Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що від налагодженої комунікативної взаємодії органів державного управління з населенням залежить, великою мірою, інформованість та реакція громадськості щодо діяльності органів влади на місцях. Своєчасне поширення інформації, постійно діючий зворотний зв’язок з громадськістю, обмін інформацією є ознакою демократичного управління. Існує ціла низка причин, які породжують недовіру громадян до органів державного управління. Насамперед, так звані “технічні” причини, коли в органах державної влади відсутні структури й спеціалісти у сфері ПР, або ж вони є, але не спроможні роз’яснити, розтлумачити громадянам завдання своєї діяльності, своїх намагань, не в змозі адекватно представити характер і умови, в яких вони змушені працювати й вирішувати проблеми. Наступна причина – “культурно-історична”, зміст якої полягає в традиційно високому рівні політичної та соціальної активності українських громадян, їх недовірі як до державної влади в цілому, так і до органів державного управління зокрема.
“Організаційні” причини, пов’язані з недостатньою кількістю компетентних професіоналів, зумовили передусім перехід до нової моделі організації суспільства, зміну характеру роботи з громадськістю.
“Ресурсні” причини тісно зв’язані з недостатнім фінансуванням державної служби, відсутністю необхідної матеріальної і технічної бази, обмеженістю часових ресурсів [91, с.108].
Ці причини можуть бути вирішені на таких напрямах роботи ПР органів державного управління: інформування громадськості про прийняте рішення; вивчення громадської думки; аналіз громадської реакції на дії та вчинки посадових осіб і органів державної влади; забезпечення органів державної влади аналітичними матеріалами; формування позитивного корпоративного іміджу державного управління [101, с.429].
Повідомлення працівників ПР при цьому можуть бути:
1. позитивні, які створюються відомими журналістами та друкуються авторитетними джерелами, що висувають додаткові вимоги до якості цих матеріалів; політика користується популярністю у того прошарку громадськості, який у процесі спілкування здатний сформувати думку певної частини суспільства. Тобто виважену аналітику читають керівники підприємств, лідери на виробництвах, представники влади - люди, які досить незалежні в міркуваннях і постійно цікавляться політичним життям країни; аналітичні матеріали, надруковані у виданні, що мають авторитет незалежного джерела, можуть справляти вирішальний вплив на свідомість громадськості;
2. негативні, аналітика яких охоплює незначну кількість суспільства; пересічний громадянин, як правило, не читає таких матеріалів; ступінь впливу аналітичних статей прямо залежить від авторитету видання