Соціальна сирота – це дитина , яка має біологічних батьків , але вони з певних причин не займаються вихованням дитини і не турбуються про неї.У таких випадках дітьми опікується держава.

Таким чином, до категорії дітей , що залишилися без опікунства батьків , належать діти, в яких батьки: померли;позбавлені батьківських прав; обмежані в батьківських правах; визнані такими , що зникли безвісті; недієздатні; відбувають покарання у виправних колоніях; Звинувачуються в здійснені злочину і перебувають під охороною; ухиляються від виховання дітей; відмовляються забрати дитину з лікарні , соціальних закладів, де дитина перебувала тимчасово.

Проблема соціального сиріцтва є на сьогодні нагальною для багатьох країн світу.У нашій країні можна виділити три причини дитячого сиріцтва.Перша полягає в тому , що батьки ( частіше мати) добровільно відмовляється від неповнолітньої дитини.Найчастіше це відбувається при народжені дитини.Друга причина пов’язана з позбавленням батьківських прав з метою захисту інтересів дитини.В основному це відбувається в неблагополучних сім’ях.Таке рішення виносить суд , і оформляється спеціальний юридичний документ.

Третя причина- це смерть батьків .До цієї групи можуть бути включені й ті діти , які втратили батьків у період хаотичної міграції чи військових дій.

У коному випадку держава передусім піклується про те, щоб зберегти для дитини сім’ю і запобігти її передачі до виховання в державні заклади.Дитина котра втратила батьків –це особливий трагічний світ.Потреба мати батька і матір –найсильніша природня потреба.Тому, якщо збереження для дитини сім’ї є неможливим , то перевага надається пошуку для неї нової сім’ї.

Піклування про дітей –сиріт здійснюється двома шляхами : усиновленням або передачею на державне утримання.Дитина може бути направлена в дитячий притулок , будинок дитини, в тимчасову сім’ю, школу-інтернат.

Тимчасове усиновлення можливе за наявністю у батьків , що всиновлюють , психолого –педагогічної підготовки.Послуги оплачуються державою.Термін перебування дитини в такій сім’ї зараховується батькам як стаж роботи.Дитина про живає в будинку тимчасових батьків від кількох місяців до кількох років.

Визначають такі функції соціального педагога під час взаємодії з прийомними сім’ями:

підбір сімейних пар;

навчання батьків;

патронування їх діяльності з питань навчання і виховання дітей.

При цьому соціальний педагог повинен узгоджувати свої дії з лікарем, психологом, дефектологами та іншими спеціалістами.

Всю соціально-педагогічну діяльність можна поділити на кілька етапів:

Перший етап . Пошук батьків , які б бажали усиновити дитину.Вони подають заявку в якій вказують прізвище . ім’я , по-батькові, адресу проживання домашній телефон , наявність своїх дітей , стать і вік дитини , яку хочуть всиновити, можливо дефекти здоров’я дитини , термін контакту з дитиною.На цьому етапі соціальний педагог виконує інформаційну функцію.

Другий етап. Заповнення анкети, в які батьки формулюють особистісну самооцінку, описують історію сім’ї , характеризують власний стиль життя, релігійну приналежність , стан здоров’я подружжя , матеріальні умови, мотиви прийому дитини тощо.Таким чином розпочинається попередня діагностика майбуутньї опікунської сім’ї.

Третій етап.Перше відвідання сім’ї , притулку , дитячого будинку або іншого закладу, де перебуває дитина , яку мають усиновити.На цьому етапі соціальний педагог виконує посередницьку функціюміж дитиною і її майбутньою сім’єю.

Четвертий етап .Передбачає поглиблене вивчення сім’ї та найближчого оточення.Соціальний педагог виявляє педагогічний клімат сім’ї , наявність шкідливих звичок та інші характеристики.Потім соціальний педагог обстежує найближче оточення: сусіди, колеги по роботі, друзі.

П’ятий етап .Попередній вступний курс навчання майбутніх батьків.Проводяться теоретичні заняття , на яких батьки знайомляться з правовими осовами усиновлення , психологічними особливостями відповідного віку. Педагогічними чинниками сімейного впливу тощо.Практичне стажування впродовж 2-3 днів передбачає знайомство з тим закладом в якому перебуває дитина.Соціальний педагог виконує навчальну функцію.

Шостий етап.Передача дитини в нову сім’ю.З цього моменту соціальний педагог виконує функцію патронатуРозпочинається етап адаптації дитини в нових умовах , а це передбачає проблеми як для дитини , так і для батьків та найближчого оточенняСоціальний педагог допомагає виявити причини кризових явищ , намітити програмудій з метою їх подолання і запобігає можливій відмові батьків від прийнятої дитини.

Тестові завдання

1.Дайте визначення поняттям : „ сирота „ та „соціальна сирота”

2.Вкажіть три найпоширеніші причини дитячого сиріцтва в Україні .

3.Зазначте функції соціального педагога , соціального працівника щодо роботи з прийомними сім’ями.

4.Коротко охарактеризуйте кожен з етапів соціально-педагогічної діяльності соціального педагога в даному напрямку.

Домашнє насильство.

Види домашнього насильства та їх класифікація.

Сьогодні ми вже всі добре знаємо про існування такого ганебного та досить, на жаль, поширеного явища , як насильство в сім’ї.Прийнято Закон України „ Про попередження насильства в сім’ї” , суспільство робить багато для подолання домашнього насильсва , але часто його важко розпізнати.

За оцінками Світового Банку , в індустріально розвинутих країнах загальний показник смертності жінок у віці 15-44 років –19% , що припадає на згвалтування та насильство в сім’ї.Це означає , що кожна п’ята жінка вмирає у цьому віці від травм і хвороб , спричинених актами насильства.

У США 40% жінок є жертвами знущань, а в Японії – 59% жінок стають жертвами насильства з боку партнерів.

В Індії та Шрі-Ланці кожного року більш ніж 5 тис. Жінок стають жертвами через спадок.

За даними статистики , кожного року 60 млн. Жінок у світі передчасно гинуть через різні форми знущань і насильства.

У 2001-2002 роках було проведено соціологічне дослідження у 9 країнах СНД.Дослідники цікавилися рівнем обізнаності населення про насильство в сім’ї і сексуальні домагання на робочому місці , а також їх висвітлення у засобах масової інформації .Було опитано 8 осіб.

Виявилось ,