інших політичних кіл. Це доповнюється рядом судових справ щодо одних періодичних видань та закриттям інших.
Як можна побачити з табл. 2.3, з жовтня 1998 по березень 1999 року спостерігалася певна динаміка у зміні відношення населення до різних типів ЗМІ. В першу чергу, це стосується ставлення респондентів до телебачення та радіомовлення. За даними дослідження, за цей період довіра до них зросла на 4 -5%. Звертає на себе увагу те, що це зростання відбулося за рахунок тих респондентів, які не визначилися в попередні опитування. У зв’язку із цим можна сказати, що це зростання довіри пов’язане не стільки із зміною образа цих засобів масової інформації в громадській свідомості, скільки із їх активізацією в ході передвиборної кампанії.
Згідно з опитуванням не змінилася кількість респондентів, які довіряють пресі. Проте спостерігалося зростання обсягу тих хто заявляє про недовіру до цього соціального інституту.
Табл.2.3 Динаміка змін у рівні довіри респондентів до засобів масової інформації. |
Повністю або скоріше довіряю | Повністю або скоріше не довіряю | Важко відповісти
10/98 | 12/98 | 03/99 | 10/98 | 12/98 | 03/99 | 10/98 | 12/98 | 03/99
Телебачення | 59% | 61% | 64% | 28% | 28% | 29% | 13% | 11% | 7%
Радіомовлення | 57% | 57% | 61% | 29% | 29% | 28% | 14% | 14% | 11%
Преса | 55% | 58% | 56% | 32% | 32% | 36% | 13% | 10% | 8%
Аналізуючи соціально-демографічні особливості тих респондентів, які довіряють ЗМІ, слід виокремити декілька тенденцій. По-перше, слід зазначити, що набагато вищим виявився рівень довіри в центрі та півночі країни. Тут виокремлюються великі міста та села. У відношенні до мешканців сільської місцевості це можна пояснити тим, що ЗМІ залишається майже єдиним зв’язком з “великим світом”. До того ж в сільській місцевості не знайшли такого відображення скандали довкола тих або інших ЗМІ, якими була багата передвиборна кампанія - 98.
По-друге, звертає на себе увагу те, що можна досить чітко виокремити ті вікові групи, в яких засоби масової інформації викликають найбільшу довіру. Так, набагато частіше такі варіанти відповіді як “повністю” або “скоріше довіряю” обирають представники двох вікових груп: до 35 та після 56 років. За соціальним статусом – це, в першу чергу, пенсіонери, та студенти.
По-третє є певні відмінності у особливостях громадської думки стосовно преси і телебачення та радіомовлення. Цим видам довіряють дещо різні аудиторії. Це стосується освітньої ланки: виявилося, що найбільший освітній рівень є притаманним тим респондентім, які визначили довіру до радіомовлення, а найменьший – телебачення.
З іншого боку, певні відмінності спостерігалися і за типом населеного пункту. Дещо частіше про свою недовіру до преси та телебачення заявляють опитані з Києва та невеликих міст. На противагу цьому, більшим рівнем довіри до телебачення відзначилися мешканці сільської місцевості. Для мешканців великих місць певною довірою користуються друковані періодичні видання. Здається враження, що тут головну роль відіграє місцева преса. Достатньо стабільним джерелом неупередженої інформації для мешканців крупних міст служить також радіомовлення.
Довіра до силових структур держави (збройні сили, правосуддя та міліція), профспілок та релігійних організацій. Після ЗМІ наступним, за рівнем довіри, “ешелоном” соціальних інститутів виступають силові структури держави, профспілки та релігійні організації. Згідно із попередніми дослідженнями рівень довіри до них за останні 6 місяців значною мірою коливався. Певне уявлення про це дає табл. 2.3.
Табл.2.4 Динаміка зміни рівня довіри респондентів до таких соціальних інститутів як збройні сили, релігійні організації, правосуддя, міліція, профспілки. |
Повністю або скоріше довіряю | Повністю або скоріше не довіряю | Важко відповісти
10/98 | 12/98 | 03/99 | 10/98 | 12/98 | 03/99 | 10/98 | 12/98 | 03/99
Збройні сили | 51% | 56% | 61% | 29% | 26% | 29% | 20% | 18% | 10%
Релігійні організації | 37% | 36% | 41% | 34% | 36% | 40% | 29% | 28% | 19%
Правосуддя | 27% | 27% | 31% | 57% | 61% | 61% | 16% | 12% | 8%
Міліція | 22% | 27% | 29% | 64% | 63% | 65% | 14% | 10% | 6%
Профспілки | 23% | 25% | 27% | 44% | 44% | 48% | 33% | 31% | 25%
Розглянемо особливості ставлення респондентів до збройних сил України. Як вже відзначалося, збройні сили традиційно відносяться до тих соціальних інститутів, які користуються найбільшою довірою. Як свідчить табл. 2.3 цей за останні 6 місяців цей рівень зріс на 10 відсотків. Це відбулося за рахунок визначення тих респондентів, які в ході попередніх опитувань вибрали такий варіант відповіді як “важко відповісти”.
За даними опитування, респонденти які заявили про довіру до цього інституту - це, в першу чергу, похилого віку. Близько 67% пенсіонерів (при середньому 60.8%) заявили про часткову або повну довіру до нього. На противагу 33.6% респондентів до 35 років (при середньому – 28.5%) обрали такі варианти відповіді як “повністю” або “скоріше не довіряю”.
Звертає на себе увагу кореляція між довірою до збройних сил та рівнем доходу (матеріального стану). Дещо частіше про довіру заявляють респонденти з нищим рівнем матеріального стану. Як виявляється, більшою довірою цей соціальний інститут користується в центральних регіонах країни, особливо, в сільській місцевості.
Значно частіше про довіру до збройних сил