для промисловості, яка вимагала формування сприятливого образу (іміджу) в очах громадськості. Ця потреба створення паблік рилейшнз стала більш ніж необхідною, коли журналісти Л. Стефенс і Ю. Сінклер оприлюднили жорсткі картинки ділової практики підприємницьких фірм. Великий бізнес та експлуатація службовців стали тотожними [145].
Шостим системним поняттям паблік рилейшнз є корпоративні відносини. Звичайно, прес-агенту не достатньо змінити думку громадськості про "великий" бізнес. Фактично неправда та перекручення вимагали суттєвих змін у напрямках діяльності та у змісті роботи організації з метою зберегти власний позитивний імідж.
Одним із перших, хто спробував змінити цей негативний спільний образ (імідж), був журналіст I. Лі. Однак ще потрібно багато чого включити у його роботу, щоб вважати його першим реальним фахівцем у сфері паблік рилейшнз [31, с.124].
Сьомим системним поняттям паблік рилейшнз є урядова комунікація.
Урядові паблік рилейшнз. Вперше урядом США стали публічно використовуватися паблік рилейшнз, коли Сполучені Штати брали участь у Першій світовій війні. Тоді президент США В.Вільсон звернувся до головуючого військового комітету Г.Кріля із проханням виставити на продаж облігації компанії "Liberty Bonds" для того, щоб переконати американських людей у необхідності фінансування війни та участі нації в ній. Після Великої депресії та Другої світової війни паблік рилейшнз почали відновлювати свою активність. Промисловість і уряд відчули потребу представляти свою діяльність громадськості.
У 1980 р. Департамент праці доповідав, що 143 тис. осіб були зайняті у сфері паблік рилейшнз. Крім наявних більше 100 фірм, які займалися паблік рилейшнз, кожна державна та приватна установи мали у своєму штаті подібні за змістом роботи структури [23, с.136].
Незважаючи на досить серйозні традиції, офіційно визнану ефективність технологій ПР у побудові ефективної комунікації, до нашого часу в науковому світі не вщухають дискусії про право ПР на самостійне існування в якості окремого виду людської діяльності, не кажучи вже про право на життя ПР як науки [110, с.17].
В Україні відчувається потреба в оволодінні методами паблік рилейшнз, діяльності, спрямованої на забезпечення інформаційного висвітлення управлінських рішень у системі державного управління.
Сьогодні, коли методи впливу на громадську думку стали різноманітними й витонченими, запрошення досвідчених фахівців із зв'язків з громадськістю для постійних консультацій, а то й на високі посади в урядовому апараті стали необхідністю і є не менш пріоритетним завданням, аніж, скажімо, подолання кризових явищ в економіці держави [94, с.318]. Паблік рилейшнз – це різновид, а також засіб встановлення двостороннього зв'язку між інституціями державного управління та суспільством, які в останні роки стали більш професійними і поважними. Однак вони стикаються з деякими протиріччями ще з початку їх створення. Більшість протиріч випливає з невизначеності поняття паблік рилейшнз [46, с.65].
У громадській думці часто ототожнюється паблік рилейшнз та рекламування [130].
Саме тому інноваційна комунікативна технологія ПР та її важливий аспект – паблісіті, що потрапили до сфери людських потреб українського суспільства, мають бути адаптовані відповідно до менталітету, традицій та національної ідеї нашої держави [89, с.306].
Відомо, що реклама – важлива складова програми з економічного розвитку, проте успіх приходить саме завдяки зв'язкам із громадськістю [16, с.48].
Як специфічна функція управління ПР пропонують багатоаспектну діяльність з реалізації своїх цілей, і незалежно від того, в якій сфері вони реалізують свої завдання – у бізнесі, в органах державної чи місцевої влади, у соціальній сфері або в міжнародних відносинах, вони володіють низкою власних концептуальних функцій, які можна розглядати як особисті функції управління [111, с.139].
Ми вже пересвідчились у значущості юристів та економістів у сучасному суспільстві, далі черга за спеціалістами з паблік рилейшнз. Саме вони дадуть змогу перейти від монологу до діалогу у відносинах населення і владних державних структур. Тільки вони зможуть донести до населення важливість того чи іншого закону, знайти в суспільстві підтримку тих чи інших політичних рішень. Адже в демократичному суспільстві неможливі будь-які суттєві зміни без вивчення громадської думки й погодження з громадянським суспільством [46, с.101]. Варто зазначити, що сучасні погляди вітчизняних і західних дослідників мають досить помітні особливості щодо соціальної ролі паблік рилейшнз. Мова йде про ПР як процес координації інформаційних потоків, спрямованих на громадськість, та їх зворотний зв’язок; інакше кажучи, якого змісту набувають ПР у практичному застосуванні: симетричного чи асиметричного [35]. У наш час помітного поширення набули чотири основні функції паблік рилейшнз:
1. Функція “паблісіті” відома давно. ПР розглядаються як фахова система, коли метою спеціалістів є просування організації, створення її сприятливого образу будь-яким можливим способом. Прикладом застосування такої моделі сьогодні можна вважати рекламу. Звичайно, подібна робота, як правило, створює асиметричну модель і обмежується односторонньою комунікацією з громадськістю. Однак зрозуміло, що в цьому випадку організація далеко не завжди прагне висвітлити справжній стан справ.
2. Інформування громадськості. Ця модель суттєво відрізняється від попередньої, оскільки головною метою є надання громадськості правдивої і точної інформації. Проте і в цьому випадку зв'язки з громадськістю залишаються асиметричними, односторонніми. Таку модель ПР сьогодні використовують переважно державні установи, акціонерні товариства. Фахівці зв’язків із громадськістю є своєрідними “власними кореспондентами” цих установ і самі визначають тип інформації, вартий уваги населення.
3. Двостороння асиметрична функція. По-перше, тут мається на увазі використання досягнень соціальних наук у відстоюванні інтересів організації. По-друге, в даному випадку використовується зворотний зв'язок (опитування суспільної думки, фокус-групи, інтерв'ю), який необхідний, щоб спланувати ПР-кампанію, з метою заручитися підтримкою лідерів думок. У цій ситуації зв'язок із громадськістю використовується для того, щоб переконати публіку або