Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ВІД СОЦІАЛЬНОГО СТАНУ ДО СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ

ВІД СОЦІАЛЬНОГО СТАНУ ДО СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ

(МАЛИЙ БІЗНЕС І СУСПІЛЬСТВО)

Майбутнє українського суспільства залежить від дієвості суб’єктів суспільного життя, які беруть активну участь у державотворчих процесах. Сучасність постає перед нами з низкою проблем щодо подальшого розвитку та діяльності різноманіт-них соціальних груп та утворень у суспільстві. Їх партнерська взаємодія та співробітництво стає все більш впливовим гарантом процвітання народу і розвитку держави. Але існують чинники, що гальмують реалізацію активності соціальних угрупувань, які б могли розкрити свій потенціал вже найближчим часом.

Якщо взяти наступний механізм соціальний стан – потреба – інтерес – мотив – соціальна дія, то треба приділити увагу особливостям його розвитку у соціаль-них системах, що трансформуються. Незавершені процеси структурізації сучасного суспільства суттєво впливають на останній ланцюг цього механізму. В цих умовах соціальна дія /розуміємо її в класичному Веберовському тлумаченні/ може і не виражати дійсних потреб та інтересів певної соціальної групи, не бути відображенням соціального стану групи або індивіда.

В період зміни соціальних, політичних, економічних форм суспільного буття та свідомості, так би мовити інерційне функціонування традиційно дієспроможних соціальних інститутів завжди іде поруч з повільною адаптацією, ідентифікацією та самоідентифікацією будь-якої соціальної групи в новій соціальній структурі. Соціальна дія суб’єктів, що лежить в основі процесів інституціоналізації нових суспільних відносин, залежить від того місця, яке вони займають в соціальній струк-турі. Під інституціоналізацією розуміємо організаційне оформлення тієї чи іншої соціальної діяльності або комплексу соціальних дій.

Соціальна дія є продуктом не стільки спонтанної ірраціональної поведінки суб’єктів життєдіяльності суспільства, скільки, насамперед, їх раціонального вибору. Але яке місце в суспільстві займають ті суб’єкти, які на сьогоднішній день є його головними діючими силами? Невизначеність соціального стану породжує проблему соціальної ідентифікації суб’єкта, його вибору раціональних принципів поведінки. Як повинна відбуватися ідентифікація групи в неусталеній соціальній структурі? Це питання є одним із головних для визначення характеру поведінки, яку можна назвати соціально орієнтованою.

Деякі дослідники (наприклад, Н.І.Лапін [1]) говорять про те, що швидкими тем-пами формуються групи інтересів, в які вливаються ті, хто свідомо артикулює інтереси цієї групи та відносить себе до неї за об’єктивними критеріями (професійна діяльність, рівень доходу та інш.). Таким чином завдяки практичним діям цих суб’єктів відбувається інституціоналізація певного соціального утворення. Підприєм-ці є одним з найбільш активних соціальних угруповань в українському суспільстві, але їх соціальна зрілість ще не досягла високого рівня.

Які ж групи можна вважати соціально зрілими? До таких можно віднести групи, які мають: достатню згуртованість або спільну ідентичність, що перетворює їх у реальних агентів соціальної дії; спільне уявлення про специфіку будування співтовариства, а отже, і про своє положення в цій структурі; про найкращий і найгірший свій стан, але у своїй діяльності керуються засадами, які властиві даній групі, а не іншій.

Як відомо, соціально-економічна активність громадян в ринкових умовах реалізується, насамперед, в приватному бізнесі. Мале підприємництво та бізнес-діяльність взагалі стали невід’ємними складовими сучасного українського суспільства. Прошарок людей, які займаються бізнесом в малих об’ємах товарообігу, становить зараз одним із основних джерел забезпечення соціально-економічної активності населення [3]. Ці реальні групи можна віднести до середніх слоїв, які залежать від позиції держави та ситуації на ринку, але які взмозі відносно легко адаптуватися до всіх не дуже глобальних змін в суспільстві. Вони мають специфічну субкультуру відносин, ставлення до влади та державної політики. Особливість їх діяльності складають тісні стосунки з пересічними громадянами та малозабезпеченими, яких на Україні, за даними соціологічних опитувань, більшість.

За значенням малий бізнес можна вважати одним із головних чинників зниження соціальної напруги між владою та найбільш уразливими прошарками населення, відтворення середнього класу та становлення соціальної структури в нових ринкових умовах [2]. Аналіз реальної ситуації, яка склалася на Україні в галузі приватного підприємництва, стосунків між підприємцем, як виробником національного багатства, владою та суспільством стали предметом дослідницького інтересу автора. Автором було взято участь у соціологічному дослідженні умов розвитку малого бізнесу у Харківському регіоні, яке було проведено Незалежним Інформаційно-Аналітичним Центром у січні-травні 2000 року в межах “Регіональної комплексної програми підтримки розвитку малого підприємництва в Харківській області на 1999-2000 роки” при сприянні Управління економіки Харківської обласної державної адміністрації. (У відповідності з метою дослідження та корегуванням критеріїв відбору одиниць спостереження, що було проведене після пілотного опитування, розрахунок репрезентативної вибірки становив 380 респондентів – власників малого бізнесу.)

Підприємець – це людина, яка, якщо вона не має соціальної зорієнтованості, перетворюється на паразитуючу суспільну одиницю. Той чи інший її вчинок є результатом взаємостосунків з соціальним середовищем, яке може виступати як дружня інституція або ворожнече оточення. Соціальна спрямованість поведінки підприємця визначається його значимістю в суспільстві, відчуттям причетності до важливих суспільних справ, а також можливістю реально впливати на економіку міста, регіону, держави. Якщо ці мотиви є, то це свідчить про свідому настанову підприємців на соціальний діалог із суспільством та державою. За даними дослідження, мотиваційне ядро підприємницької діяльності є визначеним і сталим (бажання досягти матеріального добробуту, професійної самореалізації та ін.). Але в нього, на жаль, не входять такі соціальні мотиви діяльності, як можливість бути корисним суспільству (8,7%) та впливати на життя інших людей і міста (3,2%).

Разом з тим, розвиток діалогу залежить від усвідомлення самими підприємця ми потреби та необхідності в налагодженні партнерських відносин з суспільним оточенням. Свідомий підхід та відповідальність підприємницького корпусу


Сторінки: 1 2 3