– якщо видання надто часто звинувачується у політичній заангажованості, обсяг його значно зменшується [48, с.312]. Важливим аспектом паблік рилейшнз завжди є персональний контакт державного службовця з громадянином [28, c.62]. Якщо по відношенню до пересічного громадянина з боку працівників органів державного управління виявляється упереджене, неввічливе ставлення, ці неприємні враження не знівелюються ніякими наступними позитивними повідомленнями, репортажами у засобах масової інформації. Модель етичної поведінки державного службовця в Україні відображена у ст.5 Закону України “Про державну службу”, якою передбачено: сумлінно виконувати службові обов’язки; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця [2, с.3-22.]. Діяльність паблік рилейшнз в органах державного управління не повинна бути зосереджена лише на повідомленнях результатів політичних рішень, а має сприяти формуванню нового ставлення до органів влади, інформувати громадськість про діяльність державних органів і не віддавати перевагу окремій партії при оприлюдненні повідомлень. Отже, якщо управлінець має на меті ефективне функціонування органу державного управління, він передусім повинен здійснити наступні заходи: створити умови, у яких би державні службовці могли вільно висловлювати свою думку; спрямовувати зусилля для вирішення проблемних ситуацій; оперативно оновлювати інформацію стосовно праці та інших питань; постійно й систематично оцінювати ефективність і дієвість комунікаційних повідомлень; сприяти утворенню зворотного зв’язку [135]. Комунікаційні повідомлення є енергетичним носієм органів державного управління [62, c.253-257]. Тому дуже важливо, щоб ця енергія використовувалася якомога ефективніше. Значущість енергетичного вертикального комунікаційного спілкування в організації набуває нового змісту. На думку К.Кіллена, лише третина повідомлень від адресантів знаходить свого адресата, керівник організації отримує лише 10% комунікаційного повідомлення, адресованого службовцями. У службовця нівелюється почуття належності до організації та відповідальності за справи. Крім того, неефективна комунікація викликає у службовця невизначеність та занепокоєння [126, с.105]. В сучасних умовах, які характеризуються докорінними перетвореннями в усіх сферах суспільного життя, зростає роль етичної культури державного службовця як важливого феномену й виду діяльності органу державного управління. Адже від того, який інформаційно-професійний простір створює навколо себе державний службовець, залежать у цілому зусилля державних органів влади [81, с.69]. Тому реформи в Україні вимагають нового типу державного службовця – компетентного, здатного вміло будувати комунікаційні контакти (відносини) з населенням. Налагодження комунікативних зв’язків є вкрай важливим у системі державного управління. Відсутність інформації про стан справ на закріплених ділянках роботи у працівників органів державної влади є одним із головних недоліків державного управління [20, с.35]. Отже, для досягнення ефективного комунікативного процесу в державному управлінні діяльність ПР органу державного управління повинна відповідати наступним методологічним принципам:
1. Системність. Діяльність працівника ПР включає систему апробованих прийомів, методів і процедур взаємодії з громадськістю.
2. Адекватність. Відповідність ПР-відділів органів державної влади потребам об’єкта соціального управління.
3. Мобільність. Можливість органів державного управління змінювати й коригувати напрямок роботи в умовах появи нових факторів та обставин [100].
Координація між ПР-відділами й іншими підструктурами органів державної влади може здійснюватися таким шляхом: чітким визначенням і розподілом функцій; реалізацією принципу “взаємної доповнюваності”, це коли ПР-відділ не дублює дії інших управлінських структур, а якісно їх доповнює; погодження планування й контролю; дотримання правил “паритетного управління” щодо діяльності різних структур органів державного управління [48]. Отже, одним з основних завдань, що постало зараз перед органами державної влади та управління є створення спеціальних підрозділів з упровадження ПР-технології, чітке визначення їх функцій, компетенції, а також відповідальність даних підрозділів та їх співробітників за здійснення зв'язків з громадськістю [66, с.30]. Для забезпечення системності у діяльності нових підрозділів необхідно окреслити низку завдань і заходів, реалізація яких сприятиме створенню комунікаційного ланцюжка між центральними, місцевими органами влади, ЗМІ та громадськістю:
- технічна забезпеченість нових підрозділів та ефективне використання державних інформаційних ресурсів;
- кадрове оновлення через проведення відкритого конкурсу на заміщення посад;
- підвищення вимогливості до керівників і спеціалістів новостворених підрозділів, розширення їх функціональних обов’язків;
- впровадження “нових технологій прозорості” з метою досягнення високого рівня довіри громадян до державної влади;
- забезпечення засобами інформаційної взаємодії зворотного зв’язку між адміністративним апаратом, управлінськими структурами й суспільством [100,с.464]. Слід зазначити, що для встановлення ефективної інформаційної взаємодії між органами державної влади та громадськістю необхідним є, передусім, її нормативне регулювання, прийняття низки законів, постанов, зокрема щодо адміністративних процедур, про доступ до інформації, про державні органи. На часі розвиток засад відкритості й прозорості, визначення реальних механізмів співпраці, залучення громадськості до процесів прийняття рішень, активізації інформування населення [76, с.32].
Зміцнення відносин між владою і суспільством дозволяє виробити більш досконалий політичний курс, посилити легітимність, відкритість і підзвітність структур державної влади, тим самим створюючи базу для реалізації головного принципу демократії – забезпечення більшої довіри громадян до влади [21, с.22].
Принцип відкритості влади повинен пронизувати усі напрямки діяльності органів державного управління. Комунікативна діяльність органів державного управління повинна здійснюватися на основі інформаційно-роз’яснювальної політики держави, в ході якої інтереси держави ставали б більш зрозумілими для громадян [63, с.127].
Таким чином, налагодження ефективного діалогу між владою та громадськістю забезпечує умови для демократичного розвитку як держави, так і суспільства. Діалог із суспільством створює міцну основу для прийняття політичних рішень, а внесок громадян використовується і цінується як один із засобів зміцнення державної політики. Застосування у процесі комунікативної діяльності форм і методів ПР якраз і має на меті підвищення ефективності комунікативної діяльності органів державного управління для створення принципово нових відносин між владою та громадянським суспільством,