2) функціонування цієї єдності за законами політичного розвитку, дія яких обумовлена єдністю і боротьбою економічних інтересів та інтересів приватної власності, що створює умови для незалежного існування як окремої особи, об'єднань громадян, так і суспільства в цілому;

3) існування апарату публічної влади та управління як прояву загальної і спільної для всіх соціальних інститутів самоорганізації національно-територіальної єдності громадян, зумовлене законами політичного розвитку.

На думку ж Гуго Гроція, "держава - це союз вільних людей, укладений заради дотримання права і загальної користі"1.

Шарль Луї Монтеск'є розрізняє державу, як союз громадян і державу, як сукупність посадових осіб. "Суспільство не може існувати без уряду", - стверджував він.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОЗНАК ДЕРЖАВИ

Держава виникає тільки у соціально-неоднорідному суспільстві і її основне призначення - організовувати і об'єднувати членів суспільства, здійснювати керівництво ним для врегулювання відносин між ними.

Ознаки держави є загальними для всіх держав без виключення, якого б історичного типу, форми вони не були б.

Основними ознаками держави різними авторами визначаються: публічна влада, територіальна організація громадян і суверенітет і умови її існування, територія і населення; наявність у масовому суспільстві органу політичної влади, який характеризується публічною владою, територіальними ознаками зв'язку з населенням, суверенністю влади держави, здатністю встановлювати загальнообов'язкові норми права, податки і позики 2.

Отже, першою ознакою є державна влада. Влада - це політико-правове явище. Керівництво державними процесами грунтується чи то на захопленні влади, чи то на утриманні її відповідним соціальним угрупуванням суспільства. В інших випадках, коли відповідне угрупування (партія, об'єднання, рух) не може керувати суспільством, або у якого відпадає така необхідність, чи витікає термін утримання влади, то його місце займає інше.

Суспільство у своєму розвитку заходить у глухий кут, коли правляче угрупування, прагручи здійснювати владу, не хоче нею поступитися, але воно вже не може регулювати суспільні відносини і здійснювати керівництво суспільством. Виникає соціальний вибух - революція. У демократичних країнах таке не відбувається, оскільки там чітко конституційним шляхом вступають в дію відрегульовані механізми переходу влади від одних соціальних груп до інших 5.

Наступна ознака держави - наявність апарату примусу. Його структура включає виконавчі органи влади (міліцію, інспекцію), армію. Саме завдяки йому держава спроможна забезпечувати свої функції і приписи, примушувати дотримуватися її велінь особам, які добровільно здійснювати цього не бажають.

Територія - це безумовна ознака кожної держави. Без неї немає держави. Владні повноваження державних структур поширюються на всю територію країни. Саме при збереженні державою своєї території, або хоча б її частки, міжнародним правом допускається, що та чи інша держава визнається існуючою не тільки фактично, але і юридично. А визнання територіальних меж міжнародним співтовариством тягне за собою правові (юридичні) наслідки для кожної держави.

Таким чином, ми бачимо, що територія держави - це певні політико-географічні межі її державної влади, і які визнані згідно норм міжнародного права світовим співтовариством, а також є неподільною і недоторканою.

Наступна ознака - суверенітет, тобто верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади держави в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Верховенство влади означає, що на території даної держави діють виключно закони, цієї держави, виконуються приписи і веління тільки цієї держави.

Самостійність влади означає, що владні стрктури діють без втручання інших іноземних чи наддержавних факторів.

Неподільність влади характеризується тим, що структури держави не допускають до управління державними справми інших іноземних або недержавних структур.

Незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах являються внутрішнім і зовнішнім показником ступеня суверенітету кожної держави. Якщо держава може вплинути на вирішення любих міжнародних питань, самостійно вступати в будь-які відносини з ними, що це й характеризується цю державу як суверенну. Але суверенітет може бути повним, або обмеженим в залежності від того, як дотримуються принципів верховенства, самостійності, неподільності її влади і спроможності незалежно і рівноправно вступати у зовнішні зносини з іншими державами без втручання іншого іноземного чи наддержавного фактору.

Останніми основними ознаками держави є наявність вищих державних органів влади, всіх її гілок (законодавчої, виконавчої, судової), а також контрольно-наглядових органів; та наявність розгалуженої системи права.

До неосновних ознак держави належать: державна символіка (гімн, герб, прапор); наявність конституції (основного закону); сформована нація.

Отже, утворення перших в історії людства держав було спричинено процесом поділу соціально однорідного первісного суспільства (етнічного утворення) на соціально-економічні класи та інші соціальні групи з різноманітними, нерідко протилежними інтересами.

РОЗДІЛ II. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ДЕРЖАВ

2.1. КРИТЕРІЇ ІСТОРИЧНОЇ ТИПІЗАЦІЇ ДЕРЖАВ

Соціальна сутність держави полягає в тому, чиї інтереси вона реально обслуговує, задовільняє і захищає, а також волю якої частини суспільства вона виражає.

Із історичною зміною держав проходить і історична зміна їх соціальної сутності, що об'єктивно виражається в історичних типах держав, кожен з яких базується перш за все на економічному базисі, виробничих відносинах.

Влада є надбудовою економічного базису держави і грунтується на ньому, захищає його.

Розмаїття держав, що мали місце в історії розвитку людства та існують нині, потребує їх певної упорядкованості, класифікації за загальними та особливими ознаками. Основою класифікації держав є їх поділ і об'єднання за типами, тобто сутністю найбільш суттєвих ознак.

За критерій історичної типізації держав найчастіше береться поняття суспільно-економічної формації, яке включає сукупність усіх суспільних відносин у їх взаємозв'язку з домінуючим способом суспільного виробництва5.

Наукова класифікація історичних типів держав виходить з тих положень, що певним історичним етапом розвитку людства притаманні тільки тим способом виробництва та характер виробничих відносин; економічний лад обумовлює всі інші суспільні відносини і разом з ним утворює