Серед галузевих груп навчальних закладів України найбільше студентів вчиться у закладах, що готують спеціалістів для промис-ловості та будівництва, освіти, сільського господарства, охорони здоров'я, економіки та права, транспорту та зв'язку.

Педагогічні та медичні освітні заклади розміщені рівномірно по території країни, обласних центрах та містах обласного підпо-рядкування. Профіль підготовки спеціалістів для інших галузей відповідає переважно регіональній спеціалізації господарства України. Найбільше закладів вищої освіти, зокрема III—IV рівнів акредитації, сконцентровано у Харкові, Києві, Одесі, Дніпропет-ровську, Львові, Донецьку. У 1997 р. вищими навчальними закла-дами України різних рівнів акредитації було підготовлено майже 4 тис. магістрів, 147 тис. бакалаврів, 173 тис. молодших спеціалістів. На початок 1997/1998 навчального року у вузах І—II рівнів акредитації працювало 47,2 тис. викладачів, з них 1,4 тис. канди-датів наук; у вузах III—IV рівнів акредитації — 71,9 тис. профе-сорсько-викладацького персоналу, з них 6,6 тис. докторів та 36,5 тис. кандидатів наук, 6,6 тис. професорів та 28,2 тис. доцентів. Культура. Це сукупність закладів, установ, підприємств, ор-ганізацій і органів управління, що здійснюють виробництво, роз-поділ, збереження і організацію споживання товарів і послуг культурного й інформаційного призначення. До цього комплексу входять підприємства, що виробляють товари культурного та ін-формаційного призначення, самі об'єкти культури і мистецтва, установи і організації засобів масової інформації. Широко розга-лужена мережа закладів культури та мистецтва — характерний показник розвитку культури будь-якої держави.

Наймасовішим закладом культури в Україні є бібліотеки, кіль-кість яких у 1997 р. становила більше ніж 21,5 тис. з книжковим фондом 355,7 млн. примірників книжок і журналів. У сільській місцевості діяло понад 16 тис. бібліотек з книжковим фондом 160,9 млн. примірників (табл. 40). Однак кількість бібліотек не дає повної картини про рівень бібліотечного обслуговування на-селення, який залежить перш за все від ступеня розвитку мережі бібліотечних установ і їх територіальної доступності, від наявності книжкових фондів та їх співвідношення з чисельністю населення. Слід зазначити, що книжки та журнали українською мовою становлять 37% фонду масових та універсальних бібліотек, російською — 62%.

Таблиця 5

ДИНАМІКА РОЗВИТКУ МАСОВИХ ТА УНІВЕРСАЛЬНИХ БІБЛІОТЕК В УКРАЇНІ у 1985—1999 pp.

Роки |

Всього | У тому числі

Кількість

бібліотек |

в них книжок і журналів, млн. прим. | у міських поселеннях | у сільських поселеннях

кількість бібліотек |

в них книжок і журнал», млн. прим. | КІІЬКІСТЬ

бібліотек |

в них книжок і журналів, млн. прим.

1985 |

25978 |

418,4 |

7007 |

228,1 |

18971 |

191,3

1990 |

25644 |

418,9 |

6983 |

230,8 |

18661 |

188,1

1995 |

23816 |

369,9 |

5802 |

201,5 |

18014 |

168,4

1997 |

21504 |

355,7 |

5373 |

194,8 |

16131 |

160,9

* Статистичний щорічник України за 1997 р. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С. 453.

Забезпечення населення бібліотеками у міській і сільській місцевостях не однакове. Рівень забезпечення міського населення бібліотечними установами є нижчим, ніж сільського, що пояснюється особливостями розселення. Одночасно кожна міська бібліотека обслуговує більшу чисельність населення (читачів). Рівень задоволення попиту читачів значною мірою залежить від концентрації у бібліотеках книжок та співвідношення суспільно-політич-ної, технічної, сільськогосподарської, художньої, дитячої та інших видів літератури. Більш різноманітну літературу мають, як прави-ло, бібліотеки із значним книжковим фондом (понад 10 тис. при-мірників). Активність населення у користуванні послугами бібліо-тек характеризується часткою читачів у загальній чисельності населення та числом книговидачі у розрахунку на одного жителя.

Своєрідними центрами культурного відпочинку населення є клубні установи, яких на кінець 1997 р. налічувалось понад 21 тис., у тому числі у сільській місцевості — понад 18 тис. Клубні уста-нови розміщені згідно з адміністративним поділом території, а також за виробничим принципом — при заводах, фабриках, навчальних закладах, санаторіях. Однак клубні установи відсутні майже у кожному другому селі. Зрозуміло, діяльність клубних установ залежить не стільки від їх наявної місткості, скільки від кількості та якості заходів, які там проводяться.

Кінообслуговування в Україні представлено 10,8 тис. кіно-установок з платним показом, а кількість відвідувань кіносеансів за рік перевищує 7 млн., тобто в середньому 0,1 на одного жителя (табл. 6). У міських поселеннях працюють постійні кінотеатри. Найвищий показник кіновідвідувань у містах, великих містах, курортних центрах. Проте і в цих поселеннях в останні роки на-мітилася тенденція до різкого скорочення середнього рівня відві-дування кінотеатрів.

Таблиця 6

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ КІНООБСЛУГОВУВАННЯ В УКРАЇНІ у 1985—1997 pp.

Показники |

Всього |

У т. ч. у сільській

місцевості

1985 | 1990 | 1996 | 1997 | 1985 | 1990 | 1996 | 1997

Кількість кіноустановок з платним показом, тис. од. | 28,3 |

27,2 |

13,3 |

10,8 |

23,2 |

22,2 |

11,8 |

9,5

Кількість відвідувань кіно-сеансів за рік, млн. | 802 |

552 |

14 |

7 |

287 |

200 |

7 |

3

У середньому на одного жителя | 16 |

11 |

0,3 |

0,1 |

16 |

12 |

0,4 |

0,2

* Статистичний щорічник України за 1997 р. — К.: Українська енциклопедія. — С. 454.

Якщо мережа закладів культури (клуби, бібліотеки, кіноуста-новки) в Україні зменшується, то театрів — зростає. У 1997 р. в країні функціонувало 130 професійних театрів (проти 89 у 1985 p.), у тому числі опери та балету — 7, драми та музичної комедії — 85, дитячих та юного глядача — 38. Проте кількість відвідувань театрів також має тенденцію до зменшення. Лише за 90-ті роки цей показник зменшився втричі і становив у 1997 р. 5,6 млн. відвідувань на рік.

Із загальної кількості музеїв — 118 краєзнавчих, 119 історії та археології, 59 мистецтвознавства, 42 літературних.

Велику роль у культурному житті населення відіграє музейна