Отже, розглянуті концепції ПР ґрунтуються на теорії міжкультурної взаємодії та інтерпретаційному підході. Серед американських спеціалістів немає спільної думки у теоретичному визначенні ПР-діяльності, що свідчить про важливість дослідження цієї проблематики. Необхідно визнати, що західні посібники, які з’явились на нашому ринку, були написані понад 10 років тому і базуються на досвіді, який не завжди є актуальним до застосування в нашій дійсності. Проте вивчення сучасного західного досвіду відіграє, в певній мірі, позитивну роль при використанні з західного інструментарію всього того, що має загальнонаукове значення. Слід зазначити, що в Україні тільки з середини 90-років ХХст. з’являються роботи, в яких в тому чи іншому аспекті торкаються проблем нової прикладної дисципліни паблік рилейшнз, яка виявилася в фокусі відразу багатьох наук: соціології, психології, культурології, політології, теорії комунікації, теорії та історії державного управління, менеджменту, маркетингу та реклами. Особливий погляд на розуміння паблік рілейшнз запропонований російськими авторами М.Шишкіною та Л.Варустіною, які вважають, що теорія паблік рилейшнз може претендувати на статус особливого наукового знання. Якщо систематизувати й узагальнити наукові розвідки українських учених та їх погляди на нову прикладну комунікативну технологію паблік рилейшнз, то їх можна розподілити за такими проблемами:

- дослідження, які розглядають сферу діяльності ПР як експериментально-прикладний аспект масової комунікації (В.Конецька, І.Вікентьєв та ін.);

- роботи, які ґрунтуються на критиці зарубіжного досвіду в сфері ПР і реклами (В.Королько, В.Музикант, В.Блажнов, І.Альошина, В.Бугрим, В.Мойсеєв, Є.Ромат та ін.);

- висвітлюють роль і місце ПР в організації комерційної діяльності (І.Синяєва, І.Яковлєв, О.Яновський та ін.);

- напрям, пов’язаний з питаннями формування політичного іміджу і технологіями проведення політичних кампаній методами і засобами ПР (В.Бебик, Г.Почепцов, С.Файер, О.Феофанов та ін.);

- висвітлюється діяльність по зв'язках з громадськістю у правоохоронних органах влади (В.Годованець, В.Серьогін та ін.);

- дослідження, в яких зв’язки з громадськістю розглядаються в системі функцій (допоміжних) в сфері державного управління (В.Малиновський, К.Мельникова, С.Рязанова, М.Свірін та ін.). Проте у зазначених роботах паблік рилейшнз як невід’ємний елемент комунікативної діяльності органів державної влади, спрямований на формування власного іміджу, не розглядався. Тому наші дослідження становлять особливе теоретичне і практичне значення.

Наукова новизна одержаних результатів. Магістерська робота є одним із небагатьох досліджень застосування сучасних форм і методів паблік рилейшнз у формуванні іміджу органів державного управління.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в магістерській роботі:

- запропоновано новий підхід до концепції паблік рилейшнз як виду комунікативної діяльності, що сприяє реалізації принципу відкритості державного управління та формуванню його позитивного іміджу;

- удосконалено науково-теоретичну основу державного управління, що збагачує теорію і практику функціонування інформаційної системи в структурі державної влади;

- набула подальшого розвитку концепція державного управління, яка розглядається в аспекті комунікативної теорії, що дозволило з’ясувати механізми формування позитивного іміджу влади у громадській свідомості;

- розроблено пропозиції щодо формування в Україні ефективного інституту "паблік рилейшнз" - зв'язки з громадськістю - в системі державного управління.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення даних магістерського дослідження визначається його орієнтацією на проблему створення інформаційного середовища за допомогою форм та засобів паблік рилейшнз для формування позитивного корпоративного іміджу органів державного управління, що може сприяти підвищенню ефективності управління за умов демократизації суспільства.

Практичне значення магістерської роботи полягає у можливості використання положень дослідження, узагальнень і висновків для вирішення подальших науково-дослідних завдань в галузі теорії та практики паблік рилейшнз у системі державного управління. Окремі наукові положення, висновки, пропозиції можуть слугувати основою для подальших наукових пошуків стосовно вдосконалення контактів органів державного управління з метою конструювання свого позитивного іміджу, авторитету, репутації в очах громадськості. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження феномену зв'язки з громадськістю становить діалектичний метод пізнання і комплексний підхід щодо використання системи загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. При написанні роботи використано досягнення теорії державного управління та теорії організації соціальних систем. Методологія аналізу з урахуванням специфіки предмета і завдань дослідження імпліцитно включає всю різноманітність загальнонаукових методів: аналіз і синтез, індукція і дедукція, функціональний підхід та комплексно-історичний аналіз. Особлива увага приділялася системному та функціональному методам, які дозволили дослідити та визначити функції паблік рилейшнз у системі державного управління. Суттєвим доповненням до системно-функціонального методу став порівняльний метод, який передбачає зіставлення застосування технології паблік рилейшнз в системах державного управління країн Заходу та в Україні.

Структура та обсяг магістерської роботи обумовлені метою і завданнями дослідження. Її обсяг становить 90 сторінок машинописного тексту.

Робота складається із вступу, трьох розділів, кожен з яких включає кілька підрозділів, висновків, додатків (5 cтор.), списку використаних джерел (145 найменувань, 12 стор.). Загальний обсяг роботи складає 111 сторінок.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ ЯК КОМУНІКАТИВНОГО ПРОЦЕСУ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

1.1 Поняття категорії паблік рилейшнз: наукова рецепція і визначення

Останнім часом термін паблік рилейшнз (ПР) набув неабиякої популярності й став широковживаним не тільки з точки зору аудиторії, що його використовує, але й з огляду на ситуації, в яких цей термін вживається. Відповідно виникає питання, наскільки коректно говорити про ПР у контексті державного управління. У зв’язку з цим необхідно насамперед визначитися, що мається на увазі під ПР, адже можливі численні інтерпретації цього поняття, та які сутнісні риси цього феномена. Розглядаючи поняття ПР передусім зазначимо, що ПР є однією з комунікаційних стратегій, стратегій взаємодії, обміну інформацією. ПР передбачає