вертикалі” органам державного управління усіх рівнів від обласних і міських до районних. Саме у такий спосіб розсилаються тексти законів з інструкціями щодо їх виконання та впровадження, тексти постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України та Адміністрації Президента України.
Все викладене вище дає підстави вважати, що доступ громадян до інформації, відкритість і прозорість органів державної влади для громадськості в Україні є задовільною лише на етапі прийняття закону в сесійному залі і доведенні текстів нормативно–правових актів до широкого загалу. Етапи підготовки законопроектів як у Верховній Раді, так і підзаконних актів у Кабінеті Міністрів України, Адміністрації Президента України залишаються практично закритими, а хід і зміст роботи стає доступним лише незначній групі людей. Усе це дає підстави зробити висновок, що засоби масової комунікації як інструмент ефективності створення іміджу органів державного управління повинні відігравати більш значущу роль, а саме залучати громадськість до обговорення і процесу підготовки законів через відповідні рішення органів державного управління. Отже, як бачимо, налагодження ефективних взаємовідносин між засобами масової комунікації та ПР органами державного управління є однією з найважливіших складових при формуванні технології органів державного управління з побудови власного позитивного іміджу.
Ключовим елементом роботи із паблік рилейшнз є вплив на стан громадської думки. Більшість акцій паблік рилейшнз проводиться з метою: переконати людей змінити свою думку; сформувати громадську думку, коли її немає; посилити (зміцнити) наявну думку громадськості [45, с.51]. Страйкуючі шахтарі, демонстранти в центрі міста, пасажири в димовому вагоні метро та обмануті вкладники “фінансових пірамід” – усе це групи, що являють собою громадськість. Діяльність паблік рилейшнз націлена на забезпечення бажаної поведінки цільових груп громадськості за допомогою впливу на громадську думку. Сформоване ставлення людини до будь-чого виявляється у формі думки. А сформована думка призводить до вербальних акцій поведінки, дій та вчинків людини.Відомо, що відношення пов’язані з ціннісними орієнтаціями людей. Цінність – найбільш стабільний і важко вимірюваний компонент в орієнтації поведінки людини. Робота спеціалістів паблік рилейшнз на рівні ціннісних орієнтацій відрізняється складністю і спрямована на досягнення швидше стратегічних (масштабних і довгострокових) цілей, ніж тактичних результатів. Побудову іміджу можна описати як комунікативне програмування, оскільки йдеться про відбір найбільш сприятливих форматів [98, с.40]. Робота організацій у системі державного управління, як великої, так і дрібної, в спектрі громадської думки повинна враховувати наступні особливості:
- громадська думка змінюється - її недостатньо один раз сформувати, з нею потрібно працювати постійно;
- потенційна цілеспрямованість поведінки громадськості обумовлюється реаліями дійсності (сьогодення);
- не існує єдиної та уніфікованої широкої форми роботи з нею - вплив на громадську думку повинен орієнтуватися на конкретні групи чи сегменти громадськості;
- громадська думка досить часто змінюється більшою мірою подіями, а не словами;
- думка громадськості визначається її інтересами.
Таким чином, вектор спрямованості дій органів державного управління в напрямку співпраці з громадською думкою у ХХІ ст. стає все більш актуально необхідним та професійним [45, с.53].
Головним умінням у сфері паблік рилейшнз є вміння будувати вербальні або мовні комунікації. У практичному аспекті це становить уміння говорити й писати: 1) те, що потрібно, 2) так, як потрібно, 3) там, де це потрібно, 4) тоді, коли це потрібно, 5) тому, кому це потрібно [69, с.32] .
Працювати з текстом як з комунікаційною одиницею – цьому необхідно навчати людей [72, с.82].
Особливо важливо це вміти керівникам високих рівнів управління, яким доводиться виступати перед аудиторією, виконувати громадські заяви, промови, виступати зі статтями в пресі. Важливим аспектом паблік рилейшнз завжди є персональний контакт державного службовця з громадянином [28,c.62]. Якщо по відношенню до пересічного громадянина з боку працівників органів державного управління виявляється упереджене, неввічливе ставлення, ці неприємні враження не знівелюються ніякими наступними позитивними повідомленнями, репортажами у засобах масової інформації.
Для того, щоб досягти взаєморозуміння, доброзичливих відносин та співпраці між органами державного управління і громадськістю, слід дотримуватися таких вимог: забезпечити широке адекватне інформування як усієї громадськості, так і окремих її соціальних груп; організувати ефективний зворотний зв’язок із громадськістю; залучити громадськість до участі в процесі обговорення та прийняття рішень [88, с.42]. Технологія створення іміджу припускає активне використання двох напрямків: описового (інформаційного), що створюється уявою; та оцінюючого, що існує як спроба зробити оцінку, викликати емоції на основі інформації різноманітної інтенсивності, що несе визначену емоційно-психологічну реакцію. Оцінка іміджу відбувається при використанні досвіду, ціннісних орієнтацій, узвичаєних норм, принципів [57].
Варто зазначити, що ефективна ПР-діяльність в органах влади можлива за дотримання таких методологічних принципів:
- системність (ПР-діяльнсть є системою, а не сукупністю механічно пов’язаних між собою прийомів, методів і процедур);
- адекватність (відповідність предмета, технологій ПР- діяльності меті і завданням органу влади);
- прогнозованість (відповідність змісту і результатів перспективній моделі розвитку регіону з урахуванням змін, що виникають у зовнішньому середовищі);
- гнучкість технології (зовнішнє середовище є змінним, оскільки на нього впливає багато факторів, тому ПР-діяльність супроводжується постійним технологічним переналагодженням, здійснюється на новому кваліфікаційному рівні) [134, с.188-189].
На думку французьких фахівців, формування позитивного іміджу органів державного управління можливе лише за наявності наступних передумов:
1. Політичні передумови. Лише при сильній і стабільній політичній владі можливе ефективне функціонування державного апарату. Факти свідчать, що хоча посилення виконавчої влади і є необхідною умовою, але ніяк не є умовою достатньою.
2. Фінансова передумова: побудова іміджу органів державного управління не можлива без плану її фінансового забезпечення.
Формування міцного позитивно-корпоративного іміджу в цілому коштує дорого, на першому