КОНТРОЛЬНА РОБОТА

ТЕМА:Соціальний Комплекс України

ПЛАН

ВСТУП

1. Сутність, роль і місце у суспільному розвитку України.

2. Сучасний стан та особливості розміщення галузей соціальної сфери України.

3. Виробництво товарів народного споживання: сучасний стан та особливості розміщення.

Проблеми і перспективи розвитку соціального комплексу України.

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

ВСТУП

Процес розміщення продуктивних сил це історична категорія. За енциклопедичним визначенням, процес є послідовною зміною станів і стадій розвитку, в цьому явищі завжди присутній чинник часу. Проблеми РПС не існувало, доки продуктивні сили і суспільний поділ праці не досягли певного рівня розвитку. Тому виробництво мало переважно натуральний характер, воно не було відокремлено від споживання і виробник був одночасно і споживачем, примітивні засоби виробництва знаходились у самому житлі. У цей період процес розміщення виробництва опосередковувався розміщенням населення, житла, населених пунктів.

Проблема РПС відокремилась як така у період промислової революції, на початку розвитку великої машинної індустрії. Саме тоді став можливим цілеспрямований вибір людиною району, місця, території для окремого виду виробничої діяльності.

Лише в 19 ст. в усій повноті постало практичне завдання розміщення великого виробництва, вибору оптимального району розміщення підприємств залежно від джерела енергії, сировини, робочої сили, ринків збуту. Більш вдалий вибір місця виробництва перетворився на важливу передумову отримання додаткової вартості. Саме з цього часу з метою підвищення продуктивності праці процес виробництва просторово розчленовується відповідно до наявності сприятливих природних, економічних, соціальних та інших умов на певних територіях. Одні з них мали значні запаси мінерально-сировинних ресурсів, інші – паливно-енергетичних, треті – водних, четверті володіли трудовими ресурсами тощо. У зв’язку з існуванням таких відмінностей окремі фази виробництва суспільного продукту диференціювалися в просторі.

В результаті виник окремий вид продукції закріплюється за певними територіями країни, що мають для цього сприятливе поєднання природних, трудових та інших умов і ресурсів. Це позитивно вплинуло на розвиток і поглиблення територіального поділу праці як джерела і збудника мотивів у діяльності людей на конкретній території.

Територіальний поділ праці створив певний порядок у розстановці продуктивних сил та їх елементів (предметів праці, засобів праці, робочої сили) та території країни. У кінцевому підсумку він зумовив весь процес розміщення виробництва.

Отже, РПС – це складний процес, що охоплює аналогічні часткові процеси: заселення нових територій (первинне заселення), їхнє освоєння (наприклад природних ресурсів), концентрацію і розосередження об’єктів господарської діяльності, створення і формування ядер каркасу територіальної організації господарств (в мережі міст, інфраструктура) тощо.

Поступово зростав певний практичний інтерес до причин, особливостей методів РПС. У сучасних умовах найбільш актуальними є дослідження сутності РПС, аналіз змісту, і взаємозв’язків його головних компонентів, вивчення характеру особливостей становлення і розгортання процесів розміщення виробництва на різних територіальних рівнях.

1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І МІСЦЕ

У СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Розвиток суспільного виробництва підпорядковує-ться головній меті — найбільш повному задоволенню постійно зростаючих потреб всіх членів суспільства. Чим вищими є темпи соціально-економічного розвит-ку, тим динамічніше змінюються людські потреби і сама структура життєвих благ, покликаних їх задово-льняти та забезпечувати всебічний і гармонійний роз-виток особистості.

До складу соціального комплексу входять соціальна сфера (сфера послуг) та виробництво товарів народно-го споживання (насамперед легка промисловість).

У зростанні життєвого рівня населення велика роль належить соціальній сфері, яку становлять: житлове і ко-мунальне господарство, пасажирський транспорт і зв'я-зок, система побутового обслуговування населення, освіта, культура і мистецтво, охорона здоров'я, фізич-на культура і спорт. За своїм призначенням всі вони іс-тотно впливають на вирішення основних соціально-еко-номічних завдань. Зокрема, від рівня розвитку медич-ного обслуговування значною мірою залежать показ-ники здоров'я населення, тривалості життя, його при-родного приросту. Завдяки впровадженню найбільш ефективних способів лікування хвороб, широкого комп-лексу санітарно-культурних і профілактичних заходів створюються передумови для істотного скорочення втрат робочого часу через тимчасову непрацездатність.

Світові тенденції показують, що з підвищенням життєвого рів-ня населення набувають подальшого розвитку галузі та сфери праці, де виробляються матеріальні і духовні блага. На сучасному етапі розвитку суспільства загальною закономірністю є зростання соціально-економічного значення споживання різного роду по-слуг, а звідси — і галузей, які надають ці послуги.

Це знаходить своє відображення як в абсолютному та віднос-ному збільшенні їх у загальній масі життєвих благ, так і у випе-реджаючих темпах зростання споживання послуг відносно спо-живання інших життєвих благ. У табл. 1 наведені дані, які харак-теризують обсяги послуг, що надаються підприємствами соці-альної сфери України.

Таблиця 1

ПЛАТНІ ПОСЛУГИ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ у 1995—1997 pp. (грн., у факт, цінах)

Види послуг | 1995 | 1996 | 1997

всього | у тому числі у сільсь-кій місцевості

Всі надані послуги, у тому числі | 71,9 | 149,4 | 183,0 | 62,7

Побутові | 6,9 | 11,5 | 14,5 | 10,7

пасажирського транспорту | 16,6 | 30,3 | 34,5 | 3,1

зв'язку | 5,2 | 11,2 | 15,7 | 5,3

житлово-комунальні | 29,4 | 71,7 | 87,5 | 36,5

по утриманню дітей у дошкільних закладах | 0,8 |

1,7 |

1,9 | 0,4

по навчанню в навчальних закладах | ... | 1,9 | 4,8 | 0,05

Культури | 0,8 | 1,4 | 1,7 | 0,3

туристсько-екскурсійні | 1,3 | 1,7 | 1,3 | 0,2

фізичної культури і спорту | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,0

охорони здоров'я | 0,9 | 1,7 | 2,2 | 0,1

санаторно-курортні і оздоровчі | 7,2 | 11,0 | 11,9 | 4,5

правового характеру і установ банків України | 0,6 | 1,4 | 2,2 | 0,5

* Статистичний щорічник України за 1997 р, — К.: Українська енциклопедія, 1998.