Зокрема, ще в лютому 1948 р. інститут паблік рилейшнз (IPR), створений у Сполученому Королівстві Великої Британії, прийняв визначення: “Діяльність у галузі паблік рилейшнз – це планування і докладання зусиль, спрямованих на формування та підтримку добропорядних (бажаних) відносин між організацією і її громадськістю” [14, с.12]. У посібнику з паблік рилейшнз, видання 1971 р. (автор P.Леслі), наводиться ширше тлумачення даного поняття, а саме: паблік рилейшнз дає змогу установам та громадянам дізнаватися про те, що думають про них інші, та визначати, як зробити хороший взірець, знаходити шляхи втілення своїх задумів і забезпечувати позитивне уявлення про них у громадській думці [120, с.35]. У 1975 р. 65 основних лідерів паблік рилейшнз, вивчивши 472 різних визначень та підходів, прийняли єдине твердження, що віддзеркалювало сутність цього феномену. Результатом стало наступне формулювання: паблік рилейшнз є лінією зв’язку, розуміння, сприйняття і кооперації між організацією та громадськістю; включає управління проблемами або питаннями, визначає та підкреслює відповідальність управління перед суспільним інтересом; допомагає управлінню ефективно керувати змінами, що слугують передумовою для спонукання системи; передбачає тенденції; використовує дослідження, звук, техніку сполучення як його принципові інструменти [35, с.41].

У Мексиканській заяві, підписаній більш ніж 30 представниками національних і регіональних асоціацій паблік рилейшнз 11 серпня 1978 р. в м. Мехико наводиться таке визначення ПР: “Практика паблік рилейшнз – це творчий і соціально–науковий підхід до аналізу тенденцій, попередження наслідків, надання консультацій керівникам організацій і виконання запланованих програмних дій, що допомагають реалізації як інтересів організацій, так і громадських інтересів” [143, с.29].

Варто зазначити, що паблік рилейшнз як сфера діяльності виникає у США на початку ХХ ст. Розвиток паблік рилейшнз був зумовлений передусім потребами великого капіталу, який мав засвідчити етичне і шанобливе ставлення до громадських інтересів. Причиною стало тодішнє різке загострення напруженості між працедавцями і робітниками. Другою причиною розвитку паблік рилейшнз була необхідність пошуку нових способів просування товарів і послуг на ринок [145].

В американському суспільстві система ПР є інструментом одночасно влади, й інструментом її суспільного контролю [93, с.63].

Спеціалісти в галузі паблік рилейшнз із США підійшли до цього питання з двома визначеннями: паблік рилейшнз допомагає організації та її членам (громадськості) пристосовуватися одне до одного, та є зусиллям організації, спрямованих на кооперацію груп осіб.

Дослідженням феномену зв’язків з громадськістю велику увагу приділили американські вчені, такі як А.Сентер, Г.Брум, С.Катліп. На їх думку, “зв’язки з громадськістю – це функція управління, що сприяє налагодженню або підтримці взаємовигідних зв’язків між організацією та її громадськістю, від якої залежить її успіх чи невдача” [31, с.5]. Інший відомий американський науковець С.Блек стверджує, що діяльність у галузі паблік рилейшнз – це мистецтво й наука досягнення гармонії із зовнішнім оточенням на основі взаєморозуміння та достовірної і повної інформації. Він вважав зв’язки з громадськістю однією з функцій управління, яка сприяє встановленню та підтримці спілкування, взаємопорозуміння, прихильності та співробітництва між організацією та її громадськістю. Вона включає в себе вирішення різних проблем: забезпечення керівництва організації інформацією про громадську думку й надання йому допомоги в розробці відповідних заходів, забезпечення діяльності керівництва в інтересах громадськості, підтримання управлінців у стані готовності до різних змін шляхом своєчасного передбачення тенденцій, використання досліджень та відкритого спілкування як засобів діяльності [15, с.15-16]. Т.Лебедєва зазначає, що феномен розвитку паблік рилейшнз за океаном і у Франції можна символічно порівнювати з парадоксом розвитку кінематографа, який вбирає явища ідей громадської думки, корпоративної практики і французької громадської думки минулого; вони тільки в США оформлюються у сферу виробництва корпоративної інформації і поширення процесів корпоративної комунікації у глобальних масштабах [33, с.46].

Європейська наукова думка стосовно поняття “паблік рилейшнз” набула свого розвитку після Другої світової війни. Одним із перших почав досліджувати паблік рилейшнз француз Ф.Буарі. Зміст його досліджень базується на тому, що зв’язки з громадськістю відіграють важливу роль у схемі консалтингу, системі менеджменту та визначенні ПР як “стратегії довіри” [17, c.43].

Р.Харлоу в результаті своїх досліджень пропонує таке визначення ПР: паблік рилейшнз – це одна з функцій управління, яка сприяє становленню та підтриманню процесу спілкування, взаємопорозумінню, прихильності й співробітництву між організацією та громадськістю. Вона передбачає вирішення різних проблем: забезпечення керівництва організації інформацією про громадську думку і надання йому допомоги в розробці відповідних заходів, забезпечення діяльності керівництва в інтересах громадськості, підтримання управлінців у стані готовності до різних змін шляхом своєчасного прогнозування тенденцій, використання досліджень та відкритого спілкування як засобів діяльності [118, c.16].

Іншим визнаним теоретиком ПР в Європі, зокрема у Франції, є М.Матр. Він настільки ґрунтовно дослідив ПР, що зміст його положень став основою Афінського кодексу професійної етики ПР; М.Матр розробив також власну схему адаптації американських ПР до потреб європейського співтовариства. Його дослідження ПР ґрунтується на поведінці, способі передавання інформації, на взаємному розумінні між групами, інтереси яких зачіпаються [17].

Таким чином, значення ідей Р.Харлоу, М.Матра і Ф.Буарі полягає в тому, що у їх визначеннях паблік рилейшнз складові елементи зв’язків з громадськістю не ототожнюються з рекламою і пропагандою.

Культурний характер зв’язків з громадськістю вивчали М.Кольєр і М.Томас. Цей характер ПР