залишатися актуальною проблемою, особливо в західних регіонах. Зокрема, у Львівській, Івано-Франківській областях лише 16% дітей охоплено постійними дошкільними закладами освіти. Це найнижчий показник по Україні, майже втричі нижчий, ніж у Черкаській області.
Основним видом навчально-виховних закладів в Україні є се-редня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший — початко-ва, другий — основна, третій — старша школа, які відповідно за-безпечують початкову, неповну середню і повну загальну середню освіту. У 1998 р. їх налічувалось 21246*. Для розвитку природної обдарованості дітей створюються спеціалізовані школи і профі-льні класи.
Формування шкільної мережі в Україні відповідає основним принципам системи народної освіти, сформульованим у Законі України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та інших законодавчих документах.
На початок 1999/2000 навчального року в Україні функціонувало 21,9 тис. шкіл, у яких навчалося помад 7 млн учнів. Більше половини учнів денних шкіл (55,2%) навчається українською мо-вою, решта — вивчає українську мову як предмет. 44,5% учнів денних шкіл навчаються російською мовою, г також школи чи класи з молдавською, угорською, румунською, польською, сло-вацькою, англійською, болгарською та кримсько-татарською мовами навчання.
Останнім часом активно розвиваються нові види навчальних закладів — гімназії, ліцеї та колегіуми, де поряд із загальноосвітніми поглиблено вивчаються технічні та гуманітарні предмети. У 1998 р. в Україні функціонувало 224 гімназії, 206 ліцеїв, у тому числі 20 колегіумів, де навчалось понад 200 тис. учнів.
Серед денних загальноосвітніх шкіл майже половину (48%) становлять середні, третину (33%) — неповні середні, 14% — початкові і 2% — школи для дітей з вадами розумового і фізич-ного розвитку та загальноосвітні школи соціальної реабілітації. В одну зміну працюють лише 80% шкіл; значна частина учнів відвідує заняття у другу зміну. У 1998 р. таких учнів налічува-лось понад 653 тис., що становило 9,7% до їх загальної кількості. Найбільше відвідувань школи у другу зміну в Автономній Респуб-ліці Крим, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Рів-ненській областях, найменше — у Черкаській, Вінницькій, Хме-льницькій, Тернопільській та Івано-Франківській областях.
У 1998 р. в Україні працювало 246 вечірніх (змінних) шкіл, у яких навчалося майже 140 тис. учнів.
Розгалуженою є мережа дитячих музичних шкіл, а також мис-тецьких, художніх та хореографічних шкіл, у яких навчається більш як 300 тис. учнів. У освітянських закладах України працює понад 500 тис. учителів (включаючи керівників шкіл). З них ви-щу освіту мають 83%, незакінчену вищу — 3%, середню педаго-гічну— 13%.
Після переходу до загальної середньої освіти в Україні скоро-тилася мережа малокомплектних початкових і неповних середніх шкіл, які не забезпечували належної якості навчання і були низькоефективними з економічної точки зору.
У 1998 р. професійно-технічна освіта нараховувала 995 закла-дів (На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 1997 р. № 526 відбу-лось вдосконалення мережі професійно-технічних закладів освіти шляхом об'єднання одно-профільних та малокомплектних закладів і створення на їх базі спеціалізованих ПТУ.), чисельність учнів у яких становила 526,5 тис. чол. Профе-сійно-технічні училища працюють на базі неповної середньої і середньої освіти. Практично всі профтехучилища готують квалі-фікованих робітників з середньою освітою. У 1997 р. випуск ро-бітників в училищах становив 263,6 тис. чол.
Профтехучилища готують робітничі кадри для машинобудів-ної, радіоелектронної, нафтогазової, вугільної, хімічної, дерево-обробної, легкої і поліграфічної промисловості, залізничного транс-порту, зв'язку, будівництва, комунального господарства, водного господарства, сільського господарства, галузей сфери послуг. Територіально училища розосереджені переважно в міських посе-леннях і великих селах. Максимальна кількість училищ знаходи-ться в обласних центрах та інших великих містах. Професійно-технічні навчальні заклади сільськогосподарського профілю роз-міщені, як правило, у малих та середніх містах; навчальні заклади з спеціальностей гірничої, нафтової, хімічної промисловості — у районах видобутку гірничо-хімічної сировини.
Реформа загальноосвітньої і професійної школи передбачає перегляд профілю підготовки масових робітничих професій, збіль-шення числа училищ з підготовки кваліфікованих робітників, на-самперед для малого і середнього підприємництва та галузей со-ціальної сфери.
Вища освіта України представлена 660 навчальними заклада-ми І—II рівнів акредитації, в яких навчається близько 526 тис. сту-дентів, з них на денному відділенні — близько 400 тис. (табл. 4).
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В УКРАЇНІ у 1985—1998 pp.
Таблиця 4
Показники |
І — II рівнів акредитації | III — IV рівнів акредитації
1985/86 |
1990/91 |
1996/97 |
1997/98 |
1985/96 |
1990/91 |
1996/97 |
1997/98
Кількість закладів | 731 | 742 | 790 | 660 | 146 | 149 | 274 | 280
В них студентів, тис. чол. | 808,9 |
757,0 |
595,0 |
526,4 |
853,1 |
881,3 |
970,9 |
1110,0
у тому числі навчалися на відділеннях денних | 517,5 |
510,7 |
448,5 |
399,8 |
457,6 |
520,0 |
656,2 |
732,6
вечірніх | 74,0 | 44,9 | 14,1 | 7,6 | 97,0 | 66,5 | 19,5 | 16,7
заочних | 217,4 | 201,4 | 132,4 | 119,0 | 298,5 | 294,8 | 301,2 | 360,7
Прийнято, тис. чол. |
264,6 |
241,0 |
183,4 |
166,2 |
181,7 |
174,5 |
221,5 |
264,7
у тому числі на відділення денні | 166,3 |
155,8 |
139,0 |
123,3 |
106,8 |
110,9 |
158,1 |
171,8
вечірні |
20,4 |
13,6 |
2,4 |
1,0 |
19,6 |
12,6 |
1,3 |
1,8
заочні |
77,9 |
71,6 |
42,0 |
41,9 |
55.3 |
51,0 |
62,1 |
91,1
Випущено, тис. чол. |
236.9 |
228,7 |
185.8 |
162,2 |
150,6 |
136,9 |
155,7 |
186,7
у тому числі тих, які навчалися на відділеннях денних | 146,7 |
143,9 |
129,8 |
118,3 |
94.5 |
73,3 |
101,3 |
124,4
вечірніх |
18,5 |
14,3 |
5,9 |
4.0 |
14,3 |
11,7 |
5,0 |
5,0
заочних |
71,1 |
70,5 |
50,1 |
39,9 |
41,8 |
51,9 |
49,4 |
57,3
* Статистичний щорічник України за 1997 р. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С 438.
Крім того, в Україні функціонує 280 вищих навчальних закла-дів III—IV рівнів акредитації, в яких навчається більш ніж