на уступки Заходу. А в країні зростали чисельність буржуазії. Мільйони людей прагнули легалізувати свою економічну діяльність і незаконно нажите багатство, пристати до спекулятивної торгівлі. Держава не охороняла багатство тіньової буржуазії і це наймало охоронців шукати захисту в кримінальних угрупуваннях. Звідси зв’язок бізнесу і криміналу, рекет. Дефіцит товарів, невміння керувати економікою, злидні одних і багатство інших викликали масове невдоволення. Влада втрачала авторитет, довіру народу, розкладалась, падала вниз і ніхто не хотів їй помогти, підняти. Та й не знали яким чином це зробити. Перебудова Горбачова вийшла із під контролю комуністів. Із послабленням СРСР зростали націоналістичні настрої в республіках. Криза в СРСР мали комплексний характер – економічний, політичний, соціальний, духовний.
Капіталовкладення в сільське господарство зростало, але воно давало щораз менший ефект із-за:
зменшення плодючості ґрунту
неефективності командної економіки
Дрібні чиновники, директори заводів і магазинів, всі хто мав доступ до товарів перепродували дефіцитну продукцію вдвоє чи троє дорожче. Чиновники приватизували прибуткові посади і об’єкти управління. Соціалістичне суспільство розкладалось. На зміну колективізму приходив індивідуалізм і прагнення до збагачення. Виникла тіньова економіка, росли спекулятивні капітали, з’явилися великі групи дрібних і великих торгівців-спекулянтів, які займалися приватним підприємством. В радянській соціалістичній економіці сформувався капіталістичний сектор, виникла радянська буржуазія11 Алексеев В.В. Гибель Советского Союза в контексте истории социализма. – Общественные науки, - 2002, - №6, - 6, 74. Якщо в 60-х роках ХХ ст. обороти “чорного ринку” та тіньової економіки сягало 5 млрд.руб., то в 80-х роках вони складали від 100 до 250 млрд.руб. (15-25% національного доходу). В цьому секторі було зайнято біля 40 млн. людей. Самі люди не вважали себе злочинцями. За даними правоохоронних органів 10 млн. з них саме належали до тих хто порушували закони22 Козлов Ю. Теневая экономика и преступность. – Вопросы экономики, - 1990, - №3, Коречина Т. Теневая экономика в СРСР (анализ, оценки, прогнозы), - Вопросы экономики, - 1990, - №3. Кудров В. Так что же погубило советскую экономику? - Вопросы экономики, - 1998, - №7..
В СРСР земля знаходилась у володінні колективних господарств. Але державна політика на формування індустріалізації за рахунок аграрного сектору негативно відбилась на сільському господарстві, яке і щораз більшій мірі не могло прогодувати населення країни. А ціни на продовольчі товари штучно підтримувались низькими. Уряд М.С.Хрущова намагався підняти ціни, але піднялась народна хвиля невдоволення. Ця *** економічного регулювання була незадіяна. Диспропорція між попитом і пропозицією зростала. Продовольчі і промислові товари зникли з прилавок магазинів. Товарний дефіцит став проблемою.
На розвиток сільського господарства держава відпускала великі кошти і ніби за офіційною статистикою сільськогосподарське виробництво на душу населення зросло до 1980 року. Але ця статистика не враховувала втрати, приписок, які сягали 30%. Держава закуповувала зерно за кордоном.
Постійний дефіцит товарів породив спекулятивний ринок і тіньову економіку. В 1966-1970 роках було досягнуто ріст виробництва. Але резерви незайнятих посівних площ були вичерпані і в наступній п’ятирічці темп розвитку сільськогосподарського виробництва знизився. Продовольчі товари стали закуповуватись за кордоном.
Модернізація – процес перетворення традиційного суспільства в індустріальне шляхом змін господарювання. Технологічного озброєння, організації праці: теоретична модель зміни свідомості і культури. Статус людини в суспільстві. Що визначався належністю до сім’ї. Групи. Роду замінюється функціонально-рольовими відношеннями. Замінюється соціальність (спільна діяльність людей, спрямована на відтворення життєдіяльності людини) людини. За Дюркгеймом, механічна солідарність, основана на недиференційованому функціонуванні індивідів в середині общини змінюється органічна солідарність, що базується на поділі праці і обміні діяльністю. Індивіди створюють більш розвинутими, виділяються різні індивідуальності. Виробляється колективна свідомість, почуття солідарності. Особиста *** людей змінюється на речову, побутові зв’язки замінюються соціальними. В традиційному суспільстві соціалізація відбувалася в рамках сім’ї, і модернізованому – в суспільстві.
Змінюється менталітет людини, тобто світовідчуття і світосприйняття. Стиль мислення. Система цінностей. Зростає поле абстрактного мислення, раціоналізації у масовій свідомості. Цінності індивідуалізму надається більше переваг, ніж цінностям групи, колективізму. Розвивається свобода особистості, раціональний роздум щораз більше “розчаровує” (Вебер) світ.
Але подолана була і "безгрошова свідомість", змінювались споживчі цінності, актуалізувалась цінність грошей. Трудова мораль розривалась зсередини. Зростає цінність матеріальних сторін праці. Разом з цінностями споживання і дозвілля утверджувалася нова культура міжособистих відносин.
Починають обговорюватись фрагменти суспільного життя - спочатку на рівні буденної свідомості, а згодом на теоретичному рівні через такі низки, як соціологія, психологія. Утверджується дискусія як суспільний інститут і діалог як форма функціонування і розвитку культури.
Раціоналістичні і технокритичні тенденції проникли в ідеологію і політику, економічного, політичного, соціального у правління. У правлінська ідеологія змінювалася, а управлінська практика залишалася без змін, були відсутні трансформації політичних і господарських структур.
Ідеологія ніколи повністю не визначала радянської культури, оскільки остання була тісно пов’язана з класичною і світовою традицією. В період розвитку індустрії, дозвілля все вигідніше було владі контролювати культуру.
Особливостями культурної модернізації в пізньому радянському суспільстві були:
суспільна нерівномірність;
територіальна неоднорідність. В центрах швидше проходили модернізація, ніж на периферії;
переважання творчості.