максимальна свобода пересування короткотермінового спекулятивного капіталу в рамках єдиної загально планетарної системи біржових ринків;

великий світовий фінансовий ринок став могутньою рушійною силою. З одного боку фінансовий ринок оптимізує розподіл грошових капіталів між окремими видами виробничої діяльності, і з другого підриває всі інші різновидності міжнародних відносин;

множаться штучні потреби у одної частини людства і зменшуються можливості задовольнити мінімальні природні потреби. Співвідношення рівнів доходу багатих і бідних збільшилися з 13 : 1 в 1960 році до 60 : 1 в 90-х роках. 120 млн. людей в світі безробітні, 700 млн. частково зайняті, 1 млрд. -неграмотні. Майже кожен третій житель Землі не користується електрикою, 2 млрд. Живуть в антисанітарних умовах (1);

знижується можливість національних держав реально впливати на ці чи інші тенденції, явища.

реальна влада виведена за межі національної держави стає анонімною знеособленою, непідконтрольною громадянам;

дійовими центрами сили стають різноманітні неформальні конфігурації приватного капіталу, який не піддається громадському контролю;

економіка стає політикою та ідеологією нового глобального світу;

світові центри економічної сили знайшли нові способи впливу на соціально-політичні і економічні явища, на обставини в тій чи іншій країні.

Людський вимір глобалізації

Глобалізація впливає на людину, її ментальність, соціальну поведінку, життєвий світ людини. Глобалізація змінила мотиви, цінності, орієнтації людини, її соціальної властивості, відношення з суспільством. Глобалізм відкрив інтегральну природу людини, людства.

Традиційні зв’язки між людьми заміняються на глобальні, безособистісними, функціональними, множинними. Руйнується механізм передачі від покоління до покоління вищих моральних цінностей, яким був особистісні зв’язки. Люди у своїх взаємовідносинах керуються безпосередньо практичними, функціональними завданнями, потребами та інтересами даної митті.

Глобалізація – рушійна сила переходу до нового типу суспільства (постіндустріального, інформаційного), до постмодерну.

Такі соціологи як *** вважають, що в результаті глобалізації доля людини стає нестабільною, залежить від випадку, посилюється індивідуалізм, який проте не супроводжується ростом автономії, а поєднується з підпорядкованістю структурному функціональному примусу. Розпадаються загальнозначимі соціальні цінності.

Розширилась мережа соціальних зв’язків, продовжилась їх протяжність на всю планету, але *** стійкі людські спільності, а з ними чіткі норми, мотиви, цінності.

Люди шукають нові смисли і цінності в житті, виступають проти праці, яка позбавляє робітника ініціативи і творчості і мотив якої заробіток і споживання, проти взагалі суспільства споживання, яке обмежує різні духовні потреби, проти інституту сім’ї з жорстким розподілом ролі чоловіка, жінки, дітей та лицемірною системою норм сексуального життя. Падає престиж релігії, церкви, органів *** демократії. Партій. Поширюються тенденції антиконституціоналізму і антитрадиціоналізму (соціологи. Наприклад, відмітили, що зменшилась чистка людей, що вважає неможливим вступом у сутички з поліцією, брати участь в заборонених страйках, скуповувати невикористовувані будівлі). Такі наміри пояснюються взаємовпливами різних культур, різних типів людей. Індивід робить власний вибір. Будує свою модель поведінки, відказується успадковувати взірці поведінки своєї соціальної групи, свого суспільства. Афганські жінки не скинули б паранджу, якщо б не знали, що її жінки в інших країнах не носять. Зростає індивідуалізація сучасних суспільств, послаблюється зв’язок особистості з певним соціальним середовищем структури суспільства, його нормативно-ціннісних систем, швидкість культурних зрушень, ріст соціальної, професіональної, географічної мобільності людей, появи певних індивідуальних видів праці.

збільшення обсягів анонімних функціональних соціальних зв’язків, які швидко міняються, проходять і є менш психологічно значимі. Індивідуалізації сприяє також нестабільність соціально—економічного статусу масових груп населення, життя багатьох людей за рахунок нестабільних заробітків, змушених жити і боротися індивідуально, ні на кого не розраховуючи.

Індивідуалізація має позитивне значення: підвищує відповідальність особистості за свою долю, *** ролі її у самовизначенні, самостійності вибору моделей поведінки, цілей, цінностей. Ця відповідальність збільшує психологічне навантаження на людину, складні проблеми, внутрішні конфлікти.

Свободи індивідуального вибору веде до зростання невпорядкованості , варіативності, індетермінованості, передбачуваності ціннісних, мотиваційних, поведінкових *** індивідів і груп. Індивідуалізація веде до не стабілізації соціальних зв’язків.

Завдяки інформації глобалізації сучасній людині доступно познайомитися з різними моделями культури, поведінки, споживання, способів життя. Чути і імітувати і ще впливає на соціалізацію особистості. Самосвідомість нормується на основі порівняння різних культур, способів життя. Наприклад: бідні люди важче переживають свою бідність, менш тяжче до неї відносяться, більш не задоволені, знаючи як живуть багаті люди. Збільшуються масштаби *** . Зменшується регулююча роль культури, системи традицій, норм і цінностей включаючи соціального середовища, ”рідного” суспільства.

Стандарт сучасного суспільства, сучасної людини, способу життя формується на основі порівняючого аналізу чужої і своєї культури і не завжди на користь своїх.

Основою стандартизації способу життя тих універсальних масових моделей змінюваного матеріального споживання.

Моделі споживацького суспільства впливають на багаті і бідні країни. Зростає пошук індивідуалізованих та вишуканих ***. Прагнення досягти планку, рівень сучасного споживацького стандарту пронизує мотиви поведінки людей тих масовою ідеологією і веде до ще більш *** споживання. При ***обмеження люди не думають.

На перевагу споживчому стандарту пробуджує на незадоволеність “***”гонки за споживанням. Цінності суспільства споживання мають свою ідейно—психологічну альтернативу—постматериалізм духовність. Якщо однією з важливих ознак глобалізації є зростаюча взаємозалежність різних суспільств , має місця ”експорт” та “імпорт” різних мотиваційно цінних систем.

Глобалізація породила мільйонні маси мігрантів, які знаходяться внизу соціальної структури суспільства і глобальну еліту ******************** суспільства утворюють соціально культурні цінності глобального рівня. Інституційно це виражається процесом створення міжнародних неурядових організацій, що є основою майбутнього глобального громадського суспільства. Інформується новий тип людини --***, космополіт, глокаліст, професіонали безпосередньо замінити глобалізацію. Для глокаліста, транс*** інтегруючу вони національно—державні спільності заміняє локальне співтовариство, тимчасову Батьківщину.

Чому сприяє денаціоналізація держави.

Формується нова глобальна структура суспільства – глобальний середній клас, куди входять бізнесмени, спеціалісти і