КУРСОВА РОБОТА

Сутність та типологія держави

СУТНІСТЬ ТА ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВИ |

Зміст | Стор

Вступ | 3

Розділ | I. | Держава - специфічна організація | 4-9

1.1. | Поняття сутності держави | 4-6

1.2. | Характеристика ознак держави | 7-9

Розділ | II. | Історичні типи держав | 10-21

2.1. | Критерії історичної типізації держав | 10-11

2.2. | Поняття рабовласницького типу держави | 12-13

2.3. | Поняття феодального типу держави | 13-14

2.4. | Поняття буржуазного типу держави | 14-16

2.5. | Ознаки соціалістичного типу держави | 16-17

2.6. | Характерні риси перехідного від буржуазного до соціально-демократичного типу держави | 17-19

2.7. | Риси перехідного від соцыалыстичного досоціально-демократичного типу держави | 19

2.8. | Українські вчені - про історичні типи держави | 20-21

Висновки | 22

Перелік умовних позначень | 23

Список використаних джерел | 24

Додатки | 25-26

ВСТУП

На певному етапі розвитку суспільства виникає потреба у його специфічній, окремій організації. Втрачаючи соціальну однорідність, суспільство розділяється на частини, які відрізняються місцем і роллю в системі суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ, способом життя, духовною культурою, соціальним і майновим станом. У кожній з таких суспільних груп, крім однакових спільних інтересів, постають інтереси специфічні. Отже, виникає потреба в узгодженні, координуванні таких різноманітних інтересів, у регулюванні відносин між різними частинами суспільства. Саме ця потреба викликає до життя специфічну організацію, основним призначенням якої є забезпечення єдності, і цілісності суспільства. Такою організацією є держава.

У соціально неоднорідному суспільстві виникає і таке нове явище, як політика. Політика - це насамперед відносини між різними частинами такого суспільства. Тому держава, яка регулює ці відносини, є організацією політичною, її влада - це влада політична.

Можливості різних частин суспільства (етнічних спільностей, класів, соціальних груп) впливати на політику держави неоднакові. Як свідчить історія людства і сучасна соціальна практика, визначальним був і залишається вплив домінуючої частини суспільства, тобто такої, у розпорядженні якої перебувають відповідні економічні, технічні, збройні. духовно-ідеологічні засоби, важелі для впливу на ті чи інші організації, насамперед на державу. Тому і держава, виконуючи об'єднавчу, інтегруючу, стабілізуючу місію у суспільстві, робить це в інтересах насамперед цієї домінуючої частини населення.

РОЗДІЛ I. ДЕРЖАВА - СПЕЦИФІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ

ПОНЯТТЯ СУТНОСТІ ДЕРЖАВИ

Поняття сутності держави слугує для позначення необхідних, головних відношень або законів, які лежать в основі його виникнення, існування, розвитку і відмирання. Пізнання цих законів, їх внутрішніх і зовнішніх сторін, призводить до розкриття причин, які розкривають всі основні фази буття держави, її соціального призначення, які виражаються в основних функціях; її специфічних ознак і форми в цілому.

Сутнісні грані держави знаходять свій вплив у процесі розкриття в її природі закономірностей, одночасно належних йому як державі взагалі, як державі певного типу, відповідного окремого періоду поступового розвитку класового суспільства від нижчих сходинок до вищих, як конкретній одиничній державі.

Для розкриття сутності держави важливий також її зв'язок з класовою суспільною системою в сукупності основних процесів її життєдіяльності: політичного процесу (процесу здійснення політичної влади), політико-юридичної надбудови, політичної системи (системи політичних організацій).

Виникнення, існування і розвиток будь-якої держави пов'язано з класовим суспільством, а процес його відмирання - із становленням безкласової, соціально однорідної суспільної структури.

Але основою держави є певна соціально-класова структура, а саме існування у суспільстві різних класів та їх відносні антагоністичні і неантагоністичні протиріччя, боротьба, співробітництво або нейтралітет.

Таким чином, термін "держава" в юридичній та іншій науковій літературі тлумачать по-різному. Його розглядають у субстанціональному, атрибутивному, інституційному та міжнародному значеннях.

У субстанціональному значенні держава - це організоване в певні корпорації населення, що функціонує у просторі й часі.

В атрибутивному значенні - це устрій певних суспільних відносин, офіційний устрій певного суспільства, його оформлення.

В інституційному значенні - це апарат публічної влади, державно-правові органи, що здійснюють державну владу.

У міжнародному значенні державу розглядають як суб'єкт міжнародних відносин, як єдність території, населення і суспільної влади.

Тому професор В.В.Копєйчиков дає таке визначення поняття держави: "Держава - це суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна з допомогою права робити свої веління загально-обов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами 1.

На думку доцента Андрусяка, держава - це найвища форма організації суспільства, яка забезпечує захист та погодження індивідуальних групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території.

У Юридичному енциклопедичному словнику держава визначається як основний інститут політичної системи класового суспільства, який здійснює управління останнім, а в класово антагоністичному суспільстві використовується для придушення класових супротивників економічно пануючих класів 3. Таке ж визначення держави містяться у філософському енциклопедичному словнику 4.

Отже, можна дати такі визначення понять держави, за яких їх емпіричний обсяг залишиться незмінним, а логічний наповниться новими дискрептичними ознаками:

1) держава - це національно-територіальне соціальне утворення, що функціонує за законами політичного розвитку за допомогою спеціального апарату публічної влади та управління;

2) держава - це національно-територіальна соціальна єдність, організація суспільства, обумовлена економічно пануючим прошарком (класом), який за допомогою спеціального апарату влади та управління забезпечує її функціонування;

3) держава - це суспільство, організоване економічно пануючим прошарком (класом) за допомогою спеціального адміністративно-політичного апарату влади та управління 2.

Наведені визначення загального поняття держави дають можливість пояснювати, відслідковувати розвиток та прогнозувати майбутнє держав, існування яких залежить від єдності таких системоутворюючих ознак, як:

1) наявність національно-територіальної соціальної єдності громадян, яка обумовлює сучасний поділ людства, міжнародного