Одним із дієвих засобів у формуванні позитивного образу органів державного управління має стати концептуально новий системний підхід, згідно з яким рішення органів державної влади стосовно важливих проблем повинні ґрунтуватися не тільки на особистих поглядах та власному досвіді управлінців, а також на науково зваженій думці науковців; аналізі громадської думки; моделюванні прогнозу соціальної поведінки населення; досягненні порозуміння між громадськістю та органами державної влади. Застосування у процесі комунікативної діяльності форм і методів ПР має на меті спонукати населення до активного громадянського інтересу стосовно державних справ. Це повинно виявлятись у виконанні свого громадянського обов’язку на виборчій дільниці й у вимогах до органів державного управління звітувати перед своїми громадянами про наміри у використанні бюджетних коштів, реакції на події у світі, участі в громадських об’єднаннях, участі в розробці державних програм. Таким чином, виникає не тільки нова комунікативна парадигма в теорії державного управління, а й нова дослідницька стратегія, яка передбачає теоретичні та емпіричні дослідження ефективності інформаційно-комунікативної діяльності органів державної влади та управління. На підставі здійсненого аналізу досліджуваної проблеми варто внести ряд пропозицій щодо формування в Україні ефективного інституту паблік рилейшнз (зв'язки з громадськістю) в системі державного управління:

1. Комітету з державного будівництва і місцевого самоврядування Верховної Ради України, Державному комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України спиратися на науково розроблену і науково обґрунтовану концепцію комунікативної діяльності органів державного управління з населенням з метою формування позитивного іміджу органів влади в Україні. Така концепція має ґрунтуватися на осмисленні, передусім, потреб громадянського суспільства, на вивченні законів комунікативного інформаційного процесу, на визначенні загальнонаціональних пріоритетів.

2. Створити в структурі Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України підрозділи з розробки та управління комунікативною стратегією, укомплектувавши їх висококваліфікованими кадрами, які мають позитивний досвід управління комунікативною сферою. Основними завданнями такого управління мають бути: проведення ґрунтовного аналізу досліджень громадської думки, аналізу стану зв’язків з громадськістю, довіри до влади як основного елементу легітимності, прогноз соціальної поведінки населення і т.п. За одержаними результатами розробити рекомендації, виробити конкретні пропозиції щодо інформаційно-роз’яснювальної діяльності цих владних інститутів. .

3. Для забезпечення двостороннього характеру зв'язків суб'єктів державного управління з громадськістю і подальшого розвитку ефективних механізмів соціального зворотного зв'язку необхідне постійне вивчення громадської думки, яке повинно включати проведення соціологічних, психологічних, економічних досліджень з метою вироблення на основі їх результатів стратегічних програм роз'яснення та пропаганди урядових заходів в масовій свідомості, що сприятиме підняттю престижу органів державної влади і поступовому поверненню довіри громадян до органів державної влади та управління в цілому.

4. Запровадити європейську модель державного управління, яка ґрунтується на принципах відкритості і прозорості, поєднує елементи децентралізації і централізації, забезпечує максимальне залучення громадськості в управління і сприяє оптимізації інформаційно-роз’яснювальної політики держави, створюючи при цьому позитивний імідж органів державної влади.

5. Ширше використовувати в комунікативній діяльності органів державного управління сучасні інформаційні технології, якими є форми і методи паблік рилейшнз. Це уможливить процес створення позитивного іміджу органів державної влади та управління. 6. Закріпити відповідні положення у Законах України: “Про інформацію”, “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”.

7. Професійна підготовка спеціалістів по зв'язках з громадськістю в органах державної влади повинна отримати самостійне місце в системі вищої школи України.

Всі ці заходи, на нашу думку, сприятимуть налагодженню ефективного громадського діалогу, безперервного процесу взаємодії між громадськістю і органами державного управління, що забезпечить умови для демократичного розвитку як держави, так і суспільства. Зрештою, йдеться про партнерство в державному управлінні, взаємну зацікавленість при впровадженні управлінських рішень, відповідальність та зваженість у розробці публічної політики. Влада і народ мають бути спільно зацікавлені у розв’язанні нагальних проблем українського соціуму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Джерела

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – С.141.

2. Закон України Про державну службу // Законодавство України про державну службу. – Х.: Ксилон, 2001. – 172 с.

3. Закон України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні / Закони України. – К.: Ін-т закон. Верховної Ради України, 1996. – Т 4. – 339с.

4. Закон України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації // Відом. Верховної Ради України. – 1997. - № 49. – С.299.

5. Закон України Про звернення громадян / Закони України. – К.: Ін–т закон. Верховної Ради України, 1996. – Т 11. – 350 с.

6. Закон України Про інформацію / Закони України. – К.: Ін-т закон. Верховної Ради України, 1996. – Т 4. – 340 с.

7. Закон України Про Національну програму інформатизації // Відом. Верховної Ради України. – 1998. - № 27-28. – С.181.

8. Про