громадськості на нововведення, підвищенню авторитету і довіри до органів державного управління та підтримці населенням демократичних перетворень у суспільстві. Слід визнати, що в Україні продовжує залишатися невирішеною проблема підготовки спеціалістів-професіоналів у сфері "паблік рилейшнз" в органах державного управління, відсутні повноцінні навчальні програми та підручники, в яких би глибоко висвітлювались концептуально-категоріальні і технологічні основи ПР як важливої теоретико-прикладної складової процесу державного управління. Тому сьогодні надзвичайно важливо дослідити функціональний статус зв'язків з громадськістю як комунікативний аспект державно-управлінської діяльності в умовах системної трансформації українського суспільства. Магістерське дослідження якраз спрямоване на розв’язання важливих, але малодосліджених проблем паблік рилейшнз (зв’язки з громадськістю) як виду комунікативної діяльності органів державного управління за умов формування демократичного суспільства, коли громадська думка стає одним з інститутів громадянського суспільства. Без необхідного впливу на кожного громадянина держави діяльність інституту паблік рилейшнз втрачає будь-який сенс. Річ у тім, що зв’язки з громадськістю є складовим елементом засобів масової комунікації, яка у свою чергу виступає частиною політичної комунікації. Паблік рилейшнз як складова частина процесів власне політичних та процесів загальнокомунікативних вважається чутливим барометром настроїв, сподівань населення стосовно дій органів державного управління. Застосування у процесі комунікативної діяльності форм і методів паблік рилейшнз має на меті спонукати населення до активного громадянського інтересу стосовно державних справ. Актуалізація комунікативного аспекту становить також важливий напрям підвищення ефективності державного управління. Отже, актуальність вивчення місця і ролі комунікативних заходів органів державного управління, дослідження прямого і зворотного зв’язку між ними та громадянським суспільством, нових форм контактів обумовлюються як суто науково-теоретичними, так і політико-управлінськими аспектами проблеми. Об’єкт дослідження – комунікативна діяльність органів державного управління; заходи, форми, методи, моделі цієї діяльності. Предмет дослідження – зв’язки з громадськістю у формуванні позитивного іміджу органів державного управління.

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні методологічних засад та методів застосування паблік рилейшнз у діяльності органів державного управління як засобу формування іміджу органів державного управління.

Відповідно до мети дослідження в межах магістерської роботи передбачається розглянути такі завдання:

- проаналізувати феномен “паблік рилейшнз” в контексті сучасної комунікативної теорії;

- охарактеризувати в теоретичному аспекті функції й структуру паблік рилейшнз у системі державного управління;

- проаналізувати поняття “імідж” як основний структурний елемент функціональної моделі комунікації з свідомістю людей;

- розкрити механізм формування позитивного іміджу органів державного управління засобами паблік рилейшнз;

- охарактеризувати засоби масової комунікації як інструмент формування позитивного іміджу органів державного управління;

- дослідити напрями формування позитивного іміджу органів державного управління;

- виявити роль громадської думки як зворотного зв’язку в комунікативній діяльності органів державного управління;

- розробити рекомендації щодо забезпечення ефективних діалогових відносин між органами державного управління та громадськістю.

Теоретична розробка проблеми. При вирішенні наукових завдань в аспекті дослідження паблік рилейшнз важливим є розуміння того, що паблік рилейшнз – це діяльність, яка в нашому суспільстві перебуває на стадії становлення. Водночас, варто зазначити, що вона має певні світові традиції, і деякі аналітичні дані за результатами використання в країнах нової демократії. Вагомий внесок в розвиток теорії і практики ПР внесли такі західні вчені, як А.Сентер, Г.Брум, С.Катліп, Р.Харлоу, Дж.Груніг, Р.Хіт, Д. Карб, М.Кольєр М.Томас, Ф.Буарі, С.Банкс, Р.Пенман, Н.Дензін, Л.Путман, В.Гудикунст, Д.Ньюсом, К.Спайсер та багато інших. Зокрема, М.Кольєр, М.Томас, Р.Хіт, Д.Карб. вивчали культурний аспект зв’язків з громадськістю, стверджуючи, що комунікації можуть долати культурні межі, виступати засобом поширення культурної практики. До групи вчених, які вивчають ПР з точки зору соціального підходу (як процес координації інформаційних потоків, спрямованих на громадськість, та їх зворотний зв’язок) входять Н.Дензін, Р.Пенман, Л.Путман, С.Банкс. Дослідженням ефективності паблік рилейшнз в організації займалися К.Спайсер, В.Гудикунст, які обґрунтовують, що ефективність комунікації залежить від