Ставлення населення до соціальних інститутів

Як визначається низкою науковців, однією із нагальних умов ефективного функціонування соціальних інститутів (в першу чергу інститутів влади) є забезпечення легітимності їх статусу в очах громадян. На сьогодні найбільш поширеним в політичній науці є визначення легітимності як сукупності позицій і настанов індивідів та соціальних груп з приводу влади, інших соціальних інститутів. Легітимність сприяє виконанню політичною владою таких її функцій як визначення напрямку політичного і економічного розвитку, його цілей та забезпечення консолідації суспільства довкола них.

Щоб забезпечити необхідний рівень легітимності владні структури, інші соціальні інститути використовують достатньо широкий спектр політичних засобів. Загальною умовою ефективності легітимізації є відповідність уявлень, що створюються соціальними інститутами цінностям конкретної соціальної (у тому числі територіальної) спільності та правилам організації суспільних зв’язків відносно соціальних інститутів.

Певне уявлення про сучасний рівень легітимності тих або інших організацій інститутів та політичних діячів може дати розподіл відповідей респондентів на запитання анкети про довіру та задоволеність їх діяльністю.

Табл. 2.1 Розподіл відповідей респондентів на питання анкети “Скажіть будь ласка, якою мірою Ви довіряєте перерахованим нижче організаціям, суспільним інститутам, окремим державним діячам”.

|

Повністю або скоріше довіряю | Повністю або скоріше не довіряю | Важко відповісти

Засоби масової інформації |

Збройні сили | 61% | 29% | 10%

Релігійні організації | 41% | 40% | 19%

Правосуддя | 31% | 61% | 8%

Міліція | 29% | 65% | 6%

Профспілки | 27% | 48% | 25%

Виконавча та законодавча влада (районний та міський рівень) | Голова держадміністрації району (мер міста) | 30% | 46% | 24%

Районна (міська) рада | 25% | 44% | 31%

Виконавча та законодавча влада (обласний рівень) | Голова держадміністрації області | 23% | 47% | 30%

Обласна рада (ВР Криму) | 16% | 44% | 40%

Центральні органи влади та посадові особи | Президент України | 20% | 66% | 14%

Прем’єр-міністр | 17% | 64% | 19%

Голова ВР | 14% | 63% | 23%

ВР України | 12% | 73% | 15%

КМ України | 11% | 73% | 16%

Як можна побачити з табл. 2.1, перше місце за рівнем довіри посідають засоби масової інформації. Саме у відношенні до цього соціального інституту близько 60 відсотків респондентів обрали такі варіанти відповідей як “повністю довіряю” та “скоріше довіряю”. Традиційно велика кількість опитаних (61%) висловила свою довіру до збройних сил України. Більш ніж 40 відсотків опитаних заявили про це у відношенні до релігійних організацій.

Наступним “ешелоном” соціальних інститутів, які користуються довірою мешканців країни, виступають силові структури держави. Про довіру до міліції та правосуддя заявила майже третина опитаних Як можна побачити, достатньо високим рівнем довіри користується такий соціальний інститут як профспілки.

Звертає на себе увагу той факт, що, за даними дослідження, респонденти найменшою мірою довіряють інститутам влади. В першу чергу це торкається влади центральної. За даними опитування, лише від 12 до 20 відсотків респондентів визначили свою довіру до органів центральної влади та вищих посадових осіб. Більшим рівнем довіри відзначилася обласна та районна (міська) влада.

Ці особливості у ставлення населення до органів державної влади та вищих посадових осіб певною мірою підтверджуються розподілом відповідей респондентів на питання про задоволеність їх діяльністю (табл.2.2). Як можна побачити, респонденти найбільшою мірою задоволені діяльністю керівників держадміністрацій району та області. Найменші показники за цим параметром отримали Кабінет Міністрів та Верховна Рада.

Табл. 2.2 Розподіл відповідей респондентів на питання “Якою мірою Ви задоволені діяльністю …” |

Повністю чи скоріше задоволений | Зовсім або скоріше не задоволений | Важко відповісти

Голови держадміністрації району (мер міста) | 26% | 21% | 53%

Голови держадміністрації області | 19% | 21% | 60%

Президента України | 14% | 31% | 55%

Прем’єр-міністра | 13% | 27% | 60%

Голови ВР | 9% | 25% | 66%

Кабінету Міністрів | 7% | 30% | 63%

Верховної Ради | 7% | 32% | 61%

Засоби масової інформації. Розглянемо ставлення респондентів до ЗМІ. Як вже відзначалося, найбільшою довірою у опитаних користується саме цій соціальний інститут. Про це заявили близько 60 відсотків респондентів. За даними дослідження, серед різних типів ЗМІ за рівнем довіри лідирує телебачення. Більш ніж 64% респондентів довіряє цьому інформаційному засобу. Наступне місце посіло радіомовлення. Довіру до нього висловив 61 відсоток респондентів. За даними опитування, пресі довіряє 56 відсотків тих, хто взяв у ньому участь.

Порівнюючи ці дані з результатами попередніх досліджень необхідно відзначити, що найбільшою довірою засоби масової інформації користувалися в грудні 1997 року. Потім довіра до цього соціального інституту поступово знижувалася і найменші цифри по цьому показнику датуються червнем 1998. За наступні шість місяців довіра до цього соціального інституту дещо зросла.

Загалом, зниження довіри до ЗМІ за цей період можна пов’язати із достатньо активною позицією деяких періодичних видань та радіо- телеканалів на протязі передвиборної кампанії 1998 року. Як можна було побачити, низка газет дещо відійшла від ролі “незалежного спостерігача” та достатньо активно брала участь у тих або інших передвиборних заходах.

Здається враження, що одним із головних чинників зниження довіри як до різних видів регіональних, так і до центральних ЗМІ стали значна кількість відверто “замовлених” матеріалів статей та передач і розповсюдження інформації про залежність ЗМІ від тих або