Головні функції соціології та її роль в житті суспільства

ПЛАН

Вступ

Кожна з галузей науки має предмет, що розкривається в змісті, системі теорій, законів, категорій, принципів і т.п. і виконує особливі функції стосовно практики, досліджує визначену сферу суспільних відносин, ті або інші явища, процеси, у загальному все суспільство. Існує визначена взаємозалежність між предметом, змістом і функціями науки.

Якщо, абстрагуючи від інших наук і від потреб, що розуміються в широкому змісті, практики, то не можна не усвідомити функції окремої науки. Саме потреби практики висувають на кожнім етапі життя суспільства нові вимоги до гуманітарного знання в цілому й окремих його галузях. Але сучасне механічне з'єднання різних механізмів керування, владних інститутів і структур, соціальних сфер політики, економіки, а щось ціле. Виникає потреба саме в галузі знань, що вивчає суспільство у всіх його аспектах. Такою наукою і є соціологія - наука про суспільство.

1. Поняття соціології

Що ж і як вивчає соціологія? Соціологія (фр. socіologіe, латин. Socіetas - суспільство і гречок.- Logos - наука про суспільство ) - наука про суспільство , окремих соціальних інститутах (держава , право, мораль і т.п. ), процесах і суспільних соціальних спільнотах людей.

Уперше поняття соціологія введена в науковий оборот ще в середині XІ ст. основоположником позитивізму, французьким вченим Огюстом Контом. Спочатку соціологія позначала суспільствознавство, але з часом предмет соціології безупинно мінявся й уточнювався, супроводжуючи поступовим відділенням соціології від філософії.

Справа в тім, що до середини XІ ст. потреби соціального розвитку і внутрішня логіка еволюції науки про суспільство вимагали нових підходів, формування типу соціальних явищ. І у відповідь на потребі формування цивільного суспільства виникає соціологія.

Адже йшов процес становлення суспільства, що затверджувало торжество прав і воль людини, духовну, економічну незалежність і автономність, громадянина замість звичного нормативного порядку феодально-абсолютистського пристрою суспільства з його найжорстокішою тотальною регламентацією суспільно-політичного, економічної і духовного життя людей. Розширення меж свобод і прав людини, істотне збільшення можливостей вибору будили інтерес людини до знання основ життя соціальної спільності людей, соціальних процесів і явищ з метою раціонального, ефективного використання придбаних прав і воль.

Але і вільна конкуренція в економіці, політиці, духовній сфері поставили в пряму залежність результативність діяльності підприємців - від уміння і використання знань про конкретний соціальних механізмах, настроїв і чекань людей і т.п. І галуззю знань, що допомагає глибше і конкретніше пізнати суспільство, основу соціальної взаємодії людей з метою раціонального використання волі самоорганізації стала соціологія.

Адже соціологія вивчала суспільство, соціальні відносини і соціальні спільності, їхня діяльність, а філософія хоча і вивчає особистість і соціальні спільності як об'єкти і суб'єкти діяльності, але робить це на високому рівні узагальнення - на рівні розкриття їхньої сутності, а не в розгортанні сутності в дійсності, виявленні життя у всьому її суперечливому існуванні як це робить соціологія.

Поступово, у міру нагромадження соціальних знань, відбувався ріст теоретичних соціологічних концепцій, кожна з яких обґрунтовувала визначений аспект соціальних відносин, давала інтеграцію соціальною, виступаючою чільною категорією соціології. Використовуючи різноманітні методи наукового пізнання, соціологія осмислює суспільство, громадське життя не як гранично загальну абстрактність, а як реальність, намагаючись з достатньою повнотою уловити і виразити в положеннях, теоріях її багатоколірність і внутрішню неоднорідність. Соціологія як визначений тип знань про суспільство виходячи з надр соціальної філософії, переймає філософську культуру, визнаючи особливе значення теоретичного узагальнення, цілісного концептуального осмислення соціальних явищ. Разом з тим, соціологія прагне до подолання тієї обмеженості, що виявляє філософія при аналізі реальних соціальних проблем. Усередині соціології складаються плини : позитивізм – що зводив соціальне до природного, антипозитивізм – що наполягав на специфіці соціального.

Аналіз закордонних джерел показує, що найчастіше соціологія визначається як наука про різних соціальних спільнотах, соціальних групах, їхньому поводженні, відносинах між ними й усередині них. Одні американські соціологи визначають соціологію як науку про суспільство, соціальні групи і соціальне поводження.

Інші вважають, що соціологія вивчає не ізольованих індивідів, а людей в спільнотах або в соціальних умовах. Ціль такого вивчення - зрозуміти і пояснити причини соціального поводження або взаємодії соціальних спільнот і груп і їхні результати.

На думку бельгійського соціолога Миха де Багатя, соціологія вивчає відносини між людьми, що складаються в процесі їхньої діяльності. Так, соціологія ставить метою дати відповіді саме на життєві питання людей. Адже в сучасних умовах багато людей випробують почуття страху. Вони бояться можливості ядерної війни, перспективи безробіття, крихкості людських відносин. І що робить їхній страх особливо жахливим - це те, що вони нічого про це не знають.

Соціологія і ставить метою : допомогти людям розібратися самим у складних проблемах життя.

Адже соціологія - це розуміння суспільства. Люди, що створюють суспільство, у якому живуть, безсумнівно, мають можливість змінити його, перетворити, але колись пізнавши. І тут-те на допомогу приходить наука соціологія.

Сучасна соціологія - це безліч плинів і наукових шкіл, що по-різному пояснюють її предмет і роль, по-різному відповідають і на питання що таке соціологія.

Існують різні визначення соціології як науки про суспільство. "Короткий словник по соціології" дає визначення соціології як науки про закони становлення, функціонування, розвитку суспільства, соціальних відносин і соціальних спільнот.

"Соціологічний словник" визначає соціологію як науку про закони розвитку і функціонування соціальних спільнот і соціальних процесів, про соціальні відносини як механізмі взаємозв'язку і взаємодії між суспільством і людьми, між спільнотами, між спільнотою й особистістю .

У