Конец формы

Розвагами | Начало формы

Конец формы

Щасливим сімейним життям | Начало формы

Конец формы

Нічим | Начало формы

Конец формы

3. Результати дослідження

В результаті проведеного соціологічного дослідження автор зробив наступні висновки:

Майбутнє країни хвилює молодь набагато менше, ніж їхні особисті проблеми. У цього покоління підвищена роль особистих життєвих цінностей (і понижене значення «соціоцентричних») - родина, вдалий шлюб, здорові діти, матеріальний достаток, міцні дружні зв'язки. Можна, звичайно ж, сперечатися про те, "що таке добре і що таке погано", що більш морально - егоцентризм або жертовне служіння людям, але, видимо, установка на особистий успіх більш адекватна концепції ринкового суспільства.[4] (Правда, формування такого ринкового» менталітету містить у собі небезпеку пов'язаного з ним індивідуалізму і грошового фетишизму.

У сукупності 75% опитаних віддали пріоритет своєму індивідуальному майбутньому і майбутньому своєї родини проти 15% респондентів, що визначили майбутнє України в якості найбільш значимого для себе (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Розподіл відповідей респондентів на питання: Чиє майбутнє хвилює вас у більшому ступені?

Точка зору | У середньому

Моє власне | 25,00%

Моєї родини | 50,00%

Моєї країни | 15,00%

Землі, людства | 5,00%

Я не думаю про майбутнє, живу сьогоднішнім днем | 5,00%

Результати опитування підтверджують висновки багатьох досліджень про те, що сьогодні найважливішою цінністю для українців є родина. Примітно, що доля родини хвилює респондентів у два рази більше, ніж власна.

Таблиця 3.2

Розподіл відповідей респондентів на питання про тимчасові рамки значимого для них відрізка майбутнього

Точка зору | У середньому

Найближчі 10 років | 10,00%

Найближчі 20 років | 10,00%

Межі мого життя | 35,00%

Межі життя моїх дітей | 20,00%

Обмежено визначеними історичними подіями | 0,00%

Не обмежено | 10%

Не задумувався над цим | 15%

Період часу, про яке думають молоді люди, виявився більше передбачуваного: звична сентенція про «сучасну молодь, що живе тільки сьогоднішнім днем» - міф. Лише 10% опитаних «обмежили» майбутнє найближчими 10 роками.

У нашому анкетуванні при визначенні найбільш перспективної для України сфери практично третина опитаних припустили, що нічого гарного нашу країну в найближчому майбутньому не очікує (табл. 3.3). Можна, звичайно, заперечити, що вибір тієї або іншої області в якості перспективної сам по собі говорить про не настільки велику кількість песимістів, але якщо і так, то ніяк не в студентському середовищі.

Таблиця 3.3

Розподіл відповідей респондентів на питання: У якій сфері Україна в найближчому майбутньому могла б домогтися найбільших успіхів?

Точка зору | У середньому

В економіці | 5,00%

В області науки і мистецтва | 20,00%

У розвитку духовності | 10,00%

У військово-політичній області | 15,00%

Навряд чи Україна зможе домогтися в найближчому майбутньому яких-небудь успіхів | 35,00%

Важко відповісти | 15,00%

Джерела студентського песимізму дещо проясняються при аналізі їхніх відповідей на питання, які стосуються визначення найменш сприятливої для України сфери розвитку (табл. 3.4). Кількість «впевнених», продублювавших песимістичну відповідь, яка підтверджувала відсутність у країни яких би то ні було перспектив, скоротилася до 15%. Видимо, сама необхідність вибору «слабкої ланки» змусила респондентів більш виважено обґрунтовувати свій песимізм. Для студентів такою слабкою ланкою стала економіка. 40% з їхньої кількості заявили, що ця область є для країни найменш перспективною.

Таблиця 3.4

Розподіл відповідей респондентів на питання: У якій сфері успіхи України у найближчому майбутньому найменш ймовірні?

Точка зору | У середньому

В економіці     | 40,00%

В області науки і мистецтва | 5,00%

У сфері духовності | 15,00%

У військово-політичній області | 15,00%

Навряд чи Україна зможе домогтися в найближчому майбутньому яких-небудь успіхів | 15,00%

Важко відповісти | 10,00%

Студентський песимізм знайшов свій прояв і у відповідях на питання: Хто (що) визначає майбутнє України? (табл. 3.5). Майже дві третини студентів зайняли пасивно-вичікувальну позицію, заявивши, що все залежить від випадкового збігу обставин.

Таблиця 3.5

Розподіл відповідей респондентів на питання: Від кого (від чого) залежить майбутнє України?

Точка зору | У середньому

Від мене | 0,00%

Від спільних зусиль Україна | 15,00%

Від уряду | 15,00%

Від Бога | 5,00%

Від випадкового збігу обставин | 60,00%

Важко відповісти | 5,00%

Цікаво, що сподівання на уряд, «влади» як головну силу, що формує майбутнє країни, виявився не домінуючим у представників вузівської молоді, що свідчить про явну тенденцію відходу від традиційної патерналістської моделі поводження. Невипадково 80% респондентів погодилися з твердженням, що кожний повинний піклуватися про рівень свого життя і рівні життя своєї родини сам, не сподіваючись на державу, і лише 5% виразили принципово протилежну думку (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Розподіл відповідей респондентів на питання: чи Згодні Ви з тим, що кожен повинен піклуватися про рівень життя себе і своєї родини, не сподіваючись на державу?

Точка зору | У середньому

Згодний | 50,00%

Скоріше згодний | 30,00%

І так, і ні | 15,00%

Скоріше не згодний | 0,00%

Не згодний | 5,00%

Важко відповісти | 0,00%

Відповіді респондентів на питання про ступінь нашого впливу на власне життя свідчать про наявність представлень про «відкритість» майбутнього у свідомості молодих Українців (табл. 3.7). Ідеал молодих - людина, що створює себе, здатна нести відповідальність і за своїх близьких, і за свої успіхи і невдачі. Невипадково 90% опитаних визначили ступінь впливу на власну долю як достатній і сильний, причому дане питання стало, мабуть, єдиним в анкеті, у відповідях на яке респонденти виявили таку єдність. Мабуть це пояснюється тим, що для молодої людини визнання власного безсилля, незалежності майбутнього від своїх сьогоднішніх зусиль і вчинків – риса нетипова, така, що суперечить критичній установці юності на зміну навколишнього, вірі у власну значимість.

Таблиця 3.7

Розподіл відповідей респондентів на питання: У якому ступені ми впливаємо на власне життя?

Точка зору | У середньому

Зовсім не впливаємо | 0,00%

Мало впливаємо | 10,00%

В основному впливаємо | 40,00%

Сильно впливаємо |