дисфункція держави (держава сама стає причиною безпорядку, дезорганізації, обману);

ріст злочинності;

небувалий спад виробництва та національного доходу;

"проїдання" ресурсів;

криміногенний характер соціальних відносин;

корисність, злочинність елітних груп;

порушення моральних норм вищими посадовими особами;

втрата відповідного контролю над господарськими та соціальними процесами;

тіньова (нелегальна) економіка досягла надвеликих розмірів;

- державна політика визначається переважно інтересами власника, а не споживача;

формування приватної власності відбувалося при порушенні суспільних загальнолюдських інтересів;

не забезпечено мінімальний для нормальної життєдіяльності людей рівень оплати їх праці, пенсії;

розквіт вузького корпоративізму та бюрократизму, беззаконності;

зросла чисельність декласованих груп населення (алкоголіки, наркомани,

бомжі, безпризорні діти);

зневіра народу в правильності керування економічним реформуванням. Суспільство, в якому відбувається трансформація називається перехідним. Ознаки перехідного постсоціалістичного суспільства:

зникло повне одержавлення економіки;

не стало державного економічного планування;

зникло всеохоплююче політичне планування партійно-державної системи;

з'явилися приватні, напівприватні підприємства;

розширилась сфера торгівлі і фінансів;

взаємозв'язки між організаціями визначаються не тільки державою, але і внутрішнім і міжнародним ринком;

роздержавлення, розвиток економічної свободи ще не завершені;

виникла залежність суспільних організацій від фінансово-економічної олігархії;

не закінчено формування основ громадянського суспільства;

не склалась ринкова-демократична культура;

старі соціалістичні і нові капіталістичні реалії злиті і вони утворюють

проміжну суспільну систему;

формуються нові установки і стереотипи, нові структури;

створюються умови науково-індустріального і демократичного розвитку;

стиль життя наближується до світових стандартів;

споживання усяких благ збільшилось;

для більшості населення життя стає нестабільним, не гарантованим, матеріально важким.

В таких нестабільних перехідних суспільствах людина мобілізує свій життєвий ресурс. Терпіння стає способом економії і накопичення цього життєвого ресурсу.

Змінюється поведінка соціальних суб'єктів у найважливіших сферах життєдіяльності суспільства.

Як правило, право відстає від змін в економіці і політиці, і тому має місце широко розповсюджена неправова практика, тобто порушення права, законів, норм.

Трансформація у суспільстві відбувається як результат впливу нововведень на традиційні структури. Теорія трансформаційного суспільства бере до уваги взаємодію різноманітних аспектів модернізації, елементів традиціоналізму і консерватизму. Трансформаційні процеси в різних регіонах, соціальних групах і сферах суспільства відбуваються нерівномірно. Енергія розвитку суспільства зумовлена в першу чергу соціокультурною трансформацією. У суспільстві, що трансформується немає усталених зв'язків між елементами, тому наслідки змін передбачити нелегко, зростає ризик помилок. Суспільство, що трансформується живе одночасно за різними парадигмами, наприклад, консервативною і модернізаційною.

Трансформація в Україні призвела до деградації суспільства. Деградація проявляється в скороченні промислового потенціалу, падінні виробництва, криміналізації суспільства, тенденції деіндустріалізації (зупинка і закриття підприємств, декваліфікація робітників та інженерів, відродження архаїчних форм самозабезпечення товарами, натуралізація обміну між економічними суб'єктами, розвивається "боргова" економіка, коли підтримка певного рівня життя відбувається не за рахунок розвитку власного виробництва, а за рахунок кредитів, які надають різні міжнародні фінансові інститути.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ

Глобалізація виникла як явище транснаціонального функціонування економіки та інформації. Фінансово-інформаційні системи не знають національних кордонів. Глобалізація довела, що переміг капітал та інформаційна над національними інтересами.

Важливими факторами глобалізація є інформаційно-економічний і інформаційно-технологічні. Економічна глобалізація характеризується домінуванням фінансового ринку над товарним. Гроші стали робити гроші. Нові технології поєднані з інформацією забезпечують виробництво нових товарів і послуг з меншою вартістю і створити нові товари. Унікальність і дешевість товарів забезпечує входження в глобальну економіку.

Глобалізація звузила вплив національної держави на економіку. Входження в глобальну економіку є входження у світовий прогрес. Щоб вийти на світовий рівень треба не доганяти та імітувати розвиток інших країн, а бути унікальним і першим.

Глобалізація, як загальна світова економічна, інформаційна і культурна тенденція, що *** національну самобутність. Соціокультурний аспект глобалізації – це по-перше. Ріст транснаціональних корпорацій, розширення їх економічного потенціалу, *** виробництва. Ринків збуту. Стандартизація більшості товарів і послуг стимулює уніфікацію елементів матеріального буття, цивілізації і способів життя більшої частини населення Землі. Це приводить до зменшення культурної різноманітності народів і націй. Номенклатура товарів і послуг постійно росте і включає набір різних культурних форм (від модних архітектурних і дизайнерських проектів до предметів кулінарії, особистої гігієни, побуту). А у сфері послуг – від популярних туристичних маршрутів до зміни статі і косметичного обслуговування. Так здійснюється експансія у сфери буденного життя людини, його свідомості і підсвідомості. Світогляду, ідеології. ЗМІ стимулюють масивний попит на ті чи інші товари і послуги по всьому світу. По-перше. Завдяки формуванню загальнопланетарного інформаційного простору розвитку Інтернету спостерігається експансія виробників інформації. Інформаційна експансія веде до уніфікації картин світу і образів їх в культурі. І знову небезпека зниження рівня культурної різноманітності людства.

Глобалізація як світовий процес ґрунтується на поширенні капіталізму на всесвіт. Вона має переважно економічні причини, зміст і наслідки. Світ внаслідок глобалізації не стає однорідним, але Захід, особливо США, домінують над всім людством.

Початок глобалізації починається з ХV ст., коли став зароджуватись капіталізм, з’явилися перші ознаки колонізації. Змістом глобалізаційних процесів є перетворення розрізнених економічних систем в єдину світову економічну систему. Глобалізація рухається економічними причинами, захищає, розвиває, поширює американо-європейський капіталістичний спосіб життя. Вона не має *** створити справедливий світовий порядок, а оптимальні умови для розвитку американського і європейського капіталізму.

Економічна і політична глобалізація має вплив на культуру, вироблення загальнолюдських цінностей. Виникають концепції універсальності або всезагальності.

Саме глобалізація – культурний процес. Вона створює нову соціальну організацію, що ґрунтується на знанні. Щоб ці знання не перевели до нової форми нерівності, слід дотримуватись певних етичних цінностей, які сприяли б утворенню всезагальної цивілізації. І головне тут освіта для всіх.

Інформаційно-комунікаційні технології роблять світ єдиним. Але поширюється нерівність між “інформаційно бідними” та “інформаційно багатими”.

Народжувана нова цивілізація є синтез національних культур, об’єднаних системою загальнолюдських цінностей. Різноманітність світу замінюється універсальною тенденцією глобалізації.

Глобалізм є постіндустріальною трансформацією світової економіки. Взагалі капіталізм рухався завдяки двом