План
Особистість – соціальна істота.
Соціологічна структура особистості.
Соціалізація особистості.
Соціальний статус і соціальна роль особистості.
Соціальна діяльність і поведінка особи.
Вступ
Соціологія – це наука, яка
вивчає поведінку людей, що живуть
у середовищі собі подібних.
Тетирим Сорокін.
Соціологія – це один із засобів вивчення людей. Соціологи прагнуть з’ясувати, чому люди ведуть себе певним чином, чому вони утворюють групи, відправляються на війну, поклоняються комусь, одружуються, голосують, тобто все, що відбувається один з одним. Якщо коротко, соціологію можна визначити як наукове вивчення суспільства і соціальних відносин.
Соціологія прагне виявити соціальні основи формування особистих якостей, соціальний зміст і соціальні функції існуючих у суспільстві типів особи, тобто вивчити особу як джерело суспільного життя і її реального носія. Звичайно ж, особа означає окрему людину, яка проявляє соціально-значущі риси індивідуальної життєдіяльності творчості, уміння, здібності завдяки взаємодії з іншими людьми і тим! самим сприяє стабілізації і розвитку суспільних відносин.
Соціологія розглядає особистість в єдності її змісту і спо-собу буття. Тому одним із важливих завдань соціології є до-слідження закономірностей та механізмів становлення особи-стості як суб'єкта історичного процесу та свого власного, життя. Соціологічний аналіз особистості — це погляд на її духовний світ і життєвий шлях через призму способу мислен-ня та способу життя конкретного історичного суспільства і його складових соціальних груп.
Особистість як соціальна якість людини є предме-том соціальних наук: філософії, соціології, психології та ін. Соціологія досліджує особистість як суб'єкт соціальних відносин, виділяючи в ній соціально-типові характеристики, які розвиваються під впливом соціальних інститутів, а також шляхи та канали зворо-тного впливу особистості на соціальний світ. Отже, специфіка соціологічного підходу до вивчення особис-тості полягає в тому, що він аналізує її суто соціальні характеристики.
1. Особистість – соціальна істота
Люди – основний елемент будь-яких соціальних спільностей і систем. В силу цього людина, природно, стає не тільки елементом соціальної системи, але й сама є найскладнішою соціальною системою із своєрідною структурою. І тут-то людина, особа виступає об'єктом соціології. Не претендуючи на вичерпний опис і розкриття суті людської особи в усій складності її буття соціологія намагається лише з'ясувати, що людина, особистість — найважливіший елемент суспільного життя, розкрити механізм її формування різноманітними соціальними структурами, механізмами її зворотного впливу на соціальний світ, її участь у зміні та розвитку соціальних відносин — все це сфера соціологічної теорії — соціології особистої.
Розглядаючи поняття “особистості”. Слід визначити та уточнити такі поняття, як “людина”, “індивід”, “індивідуальність” та “особистість”.
Людина - це переважно біосоціальна категорія. Поняття “людина” є родовим, вказує на якісну відмінність людей від тварин, служить для характеристики всезагальних, притаман-них усім людям якостей і особливостей, які знаходять свій вияв у назві «homo sapiens». “Індивід” означає конкретну людину, одинично представника людського роду, це окремий, відособлений член соціальної спільності: народу, суспільства, даної соціальної групи. В соціології поняття «індивід» вживається в тих випадках, коли розглядаються окремі представники соціальних спільностей, вибіркової сукупності (в емпіричному аналізі), які описуються за належністю до даної сукуп-ності.
Багатовизначальне поняття індивідуальність навпаки визначає те особливе, специфічне, що відрізняє таку людину від всіх інших, включаючи природні і соціальні тілесні (соматичні) і психічні, успадковані та здобуття вироблені в процесі онтогенезу властивості.
Поняття «особистість» допомагає охарактеризувати в людині со-ціальну основу її життєдіяльності, ті властивості і якості, які люди - і на реалізує в соціальних зв'язках, соціальних інститутах, культурі, тобто в суспільному житті, в процесі взаємодії з іншими людьми. Поняття особистості показує, як в кожній людині індивідуально відо-бражаються соціальне значимі риси і проявляється її сутність як су-купність всіх суспільних відносин. Соціологія прагне виявити і соціальні засади формування особистісних якостей, соціальний зміст і соціальні функції різних типів особистостей, тобто вивчити особистість як джерело суспільного життя та його реального носія.
Особистість (а в соціології існує понад 60 визначень особистості) – це інтегральна соціальна якість, яка формується у індивіда в процесі включення його в систему суспільних відносин, опанування нею матеріальних, духовних предметів людської культури, соціального досвіду. Соціологія: загальний курс. Під ред. Піча В.М. – К., “Каравела”, 1999.
Особистість – це сукупність соціальна засвоєних людиною суспільних цінностей. Соціологія. А.А.Герасимчук, Ю.І.Палех – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004.
Особистість — це сутність людини, головне в ній те, що відрізняє людський вид від усіх інших біологічних видів. Соціологія. В.М.піча, О.М,Семашко, Н.Й.Черниш. – К.: Заповіт, 1996.
Особистість — усталений комплекс якостей людини, набутих під впливом відповідної культури суспільства, конкрет-них соціальних груп і спільнот, до яких вона нале-жить і до життєдіяльності яких залучена.
Поняття «особистість» вживається стосовно кожної людини, оскільки вона є носієм важливих рис певно-го суспільства. Головне в особистості — не абстрактна фізична природа, а її соціальна якість. Соціологія. В.Г.Городенко, О.В.гілюн, А.В.Демичева. – К.: Академія, 2005.
Думка про те, що особистість із самого початку задана в системі соціальних зв'язків і є продуктом соціально-органі-зованої матерії, визнається всіма дослідниками. З точки зору соціології сутність людини не в її унікальності як індивідуума, а в соціальній якості, що зближує її з подібними їй індивідами. Особистість формується в процесі онтогенезу в суспільстві. Процес становлення особистості залежить від соціального се-редовища, культури та численних власне соціальних харак-теристик її оточення.
Якщо природничі науки, маючи предметом вивчення лю-дину, аналізують її властивості як біологічного чи біосоціального організму, то особистість як соціальна якість людини с предметом дослідження соціальних наук: філософії, соціології і психології.
Філософія має справу з корінними світоглядними переду-мовами вивчення особистості й людини,