Зв’язки з громадськістю у формуванні позитивного іміджу органів державного управління - яке тільки-но формується, також прагне збільшити свої прерогативи за рахунок різн...

Магістерська робота - Зв’язки з громадськістю у формуванні позитивного іміджу органів державного управління

яке тільки-но формується, також прагне збільшити свої прерогативи за рахунок різноманітних інститутів регулювання і потребує ефективних технологій взаємодії з органами державного управління та різними групами громадськості як національної, так і міжнародної [104, c.134]. Важливого значення під час здійснення комунікативних заходів громадськості з органами державного управління набуває ст.40 Конституції України: “ Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк” [1, с.141]. Для забезпечення практичної реалізації цього конституційного права 2 жовтня 1996 р. набрав чинності Закон України “Про звернення громадян” [5]. А виконання вищезгаданого Закону здійснюється органами державного управління відповідно до Указу Президента України “ Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування” від 7 лютого 2008 року [8]. Реалізація громадянами конституційного права на звернення є об’єктивним джерелом інформації про запити й сподівання населення щодо стану справ у соціально–економічному, політичному житті регіону, держави, надзвичайно важливим каналом прямого зв’язку з населенням, який допомагає об’єктивно оцінювати роботу органів виконавчої влади та усувати недоліки в їх роботі [102, с.452]. Докладніше проаналізуємо діяльність відділу роботи із зверненнями громадян Івано-Франківської обласної державної адміністрації, оскільки його статистичний матеріал віддзеркалює наслідки управлінського впливу державних органів влади на суспільство, і саме цей відділ є тим елементом зворотного зв’язку з громадськістю органів державного управління, від якого залежить імідж, репутація та авторитет органів державного управління в цілому. Загалом у 2008 році від жителів області та через органи влади вищого рівня до Івано-Франківської облдержадміністрації надійшло 7 968 звернень громадян, що на 4 140 звернень більше в порівнянні з 2007 роком. З них: на особистому прийомі зареєстровано 965 звернень, надійшло поштою – 7 003 звернення (див. додаток А). Протягом 2008 року громадянами у своїх зверненнях було порушено 8 питань (див. додаток Б ). Одним із основних питань, з яким звертались громадяни – питання соціального захисту – 1 861, що становить 22,9% від загальної кількості питань. Актуальними для громадян області залишаються питання надання одноразової матеріальної допомоги, призначення і виплата трудової та соціальної пенсій, допомоги на дітей. До важливих питань сільськогосподарської сфери належать виділення та паювання землі, фінансова підтримка агрокомплексу. У зв’язку з цим, 740 питань (9,1%) становлять питання сільського господарства.Залишається гострою проблема експлуатації, ремонту, надання та кредитування житла – 788 (9,7%), комунального та дорожнього господарства – 700 (8,6%). Значний приріст звернень громадян спостерігається у ІІ півріччі минулого року. Це пов’язано, в першу чергу із стихійним лихом, що мало місце в області 23-27 липня 2008 року. Відповідно, найбільше звернень до облдержадміністрації надійшло з питань подолання наслідків повені – 2 215 (27,3% від загальної кількості питань) (див. додаток В). Таким чином, упродовж 2008 року простежується тенденція до збільшення кількості питань у зверненнях громадян, пов’язаних з усіма аналізованими нами блоками, і можна припустити, що це є наслідком появи довіри громадськості до органів державної влади та управління у їх здатності вирішити проблеми громадян.

Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що від налагодженої комунікативної взаємодії органів державного управління з населенням залежить, великою мірою, інформованість та реакція громадськості щодо діяльності органів влади на місцях. Своєчасне поширення інформації, постійно діючий зворотний зв’язок з громадськістю, обмін інформацією є ознакою демократичного управління. Існує ціла низка причин, які породжують недовіру громадян до органів державного управління. Насамперед, так звані “технічні” причини, коли в органах державної влади відсутні структури й спеціалісти у сфері ПР, або ж вони є, але не спроможні роз’яснити, розтлумачити громадянам завдання своєї діяльності, своїх намагань, не в змозі адекватно представити характер і умови, в яких вони змушені працювати й вирішувати проблеми. Наступна причина – “культурно-історична”, зміст якої полягає в традиційно високому рівні політичної та соціальної активності українських громадян, їх недовірі як до державної влади в цілому, так і до органів державного управління зокрема.

“Організаційні” причини, пов’язані з недостатньою кількістю компетентних професіоналів, зумовили передусім перехід до нової моделі організації суспільства, зміну характеру роботи з громадськістю.

“Ресурсні” причини тісно зв’язані з недостатнім фінансуванням державної служби, відсутністю необхідної матеріальної і технічної бази, обмеженістю часових ресурсів [91, с.108].

Ці причини можуть бути вирішені на таких напрямах роботи ПР органів державного управління: інформування громадськості про прийняте рішення; вивчення громадської думки; аналіз громадської реакції на дії та вчинки посадових осіб і органів державної влади; забезпечення органів державної влади аналітичними матеріалами; формування позитивного корпоративного іміджу державного управління [101, с.429].

Повідомлення працівників ПР при цьому можуть бути:

1. позитивні, які створюються відомими журналістами та друкуються авторитетними джерелами, що висувають додаткові вимоги до якості цих матеріалів; політика користується популярністю у того прошарку громадськості, який у процесі спілкування здатний сформувати думку певної частини суспільства. Тобто виважену аналітику читають керівники підприємств, лідери на виробництвах, представники влади - люди, які досить незалежні в міркуваннях і постійно цікавляться політичним життям країни; аналітичні матеріали, надруковані у виданні, що мають авторитет незалежного джерела, можуть справляти вирішальний вплив на свідомість громадськості;

2. негативні, аналітика яких охоплює незначну кількість суспільства; пересічний громадянин, як правило, не читає таких матеріалів; ступінь впливу аналітичних статей прямо залежить від авторитету видання

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29